Рішення № 77847665, 08.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1197/18

Провадження № 2/344/2227/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи тим, що з 09.03.2002 року між сторонами було укладено шлюб. У шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. 07.05.2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 29.04.2008 року з відповідача стягувалось на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей аліменти в твердому грошовому розмірі по 200 грн. на кожну дитину щомісячно. Однак, в 2009 році позивачка знову звернулась до суду, оскільки, суму яку сплачував колишній чоловік не вистачало на утримання двох дітей. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.08.2009 року збільшено суму аліментних платежів у твердому грошовому розмірі по 350 грн. на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 278 грн. на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 15.05.2009 року.

Молодша донька ОСОБА_4, згідно довідки лікаря міської поліклініки №4 потребує санаторно-курортного лікування, оскільки, знаходиться на диспансерному обліку з приводу серцевих розладів. Дочка потребує частого лікування та постійного діагностування, а це значні матеріальні витрати, які позивачці не по силі.

Старша донька ОСОБА_3, згідно довідки лікаря міської поліклініки №4 знаходиться на диспансерному обліку з приводу: міопіясереднього ступеня.

Коштів на утримання дітей не вистачає, в той час як відповідач часто відпочиває за межами України, об”їздив увесь світ.

Діти не бачили свого батька 10 років та з ним не спілкувались, він зовсім не цікавиться їхнім здоров”ям, не телефонує, не приходить, а це відображається на дітях, вони позбавлені татової уваги та любові.

Відповідач регулярно їздить за межі України, однак, матеріальної допомоги дітям не надає, а тому, просила змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь на утримання доньок аліменти в розмірі по 5000 грн. на кожну дитину щомісяця до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 64).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 67).

З урахуванням думки позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства – справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об’єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.08.2009 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково. Присуджено стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітніх дітей: доньки-Дидяк ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в твердому грошовому розмірі по 350 грн. щомісячно та на утримання доньки-Дидяк ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердому грошовому розмірі по 278 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 15.05.2009 року (а.с.4).

Згідно копії свідоцтва про зміну імені виданого 07.12.2010 року серія 1-НМ №007873 прізвище ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 змінено на ОСОБА_1, а.з. №171(а.с.10).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення..

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Позивачка просить стягувати з відповідача на утримання доньок аліменти у розмірі по 5000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, однак суд вважає дану суму дещо завищеною.

Вирішуючи питання визначення суми аліментів суд враховує положення ст. ст. 182, 184 СК України, а саме, що відповідач є працездатним, проживає у Чеській республіці, має достойний рівень життя, достатній для фізичного інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та те, що двоє батьків зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та вважає, що стягнення із ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі по 2 000,00 гривень щомісячно на кожну дитину є достатнім для забезпечення належних умов для їх фізичного, духовного та культурного розвитку, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів в зміненому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

На підставі наведеного, ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 13, 141 Цивільно-процесуального кодексу України, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей — задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 щомісячно в розмірі по 2 000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Стягнення аліментів в зміненому розмірі розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу виданому на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 31.08.2009 року справа №2-3231/2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 - на користь держави з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 704 грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 14.11.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.