Постанова № 77846926, 13.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/1301/18

В справі № 760/7349/18а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

позивача- ОСОБА_3

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача- ОСОБА_6

представника 3-ї особи- Рашевського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Києві ОСОБА_6, 3-я особа:Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати дії відповідача протиправними, визнати незаконною та та скасувати постанову серії АР № 428877 від 15 грудня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Посилається на те, що 30 березня 2018 року ним була отримана постанова старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС про відкриття виконавчого првоадження від 14 лютого 2018 року з виконання постанови № 428877 від 15 грудня 2017 ркоу Управління патрульної поліції в м.Києві.

Постанова відносно нього винесена відповідачем за, нібито, порушення ним п. 8.5.-1 Правил дорожнього руху та застосовано адміністративне стягнення в вгляді 1 700, 00 гр., а через несвоєчасну сплату штрафу його розмір подвоєний до 3 400, 00 гр.

Він не погоджується з даною постановою, оскільки йому вона не вручалася і не надсилался.

Крім того, в судовому засіданні позивач зазначив, що адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові, він не скоював, за кермом автомобіля SKODA RAPID, д.н. НОМЕР_2 15 грудня 2017 року на пр.С.Бандери, 13-а в м.Києві не знаходився, даним автомобілем не керував.

Автомобіль належить Товариству з обмеженою відповідальністю »Пирятинський делікатес», який реалізує продукцію, в тому числі в м.Києві в Торговому центрі «Ашан», де працівник товариства разом з ним перебував у відрядженні метою перевірки якості продукції.

Водій автомобіля є інвалідом та здійснив його зупинку на спеціально відведеному місці для інвалідів.

Він разом з ним, як начальник відділу продажів, знаходився в торговому центрі і вийшов за речами в автомобіль, біля якого знаходилися поліцейські, які перевірили його документи, повернули їх йому і він пішов дальше працювати.

Про винесення постанови він не знав, його про це до відома не поставили, справа на місці знаходження автомобіля не розглядался і постанова йому не вручалася.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач та його представники в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що саме позивач був водієм даного автомобіля.

Коли він вийшов з торгового центру, сів за кермо, в нього були витребувані документи, в подальшому складена постанова, однак він відмовився її отримувати і поїхав з місця стоянки.

Вважаючи свої дії правомірними, просить у позові відмовити.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні заперечував проти позову з цих же підстав, зазначивши, що обставини, викладені в постанові, підтверджуються записом з нагрудної відеокамери інспектора, долученого до відзиву.

Вважає, що при винесенні постанови Інспектор діяв у межах та у спосіб, визначених законом, а тому також просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою відповідача від 15 грудня 2017 року на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.5 ст.122 КУпАП, а саме: стоянку автомобіля SKODA RAPID, д.н. НОМЕР_2 на місці, призначеному для стоянки інвалідів, позначеною дорожною розміткою 1.30, чим порушим п.5.8.-1 Правил дорожнього руху.

Диспозиція частини 5 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".

Відповідно до примітки до даної статті суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Пункт 8.5.-1 ПДР регулює порядок нанесення дорожньої розмітки та її відповідність вимогам національного стандарту.

Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.

Розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід».

З долученого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що автмообіль SKODA RAPID, д.н. НОМЕР_2 дійсно стояв на місці з позначкою інваліда.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що івн не керував даним автомобілем, був його пасажиром, водій автомобіля-працівник підприємства, є інвалідом, про що на лобовому склі була приклеєна відповідна інформація.

Даних обставин відповідач та представник 3-ї особи в судовому засіданні не спростовували.

Відповідач ОСОБА_6., допитаний в якості свідка, зазначив. що саме позивач керував автомобілем, і саме він, відмовившись отримати постанову, за кермом автомобіля покинув місце стоянки.

Позивач дані обставини в судовому засіданні заперечував.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є працівником ТОВ»Пирятинський делікатес».

З 13 грудня 2017 року по 15 грудня 2017 року перебував у відрядженні в м.Києві в зв»язку зі скаргами на якість продукції, що поставлялася до м.Києва.

15 грудня 2017 року разом з позивачем, який є керівником філії в м.Києві, перевіряли якість продукції в Торговому центрі «Ашан» на пр.Бандери.

Він є інвалідом, у відрядження прибув на автомобілі SKODA RAPID, д.н. НОМЕР_2, який належить підприємству, і який він поставив на стоянці біля торгового центру на місці з позначкою «Інвалід».

Відповідна інформація, а саме те, що водій автомобіля є інвалідом, була також розміщена на лобовому склі автомобіля.

Очевидцем складання постанови відносно позивача та подій, які при цьому мали місце,він не був, оскільки знаходився в торговому центрі.

Обставини, приведені позивачем та свідком ОСОБА_5 підтверджуються відповідними доказами: наказом про прийняття позивача та свідка на роботу, довідкою МСЕК про інвалідність свідка, наказом про відрядження свідка до м.Києва, посвідченням водія на його ім.»я.

/ а.с. 72 - 80 /

Дані обставини ні відповідачем, ні представником 3-ї особи спростовані не були.

З оглянутих у судовому засіданні 3-х файлів відеозапису з нагрудної камери інспектора вбачається наступна інформація: на 1-му - довгий шлях поліцейського автомобіля до торгового центру та без будь-якої інформації з приводу предмету спору, на 2-му - стоянка автомобіля SKODA RAPID, д.н. НОМЕР_2 на місці з позначкою «Інвалід», на 3-му - спина невідомої особи за кермом автомобіля.

При цьому на записах багато інформації тривалого перебування поліцейських біля автомобіля, обстановка на парковці біля торгового центру, розташовані на ній автомобілі та їх водії.

В той же час, самого факту спілкування з позивачем, обставин складання відносно нього поставнови і подій, які передували цьому, не зафіксовано.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що він сів на місце водія, коли у нього стали вимагати документи, однак автомобілем не керував і його не паркував на даному місці.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

З точки зору ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з викладеного вище, встановлених у судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача в цій частині.

Що стосується решти приведених позивачем обставин в обґрунтування пред»явленого позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої, третьої і п»ятої статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України щодо застосування положень ст. 258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП зазначено, що випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені ст. 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до ст. 276 КУпАП.

При цьому варто звернути увагу на те, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у ст. 258 КУпАП, та словосполучення «за місцем вчинення правопорушення», вжитого у ст. 276 КУпАП, мають різний правовий зміст.

Конституційний Суд України у пункті 2.4 рішення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП,зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.

Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

З викладеного випливає, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

За таких обставин твердження позивача в цій частині в обґрунтування незаконності дій відповідача до уваги прийматися не можуть.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1,7,9,122 ч.5, 222, 251, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 75-77, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 428877 від 15 грудня 2017 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції в м.Києві ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.122 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2018 року.

Суддя: Л. А. Шереметьєва