Рішення № 77844234, 14.11.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11115/18

Провадження № 2/750/2756/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

17.10.2018 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: 14000, АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ», що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10-К заборгованість за договором № 2523118111-005189 від 21.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 22841,10 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 3000,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 7871,10 грн., заборгованості за пенею - 11970,00 грн., а також судові витрати: витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. та витрати за юридичні послуги в сумі 1500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в поданій позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. Повістка відповідачу надсилалася за зареєстрованим у встановленому законом порядку. Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси вважається, що днем вручення судової повістки.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Згідно ч. 1 ст.626, ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір № 2523118111-005189 від 21.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (надалі - Договір).

Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом 616885, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ця норма кореспондується зі ст. 11 ЦК України, якою зазначено Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України).

Вищевикладене кореспондується також із положенням п. 2.7 Правил про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженого наказом Позивача за №7 від 27.11.2017 року, які відповідно до п. 12.8 Договору є публічною офертою на укладання цього Договору.

Додатково, сторона позивача зазначає, що відповідно до Розділу 1 Договору, заявка - анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті Позивача, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта/ отримати грошові кошти у позику та є невід'ємною частиною цього Договору та узгоджений Сторонами в Додатку 1 до цього договору.

Так, виходячи з вищезазначеного, договір № 2523118111-005189 від 21.05.2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1. Договору ОСОБА_2 на умовах цього Договору надає Позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати (прийняти) та повернути Позику та сплатити Суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим Договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу позику у розмірі, встановленому Договором.

Повідомленням № 589 від 25.09.2018 року підтверджується, що Позивачем було перераховано на картковий рахунок Відповідача № 5167490156533029 позику у розмірі 3000, 00 (три тисячі) гривень. Дана сума перерахована на підставі договору № 92.15.000104/2 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 19.02.2018 року (копія повідомлення та договору додається).

Відповідно до умов п. 10.1.3. Договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Позику та сплатити суму процентів за користування Позикою.

Строк надання послуг за цим договором (строк на який надається позика) розпочинається з моменту отримання Позичальником коштів відповідно до умов Договору. (п.5.1 Договору).

Строк, на який надається Позика за цим Договором становить 11 днів.(5.2. договору).

Дата надання Позики 21.05.2018 року (п.5.3 Договору).

Дата повернення Позики - не пізніше 23:00 31.05.2018 включно (п.5.4 Договору).

ОСОБА_2 має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 1048 ЦК України).

Розмір і порядок процентів встановлений даним Договором.

Відповідно до умов Договору Сума процентів за користування позикою становить (-108,90) грн. за 11 днів.

Проценти за користування Позикою становлять 2% за кожен день користування Позикою, що становить 730 процентів річних.

Тип процентної ставки - фіксована.

Фіксована процентна ставка за цим договором становить 2% (60,00 грн. процентів) за кожен день, починаючи з дати видачі Позики, і закінчуючи Датою фактичного повернення Позики включно, протягом строку користування Позикою.

Загальна сума позики здорожчання позики за весь період її складає 2891,10 грн.

Так, у строк, зазначений даним Договором у разі виконання Відповідачем зобов'язань за цим Договором, Відповідач повинен був повернути позику та проценти за користування позикою.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте Позичальник не повернув суму позики,тим самим порушив умови Договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник зобов'язання за вказаним договором не виконав у встановлений договором строк. На даний час Відповідач заборгованість за договором № 2523118111-005189 від 21.05.2018 року не погасив.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за позикою, Відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 7.1. Договору у випадку порушення (прострочення) Позичальником строку повернення Позики та/або оплати Суми процентів за користування позикою, ОСОБА_2 має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з Позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку Суми Позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів у ОСОБА_2 або перерахування таких коштів на поточний рахунок ОСОБА_2.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ст. 612 ЦК України).

п. 11.1. даного Договору передбачено, що усі спори за Договором Сторони будуть наманися вирішити шляхом переговорів.

Заходи досудового врегулювання спору не вживалися. Відповідач на зв'язок не виходив та не відповідав на дзвінки представника Позивача.

Станом на 11.10.2018 року Відповідачем прострочені строки повернення позики, встановлені п.5.4. даного Договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з:

Заборгованості за кредитом - 3000,00 грн.

Заборгованості по процентам за користування кредитом - 7871,10 грн.

Заборгованості за пенею - 11970,00 грн. Загальна сума заборгованості за договором складає 22841,10 грн. (а.с.20-24).

Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Проте не підлягають стягненню витрати на юридичну допомогу з огляду на таке.

Згідно з ст.ст. 76, 78 ч. 2 ЦПК України, для відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» витрат на юридичну допомогу товариство має надати суду допустимі докази понесення цих витрат. Але таких нею не надано.

Так, на підтвердження факту понесення витрат на юридичну допомогу товариством надано: договір про надання юридичних послуг від 01.08.2018 (а.с.43), акт приймання передачі послуг (а.с.44), платіжне дорученняі на суму 1500 грн. (а.с.45) і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 46) з якої вбачається, що послуги надані ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Статтями 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, у складі адвокатського бюро і у складі адвокатського об'єднання. Відповідно до ч. 1 ст. 13 цього Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Такий же припис мається у ч. 2 п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України.

З наведених норм права випливає, що право на відшкодування витрат на правничу допомогу виникає у разі надання таких послуг саме адвокатом, а не ФОП.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 14000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10-К, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41538600) заборгованість за договором № 2523118111-005189 від 21.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 22841,10 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 3000,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 7871,10 грн., заборгованості за пенею - 11970,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» 1762 грн. 00 коп. у повернення сплачених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Суддя Л.В. Карапута