Рішення № 77842336, 26.10.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/477/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2018 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання: Ткаченко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.02.2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8080 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, видавши ОСОБА_3 кредитну карту із встановленим на ній лімітом, а відповідач кредит та відсотки за кредитом в повному обсязі не сплатила, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 48428.46 грн., яка складається з наступного: 8076.76 грн. - заборгованість за кредитом; 35540.47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3028.92 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2282.31 грн. штраф (процентна складова). та судові витрати по справі.

Представник відповідача за дорученням з надання безоплатної правової допомоги №182 від 01.06.2018 року ОСОБА_2. у своїх запереченнях просила суд в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що позивачем неправомірно нараховані проценти за користування кредитним коштами, оскільки, всупереч вимогам ст.. 1056-1 ЦК України, в односторонньому порядку було змінено проценту ставку, що свідчить про нікчемність вимоги про стягнення коштів в якості плати за користування кредитом в розмірі визначеному позивачем. Крім того вказує, що позивачем серед іншого необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з відповідача комісії та пені. Так позивачем не надано розрахунку пені та з матеріалів позову не зрозуміло яким чином вираховується розмір пені та комісії. Вважає що відсутні підстави для стягнення комісії та пені, оскільки позивачем не визначено за надання яких саме послуг, що супроводжують кредит, встановлено щомісячну комісію. Крім того вказувала, кредитного договору з позивачем відповідач не укладала, оскільки умови надання банківських послуг нею не підписані, а у заяві позивальника не містить домовленостей сторін щодо оплати пені, штрафів, а тому вважає вимоги банку необґрунтованими.

Представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 подано до суду відповідь на відзив у якому вказує, що ОСОБА_3 21.02.2008 року отримала кредит у розмірі 8080 грн. Із анкети-заяви від 21.02.2008 року та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що остання підписавши відповідну анкету та довідку висловила згоду що вказана заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Пам’яткою клієнта, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Вказаною заявою визначено що на момент оформлення кредиту, позивачем було встановлено поточну процентну ставку у розмірі 1.9% на місяць, що свідчить про досягнення між сторонами істотних умов договору. Що стосується зміни розміру кредитного ліміту та відсоткової ставки, то представник позивача вказує, що умовами договору було передбачено можливість Банку змінювати розмір як кредитного ліміту так і процентної ставки за кредитом, що повністю узгоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг. Вказані повідомлення були направлені відповідачу та отримавши вказані повідомлення, ОСОБА_3 заяви про розірвання кредитного договору не подала. Таким чином відповідно до вимог ст..ст. 641-642 ЦК України вважається, що позичальник прийняв пропозицію кредитора про зміну умов договору.

Випискою по рахунку підтверджено, що відповідач отримавши картку почала активно нею користуватися, знімати кошти, погашати заборгованість, та знову знімати кредитні кошти, що свідчить про належну інформованість ОСОБА_3 про тарифи, умови та правила користування кредитним коштами.

Щодо посилання представника відповідача на неможливість застосування до ОСОБА_3 стягнення у виді комісії та штрафів, представник позивача вказує, що пеня та штраф є різновидом штрафних санкцій та можуть застосуватися в межах одного виду відповідальності. Зазначає, що одночасне стягнення штрафу і пені не суперечить ст.. 61 Конституції України, оскільки є формами неустойки в розумінні ст.. 549 ЦК України, а згідно ст.. 230 ЦК України пеня та штраф є видами штрафних санкцій.

Щодо посилання відповідача на те, що розрахунок пені є необґрунтованим, оскільки позивачем не визначено за надання яких саме послуг, що супроводжують кредит, встановлено щомісячну комісію, то представник позивача вказує, що умовами договору не передбачено комісію за кредитне обслуговування позичальника. Однак хоча вказана сума заборгованості й розрахована в колонці «сума комісії та пені», але відповідачу було здійснено нарахування пені, що було передбачено умовами договору та відповідним Наказом Банку, у зв’язку з чим представник ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає, що наявні підстави для задоволення позову. Просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у вказаному розмірі, з урахуванням відсотків за їх користування, пені, та штрафів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю із підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором від 21.02.2008 року у розмірі вказаному у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача за дорученням з надання безоплатної правової допомоги №182 від 01.06.2018 року ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення вимоги позивача, посилаючись на обставини викладені нею у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.02.2008 року ОСОБА_3 була підписана заява № 1310090000047836769, згідно якої останній було визначено тип картки 545708298, валюта гривня, тип кредитного ліміту: фінансовий, сума кредитного ліміту 500 грн., базова відсоткова ставка 22.8% із розрахунку 360 днів на рік; розмір комісії за кредитне обслуговування 1% від суми заборгованості; строк дії кредитного ліміту: відповідно строку дії картки, порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості та інші умови: погашення заборгованості по кредитному ліміту проводиться як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і списанням банком коштів с дебетної картки № 46270817822452273.

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору відповідачу були визначені наступні умови надання кредитних коштів: тип кредитної лінії – відновлювальна; пільговий період – до 55 днів; базова відсоткова ставка – 1.9% на місяць; комісія за кредитне обслуговування – 1% на залишок заборгованості, непогашеної на протязі пільгового періоду; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді ) – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця наступного за звітним; комісія за несвоєчасне повернення заборгованості – 1% від загальної суми заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць. Відомостей щодо нарахування пені, штрафів ні заява анкета ні довідка про умови кредитування не містить.

З даними умовами кредитування ОСОБА_3 ознайомилася 21 лютого 2008 року, що засвідчила своїм особистим підписом у довідці про умови кредитування.

Тобто, сторонами були узгоджені усі істотні умови, які є обов’язковими для кредитних договорів, зокрема щодо порядку надання кредитних коштів, відсоткової ставки за користування коштами, строків та порядку погашення заборгованості, відповідальність за порушення зобов’язання, тощо.

Таким чином, між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного кредитного договору, який складається із заяви та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і ці обставини спростовують доводи відповідача, викладені у його запереченнях про не укладення кредитного договору, та не підписання нею умов.

Окрім того, з виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_3, отримавши картку почала активно нею користуватися, знімати кошти, погашати заборгованість, та знову знімати кредитні кошти, що свідчить про належну інформованість ОСОБА_3 про тарифи, умови та правила користування кредитним коштами. Тобто, відповідач своїми діями визнала наявність з позивачем зобов’язань за кредитним договором.

Посилання представника відповідача на те, що між ОСОБА_3 та ПАТ «ПриватБанк» не було укладено кредитного договору повністю спростовується вказаними вище доказами, які у своїй сукупності підтверджують наявність кредитних відносин, які виникли з договору приєднання від 21.02.2008 року.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позивачем доведено що ОСОБА_3 отримавши картку 5457082980679117 з встановленим на ній кредитним лімітом повністю усвідомлювала походження грошових коштів на цій картці, їх призначення а також порядок розрахунків за цією карткою. В подальшому позивачем було здійснено перевипуск картки та ОСОБА_3 отримала картку 5211537418679978 термін дії якої до 03/16, що також свідчить про обізнаність відповідача щодо природи наявних правовідносин між нею та позивачем. Дані обставини підтверджуються, зокрема випискою по рахунку з якої вбачається що ОСОБА_3 після отримання картки почала нею активно користуватися, знімаючи кредитні кошти, а в подальшому в терміналах самообслуговування здійснювати її поповнення.

Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, тому позичальник зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

ОСОБА_3 взяті на себе кредитні зобов’язання належним чином не виконала внаслідок чого виникла заборгованість.

Представлений банком при подачі позову розрахунок кредитної заборгованості станом на 28.02.2018 року складає 48428.46 грн., з яких: 8076.76 грн. - заборгованість за кредитом; 34540.47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3028.92 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2282.31 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1, 2 ст. 628 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 11-13, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов’язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов’язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Разом з цим, надана виписка по рахунку, довідки про видачу кредитних карток, відповідні скріншоти свідчать про наявність певних правових відносин між сторонами, проте, позивачем так і не доведено, що вони виникли на підставі неналежного виконання умов договору від 21 лютого 2008 року, з приводу якого заявлені позовні вимоги та також не свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, і зокрема, про надання відповідачу грошових коштів на умовах зазначеного позивачем правочину, оскільки вони не можуть бути віднесені до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин у відповідності до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Банком не було надано доказів про погодження з позичальником ОСОБА_3 у письмовій формі умов кредитного договору щодо збільшених відсотків за користування кредитними коштами до розміру 30.00%, 34,8% та 43,2%.

Тарифи, Правила та умови, на які посилається позивач всупереч вимогам статей 207, 1055 ЦК України та частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачем не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були, у зв’язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору.

Така правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду України № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, № 6-240цс14 від 11 лютого 2015 року, № 6-698цс15 від 10 червня 2015 року та № 6-757цс 15 від 01 липня 2015 року.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів льотного періоду» базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році) 1.9 %, що відповідає 22.8% річних.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 21.02.2008 року станом на 28.02.2018 року за період з 21.02.2008 року по 28.02.2018 року відповідач останній раз поповнювала карту 20.04.2012 року, та з цього часу свої зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту не виконує.

У період з 21.02.2008 по 01.01.2013 сума боргу за відсотками нарахованими за ставкою 22.8% річних, що відповідає умовам укладеного сторонами договору, а тому в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими. З 01.01.2013 по 01.01.2018 року за ставкою 30.00%. Проте, банком не було надано доказів про погодження з позичальником ОСОБА_3 у письмовій формі умов кредитного договору щодо збільшених відсотків за користування кредитними коштами до розміру 30.00%.

За змістом частини 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлений розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Отже, позовні вимоги зі стягнення кредитної заборгованості розрахованої із застосуванням розміру відсоткової ставки на рік у розмірі 30.00% з 01.01.2013 є необґрунтованими.

Як встановлено судом, останній платіж за договором відповідачем було зроблено 20.04.2012 року та у свою чергу позивач нараховував відсотки за користування кредитними коштами, які почали обраховуватися з наступного місяця в якому було здійснено останній платіж. Таким чином спірний період з даного договору виник з 21 травня 2012 року, наступного місяця після останнього платежу за кредитом, по 31.03.2016 року – останній день дії кредитної картки.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 01 квітня 2016 року по 28.02.2018 року задоволенню не підлягають, оскільки строк дії основного зобов'язання сплив зі спливом строку дії кредитної картки (31 березня 2016 року), а отже і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов’язання, відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. Відповідна правова позиція викладена ВП Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154 цс 18)..

Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано достатніх доказів в розумінні вимог ст.. 80 ЦПК України на підтвердження виконання банком свого обов'язку проінформувати ОСОБА_3 про зміну відсоткової ставки з 01 січня 2013 року до 30.00%.

Суд критично відноситься до наданих представником позивача відомостей про направлення відповідачу СМС повідомлення, щодо зміни відсоткової ставки, оскільки такі відомості не містять підтвердження отримання СМС повідомлення відповідачем та відповідно надання згоди останнім на такі зміни умов договору.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору та вимог частини четвертої ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку (Постанова ВСУ від 30.11.2016 р. №6-823цс16).

Аналізуючи умови кредитного договору у сукупності із неналежним повідомленням відповідача про зміну Банком відсоткової ставки за користування кредитними коштами в односторонньому порядку, суд вважає встановленим, що відсотки за користування кредитом слід вважати у розмірі 22.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується підписаною відповідачем ОСОБА_5 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Таким чином, в період з 21 травня 2012 року по 31 березня 2016 року, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом визначається на рівні 22.80 % річних: (8076.76 грн. х 22.80 % х 1410 днів /360) = 7212.55 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно вимог ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Щодо нарахування з боку позивача суми пені, та штрафів, то суд зазначає наступне.

З Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачкою ОСОБА_3 вбачається, що сторонами не було погоджено інших платежів крім відсотків, та комісії за несвоєчасне повернення коштів, розмір якої встановлено нарівні 1% від загальної суми заборгованості.

Звертаючись із вимогою про стягнення пені, позивач посилався на те, що такий вид відповідальності визначений в Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Разом з тим, наявна довідка про умови кредитування не може бути належним доказом, щодо досягнення між сторонами згоди з питань цивільної відповідальності, зокрема щодо сплати пені та штрафів, оскільки питання сплати вказаних коштів у ній не міститься.

Таким чином, вимоги щодо стягнення із ОСОБА_3. заборгованості за пенею, та штрафу (фіксована складова), а також штрафу (процентна складова) є безпідставними, оскільки анкета-заява та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписані відповідачем, таких умов не містять, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню.

У свою чергу, крім заборгованості за кредитом та відсотками, позивач просить суд стягнути з відповідача комісію, визначивши її розмір на рівні 3028.92 грн.. Разом з тим, як вказувалося вище, підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» містить умову, щодо досягнення між сторонами розміру комісії за несвоєчасне погашення заборгованості на рівні 1% від суми заборгованості. Здійснений судом розрахунок загальної заборгованості за тілом кредиту та відсотках за його користування становить 15289.31 грн. (8076.76 грн. – тіло кредиту + 7212.55 грн. відсотки за користування кредитом). З урахуванням досягнутих між сторонами домовленостей щодо розміру комісії в 1%, приведений у позовній заяві позивачем розмірі заборгованості за комісією не відповідає умовам договору та становить 152 грн. 89 коп. ( 1% від суми заборгованості).

У даному випадку саме пеня (зазначено Позивачем у позовній заяві як заборгованість за пенею та комісією), як різновид неустойки, є спеціальним видом забезпечення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст.. 549 ЦК України

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за кредитом у загальному розмірі 15442.20 грн. (8076.76 грн. – тіло кредиту + 7212.55 грн. відсотки за користування кредитом + 152 грн.89 коп. комісія за несвоєчасне погашення заборгованості ).

Згідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 561 грн. 84 коп..

На підставі ст.ст. 207, 638, 1048, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 89, 141, 197, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт, серії МР 103043, виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області 11.06.2004 року, ід. номер – НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «Приватбанк» /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111, МФО 305299 суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.02.2008 року в розмірі 15442/п'ятнадцять тисяч чотириста сорок дві/ гривні 20 коп., яка складається з: 8076 /вісім тисяч сімдесят шість/ гривень 76 коп. - заборгованість за кредитом; 7212/сім тисяч двісті дванадцять/ гривень 55 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 152 /сто п’ятдесят дві/ гривні 89 коп. – комісія за несвоєчасне погашення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт, серії МР 103043, виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області 11.06.2004 року, ід. номер – НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «Приватбанк» /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111, МФО 305299 витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 561/п’ятсот шістдесят одна/ гривна 84 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі, протягом 30 днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко