
Справа № 648/3605/17
Провадження № 2/648/181/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2018 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого – судді: Кусік І.В.,
за участі:
секретаря судового засідання: Думітраш О.М.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.04.2012 року відповідач отримала кредит у розмірі 7 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач, відповідно до ст. 1054 ЦК України свої зобов’язання за договором виконав надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, в результаті чого, станом на 31.08.2017 року має заборгованість – 69 193,85 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача надала суду заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, що відповідають наданому відзиву на позовну заяву по справі, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з заявленими вимогами, що обґрунтовується наступним: для укладання договору основне значення мають істотні умови. З загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч. 1 ст. 638). Договір є видом правочину для його укладення та чинності сторонами необхідно дотримуватися усіх тих вимог які визначені у ст. 203 ЦК України для всякого правочину. Посилання позивача на те, що в Анкеті-заяві зазначено, що відповідач з тим, що підписана нею Анкета-заява разом з Пам’яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», а також Тарифами банку, становлять між нею та банком «Договір надання банківських послуг» та те, що відповідач зазначила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, - не можна прийняти як належний доказ, так як ознайомлення з будь-яким документом може бути підтверджений лише підписом особи. В Анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 14.04.2012 року, відсутні будь-які умови, в тому числі істотні, які є притаманні договору. Таким чином, позивачем не доведено, що сторони 14.04.2012 року між собою уклали договір б/н, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 7 900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач не надав жодного доказу того, що надані ним «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, а також ОСОБА_1 банку дійсно являються складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору у вигляді Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, враховуючи, що вони не підписувались відповідачем, не мають терміну складення, строку їх дії, а пам’ятка клієнта, що за позицією позивача є складовою договору, взагалі відсутня. На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачем надано відповідь на відзив в якому зазначено, що при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору. В даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та ОСОБА_1. Таким чином між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином не суперечить чинному законодавству України. Між сторонами були здійснені всі необхідно дії, для придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов’язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Також зауважено, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов’язання за Договором. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Тому посилання Відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматися судом до уваги
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно наданих копій: відомостей з ЄДРПОУ (реєстраційний номер відомостей ГУС_3384), нової редакції Статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК», позивач є юридичною особою, яка має право на надання банківських послуг.
Відповідно до укладеного договору б/н від 14.04.2012 року, відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 7 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», ОСОБА_4 дала згоду банку встановлювати кредитний ліміт та в будь-який момент його змінювати (зменшувати або збільшувати), погодилася з тим, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Позивач, відповідно до ст. 1054 ЦК України свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач своєчасно не надав банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов’язань за договором, згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач на вимогу банку повинен виконати зобов’язання з повернення кредиту (у томі числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картами, відкритими у валюті США) + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в першу чергу.
Відповідно п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, ОСОБА_3 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленій Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Вказані положення також закріплені у п. 1.1.3.2.2. та п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк».
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.04.2012 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4, у зв’язку з порушеннями умов кредитного договору, зобов’язання за вказаним договором не виконала, в результаті чого, станом на 31.08.2017 року, заборгованість відповідача перед банком становить 69 193,85 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 7 867,62 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 54 505,09 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3 050,00 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (процентна складова) – 3 271,14 грн.
Окрім того із вищезазначеного розрахунку вбачається, що з моменту укладання договору позивачем з 01.09.2014 року була змінена процентна ставка з 30,00 % до 34,80% на рік на суму заборгованості, а з 01.04.2015 року ставку змінено з 34,80 % до 43,20 % на рік на суму заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1-2, 4, 6 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.
Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_3 має право на зміну ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_3 зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_3 не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови.
Згідно п. 1.1.3.1.9. Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_3 зобов’язаний не рідше одного разу на місяць способом, який вказаний у Заяві, надавати держателю виписки про стан Картрахунків. При підключенні держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні держателя до комплексу Mobile-banking ОСОБА_3 надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлення.
Однак, у заяві-анкеті, копія якої додана до позову, спосіб надання виписки про стан Картрахунку не вказаний. В судове засідання представником позивача не надано доказів того, що ОСОБА_3 повідомив відповідача про зміну процентної ставки за кредитним договором та відповідач таке повідомлення отримав. За таких обставин підстав для застосування підвищеної процентної ставки немає. Отже, за період з 01.09.2014 року по 31 серпня 2017 року підлягає застосуванню відсоткова ставка у 30,0 % річних.
Таким чином, суд не може прийняти як належний доказ наданий Банком розрахунок, в частині розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 54505 грн. 09 коп., заборгованості за пенею та комісією в загальній сумі 3 050,00 грн. та штрафів в загальній сумі 3 771 грн. 14 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості по процентам відповідача перед Банком станом на 31.08.2017 року становить 7 390 грн. 87 коп., з яких (7 867 грн. 62 коп. (заборгованість за тілом кредиту) х 30,0 % : 360 днів х 1095 днів (кількість днів, за яку нараховується заборгованість, а саме з 01.09.2014 р. по 31.08.2017 р.) + 211 грн. 67 коп. (раніше нараховані проценти за користування кредитом).
Крім того, Умовами кредитного договору, а саме п. 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг було передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час, згідно з п. 1.1.5.32 Умов та Правил надання банківських послуг сторонами передбачено сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення зокрема за несвоєчасну сплату платежів за будь-якими з грошових зобов’язань.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положенням ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що розмежування пені та комісії відсутнє. Банк суду не надав окремий розрахунок заборгованості з пені. У зв'язку з викладеним не можливо визначити розмір пені, яку просить стягнути позивач та спосіб її нарахування, а також неможливо визначити розмір комісії, яку просить стягнути позивач.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи, що позивач не надав деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині пені та комісії, а також зважаючи на норми ст. 61 Конституції України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією слід відмовити, стягнувши з відповідача штраф передбачений Умовами кредитного договору.
Процентна складова штрафу розраховується за наступною формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за відсотками) х 5%, та становить 762 грн. 92 коп. (7 867 грн. 62 коп. + 7 390 грн. 87 коп.) х 5%).
Отже, загальна сума заборгованості відповідача за Договором станом на 31.07.2017 р. Становить 16 521 грн. 41 коп., до якої входять: 7 867 грн. 62 коп. - заборгованість за кредитом; 7 390 грн. 87 коп. - заборгованість по відсоткам; штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 762 грн. 92 коп. (процентна складова).
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, де представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його, а представник відповідача заперечила факт укладання між сторонами договору кредиту, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів укладення між сторонами договору, наявності заборгованості по ньому, та того, що відповідачем заборгованість за договором у добровільному порядку не сплачена, однак, позивачем не надано доказів, що відповідач був повідомлений належним чином про зміну процентної ставки за кредитним договором та позивачем не долучено деталізованого розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування пені та комісії, у в’язку з чим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Крім того, на підставі ст. 141 ч. 1 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 420 грн. 05 коп., пропорційно до розміру задоволених вимог позивача.
Згідно листа № Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.2018 року, що надійшов від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 21.05.2018 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), що суд приймає до уваги при винесені рішення.
Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050 ч. 2, 1054,1055 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (с. Микільське Білозерського району Херсонської області, вул. Слобідська (Леніна), 38, РНОКПП НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість у розмірі 16 521,41 грн. за кредитним договором № б/н від 14.04.2012 року, яка складається з:
- заборгованість за кредитом – 7 867,62 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом – 7 390,87 грн.;
- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;
- штраф (процентна складова) – 762,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (с. Микільське Білозерського району Херсонської області, вул. Слобідська (Леніна), 38, РНОКПП НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати у розмірі 420,05 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення складено 14.11.2018 року.
Головуючий суддя: Кусік І.В.
Судове рішення № 77841866, Білозерський районний суд Херсонської області було прийнято 12.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 648/3605/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: