Ухвала суду № 77841805, 13.11.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2445/18

2/707/1495/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Тептюк Є.П., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (мешканка АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1) про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України – позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів позовної заяви вбачається що вищевказана вимога позивачем не виконана в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно ч.4 ст.53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Аналізуючи дані положення закону, приходжу до висновку, що для залучення до участі у справі третьої особи необхідне клопотання, яке в матеріалах справи відсутнє. Клопотання позивача про залучення третьої особи повинно бути викладене у заяві, поданій в порядку передбаченому ч.4 ст.53 ЦПК України з дотримання вимог ст.ст.182, 183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже ОСОБА_1 необхідно:

надати докази, що підтверджують родинні зв’язки між позивачем та ОСОБА_3, оскільки з позовом звертається ОСОБА_1, а у свідоцтві про народження дитини мати вказана як ОСОБА_4;

надати підтвердження про наявність заборгованості у відповідача зі сплати аліментів;

надати довідку про доходи позивача;

надати письмову заяву та її копії про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача або відповідача, з дотриманням вимог ч.4 ст.53 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Крім того, представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, у зв’язку з чим не працює і відповідно не отримує заробітної плати. Позивач має на утриманні двох дітей і не отримує матеріальної допомоги від відповідача на утримання малолітньої ОСОБА_3

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Також, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути "розумним", тобто таким, що з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція викладена у справі "ОСОБА_3 і ОСОБА_3 проти Румунії".

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 2, п. 1.б) ч. 1, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: позивачами є: батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів.

Враховуючи, що позивач має на утриманні двох малолітніх дітей, перебуває у декретній відпустці, а відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання старшої дитини, позивача можливо звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 136,175, 185 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за зверння до суду з позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судових витрат.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області або безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є. П. Тептюк