Ухвала суду № 77841503, 08.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1-кп/712/606/18

Справа № 704/16/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

суддів – РОМАНЕНКО В.А., МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.,

при секретарі – ЛЯХОВЕЦЬКІЙ Ю.Л.

з участю прокурора – ДИДИЧ В.В., ГРЕКОВА А.І.

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4

обвинувачених – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12014250190000090 від 04 квітня 2014 року відносно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12017250000000177 від 11 травня 2017 року відносно ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255 КК України, які на підставі ухвали суду від 22 вересня 2017 року об’єднані в одне провадження,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси знаходяться вищевказані обвинувальні акти по кримінальному провадженню за № 12014250190000090 від 04 квітня 2014 року та № 12017250000000177 від 11 травня 2017 року.

В підготовчій частині судового засідання від сторони захисту в інтересах обвинувачених надішли клопотання про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід та адвокатом ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_9, було звернуто увагу суду на ті обставини, що останній має ряд захворювань та відповідно до консультативного висновку потребує стаціонарного лікування, але перебуваючи умовах слідчого ізолятара не має такої можливості.

Крім того, обвинуваченими було звернуто увагу суду на ті обставини, що їм погіршено умови тримання під вартою в слідчому ізоляторі.

Статтею 206 частиною 6 КПК України, перебачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

В судовому засіданні з ініціати суду було поставлено питання про призначення по справі судово-медичної екпретизи обвинуваченому ОСОБА_9

Обвинувачені та їх захисники, не заперечували проти призначення по справі судово-медичної екстеризи.

Прокурор та потерпіла поклались на розсуду суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вствновив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 10 липня 2018 року та листом від 26 вересня 2018 року було звернуто увагу, на неналежне отримання обвинуваченим ОСОБА_9, медичної допомоги.

У повідомленнях начальника Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16 лютого 2018 року № 12/858 та від 02 жовтня 2018 року № 07/4971 вбачається, що Мельник В.А., був оглянутий лікарями та на даний час перебуває на лікуванні в медичній частині установи та йому надається медична допомога відповідно до нормативно-правових актів.

Крім того, маючи рекомендації лікаря – невролога, кардіолога, терапевта про негайне лікування в умовах багатопрофільного стаціонару (кардіології, неврології) з метою надання необхідної медичної допомоги для уникнення фатальних ускладнень, можливих при даних захворюваннях, але виконати дані рекомендації в умовах медичної частини слідчого ізолятора не являється можливим через відсутність необхідного обладнання та лікарів необхідного профілю в штаті медичної частини установи. Проведення консультації ОСОБА_9, в ДУ «Іститут нейрохірургії ім.. академіка ОСОБА_11 НАМН України» не має можливості через відсутність законодавчого врегулюгавання механізму для етапування останнього, а також занодавчо не передбачена можливість викликати лікаря вище зазначеної уствнови до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов’язки щодо захисту прав людини лише слідчим суддею, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, відтак, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо захисту прав обвинуваченого ОСОБА_9

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року. В силу вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 22 січня 2016 року з огляду на ненадання адміністрацією СІЗО оперативного та належного лікування заявнику, Судом констатовано, що має місце нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження в порушення статті 3 Конвенції.

Питання неналежної медичної допомоги особам, які перебувають в установах тимчасового тримання та виконання покарань України, крім того розглядалось Судом у низці справ (див. рішення у справах «Кац та інші проти України» від 18 грудня 2008 року, «Похлєбін проти України» від 20 травня 2010 року, та «Салахов та Іслямова проти України» від 14 березня 2013 року).

Згідно статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув’язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув’язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

Крім того, відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, з урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу лікар медичної частини негайно призначає засудженому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічними протоколами надання медичної допомоги.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_9 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд вважає за необхідне призначити по справі судово-медичну експертизу для встановлення дійсного стану здоров’я обвинуваченого ОСОБА_9

Крім того, суд ввfжає за необхідне звернути увагу прокурора Черкаської області, для проведення перевірки фактів, викладених обвинуваченими ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10, щодо неналежних умов утримання в місцях ув’язнення та незаконного впливу з боку працівників правоохоронних органів.

Про результати даної перевірки необхідно повідомити суд належним чином.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить з того, що для вирішення даного питання необхідно враховувати наявність та актуальність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінити сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України. Без детального з’ясування передбачених ст.178 КПК України обставин, в тому числі майновий стан, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та роботи, репутацію та соціальні зв’язки обвинуваченого, які можуть свідчити як про підвищення, так і зниження ступеню ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, висновки суду про наявність чи відсутність підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам не можуть вважатись обґрунтованими, а значить такими, що забезпечують належну правову процедуру вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заявлені стороною захисту аргументи в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим та надані в їх підтвердженні докази судом враховуються які такі, що знижують ступінь ризиків, передбачених ст..ст. 177-178 КПК України.

Разом з тим, вказуючи на можливість застосування будь-якого іншого менш суворого заходу, стороною захисту не конкретизовані конкретні умови застосування інших запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених, які можуть бути реально застосовані із забезпечувальною метою з точки зору сторони захисту.

Крім того, обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу не надає суду можливість достатньою мірою з'ясувати передбачені ст.178 КПК України обставин, в тому числі майновий стан, наявність у обвинувачених постійного місця проживання та роботи, репутацію та соціальні зв’язки, а тому слід повернутись до судового розгляду клопотання для додаткового з’ясування та уточнення вказаних питань, для прийняття об’єктивного та справедливого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 206, 242 – 244, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Призначити по справі комісійну судово-медичну експертизу на вирішення якої поставити наступне питання:

-Якими захворюваннями хворіє ОСОБА_9?

-Чи відповідає надана ОСОБА_9 медична допомога діагностичним та лікувальним протоколам?

-Чи потребує ОСОБА_9 стаціонарного лікування та в яких закладах може його отримати?

-Чи можливо встановити факт погіршення стану здоровя ОСОБА_9, перебуваючи під вартою в СІЗО м. Черкаси?

-Чи підтверджені фактичні обставини діагнозу, встановлені у консультативних висновках лікаря-кардіолога, терапевта ФОП ОСОБА_12?

-Чи може перебування ОСОБА_9 під вартою в СІЗО м. Черкаси впливати на його одужання та на отримання належної медичної допомоги?

Проведення експертизи доручити Черкаському бюро судово – медичних експертиз.

В розпорядження експерта надати медичні документи ОСОБА_9, консультативні висновки ФОП ОСОБА_12 та листи ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Зобов’язати ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_3 на вимогу експерта надати інші медичні документи, необхідні для проведення експертизи.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 КК України.

Ухвалу суду про проведення судово-медичної експертизи направити для виконання начальнику СІЗО УДДУПВП у Черкаській області.

Виконання ухвали суду про призначення комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_9 – в частині доставки ОСОБА_9 до Черкаського бюро судово-медичної експертизи – доручити начальнику ГУ НП в Черкаській області.

Доручити прокурору Черкаської області провести перевірку фактів, викладених ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10, щодо неналежних умов утримання в місцях ув’язнення та незаконного впливу з боку працівників правоохоронних органів, про результати якої повідомити суд належним чином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ:

Повний текст ухвали проголошено 14 листопада 2018 року.