Вирок № 77839541, 14.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 612/615/18

Номер провадження 1-кп/629/472/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000132 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Близнюки, Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Ваховського Я.В.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

26 червня 2018 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до території домоволодіння, яким користувалася ОСОБА_1 та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Під час зустрічі та спільної розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі ОСОБА_1, остання запропонувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно вжити психотропні речовини - амфетамін иа метамфетамін, на що останні погодилися та в подальшому спільно приготували, шляхом варіння різноманітних компонентів, котрі в своєму складі містять вищевказані психотропні речовини, після чого ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, з метою створення сприятливих умов для вживання психотропних речовин, за місцем свого фактичного проживання за адресою:АДРЕСА_2, добровільно надала приміщення будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою вживання психотропних речовин, а саме: амфетаміну та метамфетаміну. Після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні вищевказаного будинку, розташованого за вищевказаній території домоволодіння, спільно вжили психотропні речовини шляхом ін'єкції.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе в скоєнні злочину визнала та пояснила у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному нею злочині. Також пояснила, що дійсно скоїла злочин при зазначених обставинах, а саме 26.06.2018 року запропонувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 добровільно надати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, яким вона користувалася, щоб спільно вживати психотропні речовини, на що вони погодилися і в подальшому вони спільно приготували психотропні речовини і разом вжили їх шляхом ін'єкції.

Визнавальні свідчення обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченої, роз'яснивши їй положення ч.3 ст.349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченої.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченої ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч.1 ст.317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин.

Обвинувачена ОСОБА_1 винна у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинувачена ОСОБА_1 скоїла злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона в силу ст. 89 КК України не судима, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, має середню спеціальну освіту, заміжня, зі слів має малолітню дитину - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно не працевлаштована, за місцем проживання характеризується формально позитивно.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_1, судом не встановлена.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст.69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середньою, ризик шкоди життю і здоров'ю - низький, відсутні підстави вважати ймовірними насильницькі дії, загальний рівень ризику для суспільства (в т.ч. для окремих осіб) є середній. У разі призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільно застосувати наступні заходи: контроль за поведінкою за місцем проживання особи; повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; з'являтися на реєстрацію до Лозівського МРВ філії ДУ «Центр пробці» в Харківській області; не виїжджати за межі України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченої ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч.1 ст. 317 КК України із застосуванням ст.75 КК України, а саме звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням та покладення на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України, яке сприятиме її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України та піддати її покаранню у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 3111611520005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 1709 від 27.07.2018 року в розмірі 3432 гривні 00 копійок.

Речові докази по справі:

- тарілку; лезо; піпетку; блістер з-під таблеток; 3 пляшки об'ємом 0,5 л; 1 пляшку з написом «Розчин» об'ємом 0,295 л; 2 колби з написом «Саліцинова кислота»; 1 прозору колбу; 2 шприці ємністю 20 мл; 1 шприц об'ємом 5 мл; шприц об'ємом 2 мл; шприц об'ємом 2,5 мл; шприц об'ємом 5 мл; 2 металевих сита; 2 шприці; ватний тампон; 2 шприці, які передані на зберігання до складу ГУ НП в Харківській області (квитанція № 7611, книга обліку речових доказів - 7) - знищити як такі, що не мають цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова