Рішення № 77838733, 09.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10305/18

Провадження № 2/522/6827/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Фуцур Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд»,- « про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу»,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

12.06.2018 року позивач звернувся до суду із позовом, по якому просив суд скасувати наказ ДП МОУ « Південьвійськбуд» № 17-о/с від 14.05.2018 року « про звільнення працівників» у частині звільнення ОСОБА_1; поновити його на посаді заступника директора з основних фондів ДП МО України « Південьвійськбуд»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д. від 14.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.07.2018 року.

10.07.2018 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

19.07.2018 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, по якій він просить суд скасувати наказ ДП МОУ « Південьвійськбуд» № 17-о/с від 14.05.2018 року « про звільнення працівників» у частині звільнення ОСОБА_1; поновити його на посаді заступника директора з основних фондів ДП МО України « Південьвійськбуд»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

17.08.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на уточнену позовну заяву.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив.

12.10.2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, по якій просив суд скасувати наказ ДП МОУ « Південьвійськбуд» № 17-о/с від 14.05.2018 року « про звільнення працівників» у частині звільнення ОСОБА_1; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 38 510,80 грн..

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

ІІ. АРГУМЕНТИ ( ДОВОДИ) СТОРІН

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач по справі наказом № 2 від 15.01.2016 року прийнятий на посаду помічника директора з виробничих питань ДП МОУ « Південьвійськбуд», згодом на підставі наказу № 47 від 29.09.2016 року переведений на посаду директора з основних фондів.

Наказом міністерства оборони України № 13 від 12.01.2018 року « Про ліквідацію державного підприємства Міністерство оборони України « Південьвійськбуд» припинено юридичну особу шляхом її ліквідації, призначено ліквідаційну комісію у складі голови – ОСОБА_2, членів комісії: менеджеру по роботі з підприємствами концерну « Військессетменеджмент» ОСОБА_3 та заступник директора ДП МОУ « Південьвійськбуд» ОСОБА_1

Наказом Голови ліквідаційної комісії ДП МОУ « Південьвійськбуд» № 17 о/с від 14.05.2018 року позивача звільнено з роботи на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України, чим змінено склад ліквідаційної комісії та припинено її діяльність.

Позивач вважає, що наказ про його звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскільки його звільненням було змінено склад ліквідаційної комісії, що фактично спричинило припинення її роботи та такі дії не входять до повноважень голови ліквідаційної комісії, а отже є перевищенням повноважень.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивача по справі наказом Голови ліквідаційної комісії ДП МОУ « Південьвійськбуд» № 17 від 14.05.2018 року звільнено з посади заступника директора ДП МОУ « Південьвійськбуд» у зв’язку із ліквідацією підприємства.

Відповідно до норм чинного законодавства до комісії з припинення юридичної особи ( комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Згідно ч. 5 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи ( філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється. Відповідно до п. 6.4 Статуту підприємства – заступник керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів підприємства призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства, отже ОСОБА_4 мав право на звільнення ОСОБА_1 посади заступника директора ДП МОУ « Південьвійськбуд»

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» від 15 січня 2016 року №2 (по особовому складу) «Про прийом на роботу» ОСОБА_1 було призначено на посаду помічника директора з виробничих питань Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» з 22 січня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

02 березня 2016 року наказом тво директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» ОСОБА_5 №19 «Про виконання службових обов’язків» на помічника директора ДП МО України «Південьвійськбуд» ОСОБА_1 покладено виконання обов’язків директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» у разі відсутності т.в.о. директора ОСОБА_5 по причинам перебування у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та інше.

Наказом Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» від 29 вересня 2016 року №47 (по особовому складу) «Про переведення на іншу посаду, прийняття на роботу» ОСОБА_1, помічника директора з виробничих питань, переведено за його згодою постійно заступником директора з 29 вересня 2016 року, з посадовим окладом 3520 (три тисячі п’ятсот двадцять) гривень на місяць.

Наказом Міністерства Оборони України №13 від 12 січня 2018 року «Про ліквідацію державного підприємства Міністерства Оборони України «Південьвійськбуд» (надалі - наказ МОУ №13) - припинено юридичну особу - державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», ідентифікаційний код 24968798 (місто Одеса, вул. Армійська, 18), шляхом її ліквідації.

Згідно з п.2 вищезазначеного наказу призначено ліквідаційну комісію у складі: голова ліквідаційної комісії - радник генерального директора Концерну «Військессетменеджмент» ОСОБА_2; члени ліквідаційної комісії: ОСОБА_3 - менеджер по роботі з підприємствами Концерну «Військессетменеджмент»; ОСОБА_1 - заступник директора державного підприємства Міністерства Оборони України «Південьвійськбуд».

На виконання вищезазначеного наказу, головою ліквідаційної комісії був виданий наказ по підприємству від 23 січня 2018 року №2 «Про затвердження плану заходів з ліквідації», відповідно до п. 15 якого проводиться звільнення з роботи працівників (з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку).

З метою виконання наказу №2 від 23.01.2018 «Про затвердження плану заходів з ліквідації», 24 січня 2018 року про звільнення працівників підприємства, у зв’язку з ліквідацією, під підпис було повідомлено профспілковий комітет ДП МОУ «Південьвійськбуд», в особі Голови профспілкового комітету ДП МО України «Південьвійськбуд» ОСОБА_6, яка зазначила, що претензій та заперечень щодо майбутнього вивільнення працівників вона не має.

Окрім того, 25 січня 2018 року за вих. №16/19 про майбутнє звільнення, у зв’язку з ліквідацією підприємства, було під підпис повідомлено заступника директора з основних фондів ОСОБА_1.

09 лютого 2018 року відповідачем на адресу Одеського міського центру зайнятості була направлена звітність інформація про запланове масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, де, зокрема, зазначалось про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 (заступника директора з основних фондів).

Даний звіт був отриманий Одеським міським центром зайнятості того ж дня, 09.02.2018, про що свідчить підпис відповідальної особи, яка прийняла інформацію та номер вхідної кореспонденції №375/02-07 від 09.02.2018, а також лист директора Одеського міського центру зайнятості за №55/02-08 від 09.02.2018.

Наказом Голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «Південьвійськбуд» №17 (по особовому складу) від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора ДП МОУ «Південьвійськбуд» відповідно до ч.І ст.40 Кодексу законів про працю у зв’язку з ліквідацією підприємства.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи ( комісія з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Приписами частини 4 вищезазначеної статті передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Відповідно до ч.5 ст. 111 ЦК України - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до п.6.4 Статуту підприємства - заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління, структурних підрозділів підприємства призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

Відповідно до відомостей, які містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день звільнення ОСОБА_1, керівником (головою ліквідаційної комісії) був ОСОБА_2 одноособово, а отже, зважаючи на вищезазначене, ОСОБА_2 мав право на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора державного підприємства Міністерства Оборони України «Південьвійськбуд».

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що для прозорої роботи ліквідатора, у якій не буде вбачатись корупційної складової потрібні щонайменше два члени ліквідаційної комісії.

Суд критично ставиться до вищезазначених тверджень позивача, оскільки не мають законодавчого підґрунтя та чинними нормативно-правовими актами не передбачено персональний та кількісний склад ліквідаційної комісії у разі ліквідації підприємства за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на Закон України « Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» та зазначає, що голова ліквідаційної комісії ДП МО України «Південьвійськбуд» перевищив свої повноваження звільнивши з посади заступника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд».

Відповідно до преамбули вищезазначеного Закону - цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» ліквідується за рішенням органу управління - Міністерства оборони України, а отже, до спірних відносин не може застосовуватись положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як вони регламентують умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури під час ліквідації за рішенням суду, а не у разі «самоліквідації» за рішенням органу управління.

Голова ліквідаційної комісії державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» не звільняв позивача від виконання обов’язків, як члена ліквідаційної комісії, а наказом №17 (по особовому складу) від 14 травня 2018 року звільнив з посади заступника директора ДП МОУ «Південьвійськбуд» відповідно до ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю у зв’язку з ліквідацією підприємства працівника підприємства ОСОБА_1.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, маються на увазі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Працівника можна звільнити з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо здійснюється ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочується чисельність або штат її працівників.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» - розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У Державному підприємстві Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, що підтверджується наказом Міністерства оборони України від 12.01.2018 №13 « Про ліквідацію державного підприємства Міністерства Оборони України « Південьвійськбуд».

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов'язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.

Відповідно до наказу Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» №14-А о/с від 24 квітня 2018 року - на виконання Плану заходів з ліквідації підприємства, затвердженого наказом від 23.01.2018 №2 внесено зміни до штатного розпису з 15.05.2018 року, якими виведено зі штатного розпису з 15.05.2018 посаду заступника директора з основних фондів, яку займав ОСОБА_1.

Зважаючи на той факт, що на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» мала місце ліквідація, що підтверджується наказом ДП МО України №13 від 12.01.2018, та ОСОБА_1 обіймав посаду заступника керівника підприємства, а отже згода на його звільнення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) за таких обставин, відповідно до ст.43-1 КЗпП України, не була потрібна.

З наведеного вище слідує, що ДП МОУ « Південьвійськбуд» дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з основних фондів, а тому наказ Голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «Південьвійськбуд» №17-о/с від 14.05.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з основних фондів на підставі ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України є законним та не підлягає скасуванню.

З наведеного вище, суд вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, суд вважає заявлені позовні вимоги, необґрунтованими, тому вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 40 КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд»,- « про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу »,- відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (м. Одеса, вул. Черняховького,6) суму сплаченого судового збору за квитанцією № ПН 308410 від 12.06.2018 року, судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 14.11.2018 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

09.11.18