Постанова № 77838660, 08.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/6690/18

н/п 3/640/3094/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при проведенні позапланової виїзної перевірки НВП «Електродинаміка» у формі ТОВ, директором якого єЄленевич О.І. , встановлене порушення абз.а п.198.1, п.198.3, п.198.6, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищений податковий кредит на суму 53 484 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 294 314 грн.; порушення ст.ст. 185,187 ПК України внаслідок чого завищені податкові зобов’язання на суму 240 526 грн.; порушення ст. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.210.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 219 660 грн.

До судових засідань 11.09.2018р., 08.11.2018р. ОСОБА_1 не з’явився, подав заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на скасування рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018р. податкових повідомлень-рішень, ухвалених на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №941/20-40-14-21-07/31633409 від 14.03.2018р.

Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного:

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

10.09.2013р. колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 21-237а13 зазначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії. Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018р. податкові повідомлення-рішення №00000161421, №00000161421 від 04.04.2018р., ухвалені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №941/20-40-14-21-07/31633409 від 14.03.2018р., що став підставою для складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - скасовані.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що на теперішній час вказані у протоколі суми завищення податкового кредиту та податкових зобов’язань, а також суми заниження податку на додану вартість неузгоджені, вважаю, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Таким чином, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: