Рішення № 77838456, 08.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8253/17

Провадження № 2/522/4168/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 19 678.03 гривень за кредитним договором № б/н від 31.01.2014 року та судові витрати у розмірі 1600.00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав угоду з позивачем № б/н від 31.01.2014 року, та через невиконання умов - позивач був вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відзив до позовної заяви, в котрому посилався на те, що умови договору не були узгоджені сторонами, договір не відповідає вимогам закону про захист прав споживача, а розрахунок заборгованості не відповідає дійсності.

Представник позивача, скориставшись своїм правом, подав пояснення на відзив відповідача.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.01.2014 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 15 000.00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та тарифами банку, складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти.

Відповідач порушив зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у нього станом на 24.04.2017 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 19 678.03 грн. На даний час відповідачем умови договору не виконані, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

З наданих до позову документів вбачається, що Позивач має Банківську ліцензію за № 22 на право надання банківських послуг від 05 жовтня 2011 року, визначених частиною третьою статті 47 ЗУ «Про Банки і Банківську діяльність» ті інші дозволи НБУ щодо здійснення банківської діяльності та Статут ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позивач виконав вимоги укладеного між ним та Позивачем кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені.

З позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань кредитного договору у відповідача станом на 24.04.2017 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої, згідно розрахунку заборгованості становить - 19 678.03 грн., з яких:

- тіло кредиту - 8 348.42 грн.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9 017.52 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією - 898.85 грн.;

- штраф - 1 413.24 грн.

Розрахунок заборгованості зазначений в позові та додано до матеріалів справи .

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав, а з роздруківки погашення заборгованості вбачається, що відповідач частково гасив заборгованості за кредитним договором, що підтверджує його обізнаність про існування заборгованості та виконання умов кредитного договору.

Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.

При ухваленні рішення суд застосовує правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-14цс14 від 19.03.2014 року, в якій вказано, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 України), а не закінченням строку дії договору.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів всієї суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № б/н від 31.01.2014 року, Позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600.00 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням на зазначену суму .

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 16, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

Заборгованість за кредитним договором б/н від 31.01.2014 року у розмірі 19 678.03 грн.(дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 03 коп.) з яких:

- тіло кредиту - 8 348.42 грн.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9 017.52 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією - 898.85 грн.;

- штраф - 1 413.24 грн.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 1 600.00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 12.11.2018 року.

Суддя В.І. Загороднюк

08.11.18