
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 638/9059/18
Провадження № 2-с/638/131/18
14.11.2018 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2018 року по справі №638/9059/18,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 13.11.2018 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2018 року по справі №638/9059/18.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про призначення заяви про скасування судового наказу до розгляду, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 170 ЦПК України.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про повернення заяви без розгляду, оскільки заява не відповідає вимогам щодо її змісту, зокрема у порушення пункту 2 частини 3 статті 170 ЦПК України заява не містить повного найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України.
Окрім того, згідно пункту 1 частини 5 статті 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору, чого заявником не додано.
Так, згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу, ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 88 (вісімдесят вісім) грн. 10 коп.
Разом з цим, у заяві ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу, оскільки вона є пенсіонеркою.
Частиною 1, 3 статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявником не зазначеної жодної причин, на підставі та у зв’язку з якою вона просить звільнити її від сплати судового збору, або ж відстрочити його сплату. З огляду на зміст заявлених вимог, обов'язковість сплати судового збору та те, що заявником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтовування підстав, визначених законом для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви. До того ж заявник не відноситься до жодної категорії осіб, зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Керуючись ч. 6 ст. 170 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2018 року по справі №638/9059/18 – повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Дзержинського районного суду
м. Харкова В.М. Хайкін
Судове рішення № 77838072, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 14.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/9059/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: