Ухвала суду № 77838045, 29.10.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17986/18

Номер провадження:1-кс/521/6850/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Журик С.В., при секретарі Янкул Г.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2, про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017160470002136 від 25.05.2017 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

З клопотання вбачається, що в червні 2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 діючи умисно, вступив у попередню змову з ОСОБА_3, спрямовану на вчинення умисного злочину з корисливих мотивів, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, та був спрямований на заволодіння шляхом обману квартирою № 25, в будинку № 57 по вул. Іцхака Рабіна в м. Одесі, яка належала ОСОБА_4, який помер 13.06.2016 року та не мав родичів, які б могли успадкувати майно відповідно до положень ЦК України.

Так, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, відповідно до відведеної їй ролі у спільному злочинному умислі, 26.09.2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту нібито спільного проживання однією сім'єю, із померлим ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

При цьому, ОСОБА_3, з метою введення суду в оману, діючи через довіреного представника згідно довіреності від 03.08.2016, бланк серія НВК 225396 ОСОБА_5, яка, будучи не обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 1-А, 05.10.2016 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), надала, як доказ спільного проживання ОСОБА_3 однією сім’єю з ОСОБА_4, завідомо підроблений офіційний документ «Акт о проживании» (акт щодо спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період часу із 2008 року, в якому містяться нібито підписи, ОСОБА_6 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2), який був виготовлений невстановленою в ході досудового розслідування особою, (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) засвідчений начальником виробничої дільниці №2 КП ЖКС «Черьомушки» ОСОБА_8Є, тобто завідомо підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності, який ОСОБА_3 надала ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах для надання суду у судовому засіданні та використання як доказу при прийнятті судового рішення. При цьому ОСОБА_3 усвідомлювала, що в жодних відносинах із ОСОБА_4 не перебувала, спільного господарства не вела, надані до суду через уповноваженого представника в судовому засіданні відомості та обставини не відповідають дійсності.

Крім того, ОСОБА_2 в свою чергу, також приймав участь у вказаному судовому розгляді цивільної справи № 521/16490/16-ц та, будучи допитаним у судовому засіданні 12.10.2016 року в якості свідка, та відповідно до відведеної йому ролі у спільному злочинному умислі, з метою введення суду в оману, будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України, представився близьким знайомим померлого ОСОБА_4 та надав суду завідомо неправдиві покази, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу нібито проживала разом з ОСОБА_4 до моменту його смерті у належній останньому квартирі, була пов’язана з ним спільним побутом та господарством, доглядала ОСОБА_4 до моменту його смерті та займалась його похованням, що було відомо ОСОБА_2, оскільки він відвідував ОСОБА_4 за місцем його проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3, та також доглядав осатннього. При цьому ОСОБА_2 насправді з ОСОБА_4 ніколи знайомим не був, а повідомлені ним обставини повністю не відповідали дійсності.

З урахуванням повідомлених завідомо неправдивих показів та наданого завідомо підробленого документу - «Акт о проживании», будучи введеним в оману, Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та визнано факт проживання однією сім’єю останньої з ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

У подальшому, в результаті зазначених подій, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_3 07.11.2016 року об 16 год. 15 хв. прибула в офіс приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 13, де надала рішення Малиновського районного суду від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким визнано факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 із ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року, що надає їй право бути спадкоємцем померлого ОСОБА_4 четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України, та написала заяву про прийняття спадкового майна та відкриття спадкової справи. У подальшому, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 13, 19.12.2016 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3, яке остання отримала того ж дня о 13 год. 10 хв., перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_9 яке в подальшому передала ОСОБА_2 для розпорядження вказаною квартирою шляхом знайдення покупців та здійснення продажу з метою спільного одержання грошових коштів.

У подальшому, 22.12.2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів, з метою розпорядження квартирою № 25 в будинку №57 по вул. Іцхака Рабіна в м. Одеса на власний розсуд, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 16А представившись подружжям, здійснили продаж зазначеного нерухомого майна одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_11, за що отримали грошові кошти в сумі 25 500 дол. США, що станом на зазначену дату за офіційним курсом НБУ станом на 22.12.2016 становило 657 390 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою злочинною змовою, своїми умисними діями, заволоділи правом власності на чуже майно шляхом обману, а саме на квартиру АДРЕСА_2 з використанням завідомо підробленого офіційного документу, який спричинив визнання факту спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_3 із ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року, чим заподіяли майнову шкоду територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, код ЄРДПОУ 26597691, у розмірі 693 600 гривень 00 копійок, що становило станом на 19.12.2016 вартість зазначеної квартири, тобто у особливо великих розмірах.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в червні 2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 діючи умисно, вступив у попередню змову з ОСОБА_3, спрямовану на вчинення умисного злочину з корисливих мотивів, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, та був спрямований на заволодіння шляхом обману квартирою № 25, в будинку № 57 по вул. Іцхака Рабіна в м. Одесі, яка належала ОСОБА_4, який помер 13.06.2016 року та не мав родичів, які б могли успадкувати майно відповідно до положень ЦК України.

Так, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, відповідно до відведеної їй ролі у спільному злочинному умислі, 26.09.2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту нібито спільного проживання однією сім'єю, із померлим ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

При цьому, ОСОБА_3, з метою введення суду в оману, діючи через довіреного представника згідно довіреності від 03.08.2016, бланк серія НВК 225396 ОСОБА_5, яка, будучи не обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 1-А, 05.10.2016 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), надала, як доказ спільного проживання ОСОБА_3 однією сім’єю з ОСОБА_4, завідомо підроблений офіційний документ «Акт о проживании» (акт щодо спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період часу із 2008 року, в якому містяться нібито підписи, ОСОБА_6 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2), який був виготовлений невстановленою в ході досудового розслідування особою, (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) засвідчений начальником виробничої дільниці №2 КП ЖКС «Черьомушки» ОСОБА_8Є, який ОСОБА_3 надала ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах для надання суду у судовому засіданні та використання як доказу при прийнятті судового рішення. При цьому ОСОБА_3 усвідомлювала, що в жодних відносинах із ОСОБА_4 не перебувала, спільного господарства не вела, надані до суду через уповноваженого представника в судовому засіданні відомості та обставини не відповідають дійсності.

Крім того, ОСОБА_2 в свою чергу, також приймав участь у вказаному судовому розгляді цивільної справи № 521/16490/16-ц та, будучи допитаним у судовому засіданні 12.10.2016 року в якості свідка, та відповідно до відведеної йому ролі у спільному злочинному умислі, з метою введення суду в оману, будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України, представився близьким знайомим померлого ОСОБА_4 та надав суду завідомо неправдиві покази, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу нібито проживала разом з ОСОБА_4 до моменту його смерті у належній останньому квартирі, була пов’язана з ним спільним побутом та господарством, доглядала ОСОБА_4 до моменту його смерті та займалась його похованням, що було відомо ОСОБА_2, оскільки він відвідував ОСОБА_4 за місцем його проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4, та також доглядав останнього. При цьому ОСОБА_2 насправді з ОСОБА_4 ніколи знайомим не був, а повідомлені ним обставини повністю не відповідали дійсності.

Вказані злочинні дії ОСОБА_2, які виразились у наданні суду завідомо неправдивих показань та подання ОСОБА_3 завідомо підробленого документу - «Акт о проживании», спричинили правові наслідки, оскільки Малиновський районний суд м. Одеси, посилаючись на них, як докази, будучи введеним в оману, ухвалив рішення від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та визнано факт проживання однією сім’єю останньої з ОСОБА_4 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме: як завідомо неправдиве показання свідка в суді, вчиненні з корисливих мотивів.

Під час досудового розслідування стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

Про що ОСОБА_2 письмово повідомлено у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України, шляхом надсилання на місце мешкання підозрюваного повідомлення про підозру, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 384, ч.4 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме завідомо неправдиве показання свідка в суді, вчинене з корисливих мотивів.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: допитами свідків, висновками експертів, речовими доказами, а іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, у зв’язку із повідомленням про підозру ОСОБА_12 у вчиненні злочину майнового характеру за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, рухоме та нерухоме майно яке належить підозрюваному ОСОБА_13, оскільки воно може бути запорукою забезпечення цивільних позовів потерпілих за вказаним кримінальним провадженням, враховуючи те, що відповідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Разом із тим, згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна встановлено, що у власності ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 5124787200:01:001:1672 за реєстраційним номером об’єкту нерухомого майна 1380250751247 та земельна ділянка за кадастровим номером 5124787200:01:001:1673 за реєстраційним номером об’єкту нерухомого майна 1380215151247.

Підставами для накладення арешту на майно згідно ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили.

Прокурор та слідчий, належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, але за викликом не з’явились, причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Стаття 170 КПК України регулює підстави для арешту майна, та зазначає яке саме майно може бути арештовано.

За змістом ст. 170 КПК України, арешт майна полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати, розпоряджатися та/або використовувати певне його майно.

Виходячи з положень ст. 170 ч. 2 арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів , спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи , відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження.

Керуючись ст. 132, 167, 168, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 – задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянка за кадастровим номером 5124787200:01:001:1672 за реєстраційним номером об’єкту нерухомого майна 1380250751247 та земельну ділянка за кадастровим номером 5124787200:01:001:1673 за реєстраційним номером об’єкту нерухомого майна 1380215151247, підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та заборонити розпоряджатись ним.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Журик С.В.