Рішення № 77837813, 10.10.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2868/18

провадження №2/619/1328/18

Рішення

іменем України

10 жовтня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дергачі цивільну справу №619/2868/18,

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав.

Виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, (НОМЕР_1 виданий 06.02.2002 Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області), місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 по відношенню до сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відомості про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 внести в актовий запис № 31 від 06.10.2010 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в графу «відомості про батька».

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона - ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2009 року по 2012 рік. Від спільного подружнього життя з відповідачем мають неповнолітню дитину : сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, свідоцтво про народження серія НОМЕР_4, видане 06.10.2010 року Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 31). Дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач разом з сином проживають в будинку її батька ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, який належить йому в 55/100частинах на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2010, виданого Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського райну Харківської області. Відповідач спочатку проживав разом з ними, однак у 2013 році виїхав з будинку за своїм місцем проживання. З 2013 року відповідач участі у вихованні та догляді за сином не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток сина не надає, не піклується ні про його фізичний та ні про духовний розвиток. Батько не піклується про моральний розвиток сина, оскільки не проводить часу з ним та навіть не намагається цього робити. Відповідач абсолютно байдужий до стану здоров'я сина. Згідно довідки № 31 від 07.06.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається в 2-А класі Русько-Лозівського НВК «Загальноосвітня школа І - III ступенів-дошкільний заклад» Дергачівської районної ради Харківської області з 30.03.2013-26.06.2017 відвідував дошкільний підрозділ, а з 01.09.2017 зарахований до складу учнів 1-го А класу. Дитина уважна, активна, новий матеріал засвоює гарно. Добрий, чуйний. До вчителів та однокласників відноситься з повагою. Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16.07.2018, складеного депутатом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області встановлено, що умови для проживання нормальні. Мати одна виховує сина, батько долею дитини не цікавиться, участі в його вихованні не приймає. Відповідач ОСОБА_2 не виконує свого обов'язку щодо виховання та розвитку дитини більш як п'ять років.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.07.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.08.2018.

Ухвалою суду від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати за її відсутності.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав. Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за його відсутністю.

Представник третьої особи: служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області не з'явився, згідно заяви, не заперечує проти позбавлення відповідача батьківських прав.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, його матір'ю являється ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_4, видане 06.10.2010 року Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 31.

Згідно заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08.07.2014 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІК НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи з 11.12.2013 р.

Згідно висновку від 17.09.2018 за №01-49/3381 Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з нормами статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як роз'яснено в пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, № 3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно абзацу 2 пункту 16 Постанови ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

Відповідач, який являється батьком дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина.

Стаття 150, 157 СК України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

За нормами п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно довідки № 31 від 07.06.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається в 2-А класі Русько-Лозівського НВК «Загальноосвітня школа І - III ступенів-дошкільний заклад» Дергачівської районної ради Харківської області з 30.03.2013-26.06.2017 відвідував дошкільний підрозділ, а з 01.09.2017 зарахований до складу учнів 1-го А класу. Дитина уважна, активна, новий матеріал засвоює гарно. Добрий, чуйний. До вчителів та однокласників відноситься з повагою.

Дитина проживає з позивачем, що підтверджено довідкою виданою Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області від 07.06.2018 за №02-22/1892.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16.07.2018, складеного депутатом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області встановлено, що умови для проживання нормальні. Мати одна виховує сина, батько долею дитини не цікавиться, участі в його вихованні не приймає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, (НОМЕР_1 виданий 06.02.2002 Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області), місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 по відношенню до сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відомості про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 внести в актовий запис № 31 від 06.10.2010 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в графу «відомості про батька».

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, (НОМЕР_1 виданий 06.02.2002 Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області), місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін:

позивач: ОСОБА_1: ІПН НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2.

відповідач: ОСОБА_2: ІПН НОМЕР_2, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1.

третя особа: служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, ЄДРПОУ 38381694, місце знаходження: 62303, Харківська область, м. Дергачі, майдан Перемоги, 1, Будинок культури, к. 225.

Суддя Н. Ю. Кононихіна