Ухвала суду № 77837296, 13.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9520/18

Провадження № 2/520/5516/18

УХВАЛА

про витребування доказів

13.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4 її представника ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника третьої особи Вишнякової М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування - Вишнякової Марини Дмитрівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1) у здійсненні права власності шляхом виселення з будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНН НОМЕР_2), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий 14.10.2008 р. Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.2010 p.), ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 30.03.2012 p.). Стягнути з відповідачів судові витрати. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1. Позивач стверджує, що на підставі договору дарування від 16 березня 2009 року, який станом на сьогодні визнаний недійсним, тобто жодних правових підстав він не породжує, ОСОБА_10 проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своєю сім'єю - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Зазначає, що своєї згоди, як законний власник будинку на проживання зазначених осіб вона не давала, однією сім'єю з ними ніколи не проживала, членами її родини відповідачі не являються, а є для неї абсолютно чужими людьми. Будь яких цивільно-правових угод з відповідачами укладено не було, тобто станом на сьогодні відповідачі знаходяться у спірному будинку без належних на це правових підстав. Враховуючи, що відповідачі вселилися у будинок самоправно, без її згоди, не укладаючи з нею договору найму (оренди) житла, не обумовлюючи умови його проживання на території належного їй будинку, такі особи, що незаконно проживають за адресою мого будинку вул. Ак. Вавілова, 56 «Б» у м. Одесі підлягають виселенню. Що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 09.08.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання.

В ході судового засідання, яке відбулось 13 листопада 2018 року, представник третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування - Вишнякова Марина Дмитрівна з метою недопущення порушень законних прав та інтересів малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, вважала доцільним доручити Київській районній адміністрації ОМР надати висновок про можливість та доцільність виселення дітей з спірного будинку.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 підтримали клопотання представника третьої особи в повному обсязі.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника третьої особи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, в спірному будинку прописані малолітні діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яких позивач також просить висилити.

Частиною 2 та 3 ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно із статтею 32 ЦК України, статтею 177 СК України та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-111 "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін,відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Крім того, у відповідності до ст.29 ЦК України, ст.177 СК України, ст.ст.5,17,18 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.1,4 Закон України" Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", постанови КМ України від 24.09.2008 року №866 "Питання діяльності органів опіки та піклування , пов'язаної із захистом прав дитини", орган опіки та піклування здійснює захист майнових та житлових прав дітей, а дозволи на відчуження майна співвласниками чи користувачами якого є діти, надає лише за заявою батьків дітей або осіб, що їх замінюють на підставі закону та за заявою відповідних документів.

А згідно ч. 4 та ч. 5 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно із роз'ясненнями наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19 грудня 2008 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», висновок органів опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою.

Однак такий висновок в матеріалах цивільної справи відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За таких обставин з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, захисту прав і інтересів малолітніх дітей, справедливого і неупередженого вирішення спору на виконання припису ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» суд вважає за необхідне доручити органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради надати обґрунтований висновок про доцільність усунення перешкод ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1) у здійсненні права власності шляхом виселення з будинку АДРЕСА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.2010 p.) та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 30.03.2012 p.).

Відповідно до ч. ч. 6-9 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду»

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування - Вишнякової Марини Дмитрівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення - задовольнити.

Доручити Службі у справах дітей Одеської міської ради підготувати та виготовити обґрунтований висновок про доцільність усунення перешкод ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1) у здійсненні права власності шляхом виселення з будинку АДРЕСА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.2010 p.) та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 30.03.2012 p.), Київській районній адміністрації Одеської міської ради розглянути його на засіданні органу опіки та піклування.

Встановити строк виконання даної ухвали до наступного судового засідання, що відбудеться 12 грудня 2018 року о 09.30 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.