
Справа № 545/492/18
Провадження № 2/545/592/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Стрюк Л.І.
при секретарі – Артеменко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Полтавського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач у березні 2018 року звернувся до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.07.2017 року помер ОСОБА_3, який після смерті залишив заповіт, згідно з яким заповів позивачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6800 га, кадастровий номер 5324080500:00:019:0029, що розташована на території Василівської сільської ради Полтавського району. У зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Після відкриття провадження у справі третя особа - ОСОБА_2 - звернувся до суду із позовом про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.07.2017 року помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове нерухоме майно, яке складається земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6800 га, кадастровий номер 5324080500:00:019:0029, що розташована на території Василівської сільської ради Полтавського району. У зв’язку з тим, що він має право на обов’язкову частку у спадщині як непрацездатний син спадкодаця незалежно від змісту заповіту, просив визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки.
Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав частково та просив визнати за позивачем право власності на ? частини спірної земельної ділянки; позов ОСОБА_2 визнав частково та не заперечував проти визнання за ним права власності на ? частину земельної ділянки.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити повністю; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом – Василівської сільської ради Полтавського району – у судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи – Полтавської районної державної нотаріальної контори – у судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, при вирішенні питання покладаються на розсуд суду.
Третя особа – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає у повному обсязі; позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 15.07.2017 року помер ОСОБА_3 (а.с.13). Згідно із заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 від 3.11.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3281, ОСОБА_3 заповів належну йому земельну ділянку площею 5,6800 га, кадастровий номер 5324080500:00:019:0029, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Полтавського району, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Згідно із постановою нотаріуса від 29.01.2018 року, Полтавською районною державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа після померлого 15.07.2017 року ОСОБА_3 за № 617/2017 за заявою про прийняття спадщини згідно з заповітом від ОСОБА_1 та за заявою про прийняття спадщини за законом від сина померлого ОСОБА_2; інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило (а.с.6).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2, який у встановлений статтею 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини; та ОСОБА_4, яка заяви нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подала та не надала доказів прийняття спадщини після померлого у будь-який інший спосіб.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини, відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» розяснено, що перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.
Як вбачається з довідки до акта огляду медико–соціальною експертною комісією від 15.06.2015 року ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи безстроково.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 в аспекті конституційного звернення щодо положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов’язкову частку у спадщині дійшов висновку, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.
Враховуючи, що ОСОБА_2 на день відкриття спадщини після померлого був в установленому законом порядку визнаний інвалідом, тому він має право на обов’язкову частку у спадщині, яка, з урахуванням наявності двох спадкоємців за законом та положень ст. 1241 ЦК України, складає ? частину від спірного спадкового майна.
Позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Крім цього, відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Зі змісту зазначених норм випливає, що відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, щодо якого відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З огляду на те, що спадкоємцями, які прийняли спадщину у встановленому законом порядку, є ОСОБА_1 (позивач по справі) та ОСОБА_2 (третя особа, яка вступила у справу із самостійними вимогами на предмет спору), тому суд приходить до висновку, що територіальна громада в особі виконавчого комітету Василівської сільської ради Полтавського району не є належним відповідачем за первісним позовом.
За таких обставин у задоволенні первісного позову слід відмовити.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування – задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/4 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,6800 га, кадастровий номер 5324080500:00:019:0029, що розташована на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у порядку спадкування після ОСОБА_3, померлого 15.07.2017 року.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Полтавського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_6
Судове рішення № 77836360, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 13.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 545/492/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: