Вирок № 77834682, 02.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 408/1600/17

н.п. 1-кп/415/739/18

ВИРОК

Іменем України

02 листопада 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Шевченко О.В.

суддів: Березіна А.Г.

Луньової Д.Ю.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 28.04.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12014130570000353

про обвинуваченняОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Нахічевань Азербайджану, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого охоронцем третього розряду в ТОВ «Служба охорони ІРБІС», не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України,

за участю:

прокурора Сичова В.М.

захисника Борисова В.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2014 у період часу з 21.00 години до 22.00 години, більш точний час встановити у ході досудового розслідування не надалося можливим, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, на ґрунті ревнощів до своєї співмешканки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, завдав їй не менш, ніж два удари ножем в область місцезнаходження життєво-важливих органів, а саме - у район шиї та тулубу спереду, а також не менш ніж один удар ножем у район лівого колінного суглобу, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівого колінного суглобу, проникаючого в суглобну сумку, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (по відношенню до живої особи); колото-різаних поранень - передньої поверхні шиї, проникаючих в ліву плевральну порожнину з пошкодженням гілки легеневої артерії і тканини лівої легені; передньої черевної стінки, проникаючих в черевну порожнину з пошкодженням печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Від заподіяних обвинуваченим ОСОБА_2. зазначених тяжких ушкоджень, потерпіла ОСОБА_6 померла на місці через декілька хвилин після їх заподіяння.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, обвинувачений ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

27.04.2014 приблизно о 22 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, під час вчинення умисного вбивства своєї співмешканки ОСОБА_6, погрожував вбивством потерпілому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, при цьому завдав йому не менш, ніж два удари ножем, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді колото - різаних поранень грудної клітини ззаду зліва та передньої черевної стінки зліва, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік. У потерпілого ОСОБА_7 були реальні підстави побоюватися здійснення погрози вбивством, виказаної на його адресу обвинуваченим ОСОБА_2., оскільки останній заподіяв йому тілесні ушкодження та у його присутності скоїв умисне вбивство ОСОБА_6.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразилися у погрозі вбивством, при наявності у особи, щодо якої була висловлена така погроза, реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, обвинувачений ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю та розкаявся, користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення в суді. У останньому слові просив суд призначити не суворе покарання, оскільки потрібен своїм дітям.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, викладених у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із витягу з кримінального провадження № 12014130570000353 вбачається, що 27.04.2014 заявник - потерпілий ОСОБА_8 повідомив про вбивство ОСОБА_6 (том 1 а.с. 1).

Із протоколу огляду місця події від 28 квітня 2014 рокуі фототаблиці до нього вбачається, що у присутності понятих, оглянуто квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, під час якого зафіксовано місце вчинення злочину та виявлено і вилучено ніж зі слідами РБК, фрагмент ковдри зі слідами РБК, фрагмент лінолеуму зі слідами РБК, 5 слідів папілярних ліній, фрагмент ножа зі слідами РБК (том 1 а.с. 10 - 25).

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2014, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, не перебував у стані алкогольного сп'яніння (том 1 а.с. 26).

Із довідки Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.04.2014 вбачається, що експертизою трупа ОСОБА_6 встановлені колото-різані рани в області яремної вирізки, проникаюча в ліву плевральну порожнину з ушкодженням судин шиї і тканини лівої легені, рана на передній черевній стінці, проникаюча порожнина з ушкодженням печінки, рана на передній поверхні в області лівого колінного суглоба. Безпосередньою причиною смерті стала гостра крововтрата (том 1 а.с. 39).

Із протоколу огляду місця події від 28 квітня 2014 рокута фототаблиці до нього вбачається, що у присутності понятих, оглянуто труп ОСОБА_6, який знаходився у секційній залі відділення Станично-Луганського відділення СМЕ. Під час огляду виявлено мобільний телефон «FLY» у корпусі чорного кольору і вилучено джинси, кофта та плавки (том 1 а.с. 40 - 43).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 20 лютого 2017 року вбачається, що за участю підозрюваного ОСОБА_2., його захисника, судово-медичного експерта, статиста, у присутності понятих, ОСОБА_2. уточнив раніше надані покази, вчиненого ним злочину, механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (том 1 а.с. 172 - 175).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 66 від 28.05.2014, експертизою трупа встановлені рана на передній поверхні шиї, проникаюча в ліву плевральну порожнину з ушкодженням гілки легеневої артерії і тканини лівої легені, рана на передній черевній стінці, проникаюча в черевну порожнину з ушкодженням печінки, рана в області лівого колінного суглоба, проникаюча в суглобову сумку. Встановлені ушкодження заподіяні за життя. Встановлені у ОСОБА_6 ушкодження утворилися незадовго до настання смерті. Судово-медичних даних, що вказують на значний часовий розрив у заподіяних ОСОБА_6 тілесних ушкоджень немає. Тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_6 утворилися від ударів предмета (предметів), що мають колото - різальні властивості. Причиною смерті ОСОБА_6 явилися поранення шиї, проникаюче в ліву плевральну порожнину з ушкодженням гілки легеневої артерії і тканини лівої легені і проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, що ускладнилися кровотечею і розвитком гострої анемії. Колото-різане поранення шиї проникаюче в ліву плевральну порожнину з ушкодженням гілок легеневої артерії і верхньої долі лівої легені, проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням печінки, кровотеча в ліву плевральну порожнину (1500 мл), кровотеча в черевну порожнину (120 мл), встановлені у ОСОБА_6 знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Час настання смерті ОСОБА_6 може відповідати терміну, вказаному в даній постанові, 27.04.2014. Смерть ОСОБА_6 настала через короткий проміжок часу (декілька хвилин) після заподіяних проникаючих поранень шиї і черевної порожнини. Проникаючі поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, поранення шиї проникаючі в ліву плевральну порожнину з ушкодженням ветвилегачної артерії і тканини легені стосовно живої особи мають ознаки тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Поранення в області лівого колінного суглоба проникаючі в порожнину суглобової сумки встановлене у ОСОБА_6, стосовно живої особи має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я. Ушкодження встановлені у ОСОБА_6, утворилися від дії плоского односторонньо-гострого колото-різального предмета. Тілесні ушкодження постраждалої ОСОБА_6, могли бути заподіяні ударами ножем. Ушкодження встановлені у ОСОБА_6, утворилися від не менш чотирикратної ударної дії предмета, що має колото-різані властивості. Удари завдавалися з достатньою силою. Встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень не представляється можливим, ушкодження були заподіяні у відносно короткий проміжок часу. Якихось тілесних ушкоджень, характерних для самооборони, не встановлено. Судово-токсикологічною експертизою в крові трупа ОСОБА_6, виявлене 3,13 % етанолу, що стосовно живої особи може відповідати важкому отруєнню алкоголем. (том 2 а.с. 3 - 6).

Із висновку судово-медичної експертизи № 423 від 16.05.2014, вбачається, що у змивах з рук наданих на дослідження, виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А, В, таким чином враховуючи групову приналежність осіб, що проходять у справі можна припустити походження антигену В за рахунок крові, що належить потерпілій ОСОБА_6, а походження антигену А можливо за рахунок домішки крові ОСОБА_2. за наявності у нього ушкоджень супроводжуючих зовнішньою кровотечею (том 2 а.с. 36 - 37).

Із висновку судово-медичної експертизи № 422 від 16.05.2014, вбачається, що на кофті і на плавках, представлених на дослідження, виявлена кров людини групи В, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_6. На фрагменті ковдри і фрагменті лінолеуму, виявлена кров людини групи О, що не виключає походження крові від ОСОБА_7. На джинсах виявлена кров людини з антигеном В і Н, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_6. На куртці і фрагменті ковдри, виявлена кров людини з антигеном Н, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 (том 2 а.с. 43 - 45).

Із висновку судово-медичної експертизи №421 від 16.05.2014 вбачається, що на куртці і брюках вилучених у ОСОБА_2., виявлена кров людини групи О, яка могла піти від ОСОБА_7. На светрі і лівому черевику вилучених у ОСОБА_2., виявлена кров людини, в якій виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_6, але не можна також виключити домішку крові ОСОБА_7 (том 2 а.с. 52 - 54).

Із акту судово-психіатричного експерта № 292 від 22.05.2014 вбачається, що ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає у теперішній час та не страждав на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. На той період часу у ОСОБА_2 виявлялись та на теперішній час виявляються ознаки: явної акцентуації істеро-епілептоїдних рис характеру, що є варіантом психічної норми. ОСОБА_2 здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними у теперішній час і не був позбавлений такої на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, коли ознак тимчасового розладу психічної діяльності не виявлялось (том 2 а.с. 69 - 72).

Із висновку експерта № 107 від 03.06.2014 вбачається, що на клинку ножа виявлені сліди крові людини, кров могла піти від ОСОБА_6 (том 2 а.с. 86-87).

Із висновку експерта № 199 м-к від 08.07.2014 вбачається, що встановлені ушкодження утворилися від дії плоского, одностороннього, колото - різаного предмета, що має ширину клинка не більше 3 см (том 2 а.с. 93 - 98).

Із висновку експерта № 66/1 від 20.02.2017 вбачається, що при проведенні слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2, останній не вказує про завдання ударів лезом ножа по тілу ОСОБА_6 (том 2 а.с. 100 - 102).

Із витягу з кримінального провадження № 12017130570000105 вбачається, що 17.02.2017 заявник - потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що 27.04.2014 ОСОБА_2 погрожував вбивством та за допомогою ножа спричинив тілесні ушкодження останньому (том 2 а.с. 106).

Із висновку експерта № 6 від 27.02.2017 вбачається, що ОСОБА_7 виставлений діагноз: «колото-різане поранення області лівої половини грудної клітини. Колото-різане поранення передньої черевної стінки ліворуч. Геморагічний шок 1». Вищезгадані ушкодження утворилися від дії того, що володіє колото-різальними властивостями, по ступеню тяжкості, як при ізольованій оцінці, та у своїй сукупності належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вище перелічені ушкодження утворилися не менше ніж від 2-х взаємодій з предметом, що має колото-різані властивості (том 2 а.с. 145 - 150).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116 - 118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч.1 ст. 115 КК України.

Вирішуючи питання про наявність умислу у ОСОБА_2. на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахував спосіб заподіяння тілесних ушкоджень - нанесення ударів в життєво важливі органи; знаряддя заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень ОСОБА_6 - ніж; кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень; поведінку винного і потерпілої, що передували події, їх стосунки. На думку суду, наносячи удари ножем у важливо-життєвий органи потерпілої - у район шиї та тулубу спереду, обвинувачений ОСОБА_2. не міг не усвідомлювати, що від вказаних поранень настане смерть потерпілої. При цьому, суд враховує висновки акту судово-психіатричного експерта № 292 від 22.05.2014, згідно якого ОСОБА_2. хронічним психічним захворюванням не страждає у теперішній час та не страждав на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється; останній здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними у теперішній час і не був позбавлений такої можливості на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, коли ознак тимчасового розладу психічної діяльності не виявлялось.

Вищевикладене, з очевидністю вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_2. усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним за вказаних вище обставин, що ОСОБА_2. мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 і реалізуючи свій намір, умисно заподіяв смерть потерпілій.

На підставі викладеного, перевіривши та оголосивши у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2. у вчинені умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України. Окрім того, повністю доведена винаобвинуваченого ОСОБА_2. у погрозі вбивством, при наявності у особи, щодо якої була висловлена така погроза, реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2. покарання, суд на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно (а.с. 58), має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.103 - 105), на наркологічному обліку у Станично-Луганському РТМО не перебуває (а.с. 168), на обліку у Станично-Луганському РТМО у лікаря - психіатра не перебуває (а.с. 169), не судимий (а.с. 157 - 159);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та перебування на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та особливо тяжких злочинів і беручи до уваги вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2. можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2. скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2. покарання, за сукупністю злочинів.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Біловодського районного суду Луганської області - у вигляді тримання під вартою, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2. необхідно залишити без змін. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_2. термін попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження.

Крім цього, суд дотримується вимог ч. 4 ст. 5 КК України, відповідно до яких, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Редакцією Закону № 838-VIII від 26.11.2015 змінено ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до вимог якої, строк перебування під вартою ОСОБА_2. треба зарахувати у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішуючи питання про заявлений прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_7, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається з цивільного позову, прокурор Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання, просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2. витрати на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_7 у розмірі 2263 гривень 38 копійок.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, повністю доведена у судовому засіданні, а сума коштів, витрачених на лікування особи, потерпілої від злочину підтверджена довідкою з розрахунком вартості лікування, наданою суду і наявною у матеріалах кримінального провадження (том 2 а.с. 176).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими не пред'явлені, що не позбавляє права останніх, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 129 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців;

за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати в строк призначеного ОСОБА_2. за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, у період з 28.04.2014 по 27.10.2014 та у період з 03.03.2017 по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання (розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в банку УДК в Станично-Луганському районі у ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 01983602), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а саме ОСОБА_7 у розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 663 (шестиста шістдесяти трьох) гривень 78 (сімдесяти восьми) копійок, а саме:

дактилоскопічної експертизи № 160/4 від 16.05.2014, вартістю 294 (двісті дев'яносто чотири) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки;

дактилоскопічної експертизи № 162/4 від 21.05.2014, вартістю 368 (триста шістдесят вісім) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 29 квітня 2014 року - куртка зі слідами бурого кольору, фрагмент ковдри з речовиною бурого кольору, фрагмент леноліуму з речовиною бурого кольору, фрагмент ножа з речовиною бурого кольору, ніж з речовиною бурого кольору, мобільний телефон «флай», джинси жіночі темно-синього кольору, кофту темно-сірого кольору, плавки жіночі, фрагмент клинка ножа, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 03 березня 2017 року - дактилокарти на ім'я ОСОБА_2 і ОСОБА_6 (том 2 а.с. 17 - 18) та три паперових упаковки зі зразками крові ОСОБА_2. (том 2 а.с. 64), зрізами нігтьових пластин ОСОБА_2. і трупа ОСОБА_6 (том 2 а.с. 81), ниток з клинка ножа (том 2 а.с. 89), які знаходяться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя: О.В. Шевченко

Суддя А.Г. Березін

Суддя Д.Ю. Луньова