Рішення № 77833881, 08.11.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1512/18

пр.№ 2/464/885/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2018 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудаков І.П.,

при секретарі судових засідань Захарчук О.Ю.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживача послуг з постачання теплової енергії,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживача послуг з постачання теплової енергії, покликаючись на те, що відповідачем йому незаконно та безпідставно нараховано заборгованість у сумі 2459,92грн. за період до 01.03.16, оскільки він є власником квартири з 29.02.16 та не зобов'язаний оплачувати борг попереднього власника. Незаконним вважає нарахування йому відповідачем заборгованості по оплаті інфляційних витрат - 1 565,48 грн., 3% річних - 327,16 грн. та судового збору - 800,00 гри., що разом становить 2 692,64 грн., т.я. станом на сьогодні відсутнє будь-яке рішення суду про стягнення з нього на користь відповідача інфляційних витрат, 3% річних та судового збору. Крім того, вважає незаконним і нарахування відповідачем заборгованості за період з 01.03.2016 року без урахування показів квартирного лічильника та відмови перерахування заборгованості з урахуванням показів лічильника, йому не було відомо про необхідність проведення 01.11.2016 року чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії у квартирі. Чинне законодавство не передбачає обов'язків споживача контролювати міжповірочні інтервали проведення повірок лічильника. Відповідальність за проведення таких відповідно до закону лежить на відповідачі. Посилаючись на обставини, викладені в позові та на закон, просить позов задоволити: скасувати заборгованість, що виникла до 01.03.2016 р. у розмірі 2 459,92 грн; по інфляційних витратах - 1 565,48 грн., 3% річних - 327,16 грн. та судовому ?бору - 800,00 грн., в загальній сумі 2 692,64 грн.; за теплову енергію (опалення) у розмірі 46 255,69 грн. за період з 01.11.2016 р. по 01.05.2017 р., у зв'язку з чим зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго» здійснити перерахунок заборгованості.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві вказав, що згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки повірку. Відтак, придбавши АДРЕСА_1, позивач отримав акт встановлення квартирного приладу обліку теплової енергії, в якому зазначалась дата чергової повірки, а саме, листопад 2016р. Крім того, підприємство 16.05.2016р. у письмовій формі повідомило про необхідність проведення чергової державної метрологічної повірки квартирного приладу обліку за адресою АДРЕСА_1. Проте позивач проігнорував попередження та свій обов'язок щодо повірки приладу обліку.

Оскільки покази лічильників, термін чергової повірки яких сплинув, не можна використовувати для розрахунків оплати за спожиту воду лічильник вчасно не повірений, його показники не можна застосовувати у розрахунках і нарахування, у такому випадку, будуть здійснюватись за методом, який застосовується для квартир без індивідуальних приладів обліку води, тобто, на основі будинкових засобів обліку води або за нормами. Постанова Кабінету Міністрів України від 2016р. №865 «Про особливості нарахування плати за надану послугу з централізованого опалення населенню у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії в опалювальний сезон 2016/17 року» що у разі відсутності раніше встановлених будинкових засобів обліку теплової енергії, несправності таких засобів обліку, у тому числі, що не підлягає усуненню, плата за надану з централізованого опалення нараховується згідно із середньомісячними показниками звих засобів обліку за попередній опалювальний період з урахуванням вимог пункту 12 надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і ведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630. Отже, з вищевикладеного видно, що немає жодних законодавчих підстав та фактичних для задоволення позовних вимог позивача. У зв'язку із наведеним просить у позові відмовити.

23 березня 2018 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначеного підготовче засідання, яке в подальшому відкладалось з поважних причин.

30 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить такий задовольнити повністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату цього засідання, а тому зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе провести засідання у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, що з 29 лютого 2016 року позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджено свідоцтвом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /арк. спр.14, 15/.

17 жовтня 2017 року Дрогобицькою філією ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано свідоцтво № 1253 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки - теплолічильник єдиний, відповідає вимогам ДСТУ /арк. спр. 12/. На підставі вказаного свідоцтва складено акт опломбування після метрологічної повірки квартирного вузла обліку від 19.10.2017, споживач ОСОБА_3, проживає за адресою - АДРЕСА_1 /арк. спр. 13/. Таким чином, встановлений у спірній квартирі тепловий лічильник є справним.

Разом із тим, позивач покликається на те, що з дня набуття вищевказаної квартири теплова енергія у ній не споживалась, однак протягом усього опалювального періоду 2016-2017 нараховано вартість спожитої теплової енергії за показами загальнобудинкового приладу без урахувань показів лічильника в квартирі.

З приводу незаконності нарахування Відповідачем заборгованості за період з 01.03.2016 року без урахування показів квартирного лічильника та відмови перерахування заборгованості з урахуванням показів лічильника, суд виходить з наступного:

За встановленими обставинами позивач придбав зазначену квартиру 29 лютого 2016 року з прилюдних торгів в порядку реалізації державним виконавцем предмета іпотекі.

Позивачу не було відомо про необхідність проведення 01.11.2016 року чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії у Квартирі.

Відповідач не повідомив про таку необхідність у травні 2016 р., ані згодом не повідомив Позивачу 01.07.2016 р. при підписанні позивачем договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення, та послуг з централізованого постачання гарячої води МЛКП «Львівтеплоенерго» (надалі - Договір) (додаток № 5 до цієї позовної заяви).

Позивач не отримував особисто від Відповідача жодного повідомлення про необхідність проведення чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії у квартирі.

У поштову скриньку квартири не надходило ані для Позивача, ані для попереднього власника Квартири, від Відповідача жодного повідомлення про необхідність проведення чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії у квартирі.

У поштову скриньку квартири також не надходило жодного повідомлення про необхідність позивачу або попередньому власнику квартири з'явитись у поштове відділення, щоб отримати поштове відправлення від відповідача.

Позивач та його представник стверджують такі обставини, а відповідач не надав суду жодних доказів належного повідомлення позивача про необхідність проведення чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії у квартирі ( а саме, розписки, належній фіксації її вручення).

Дізнавшись про необхідність проведення чергової державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії в квартирі, позивач звернувся до відповідача та забезпечив доступ до лічильника для проведення повірки. Це свідчить про те, що позивач не мав на меті ухилятися від проведення повірки, за умови будь- якого повідомлення відповідачем про необхідність проведення повірки позивач вчинив би усі необхідні дії, що залежать від нього та є необхідними та проведення такої чергової державної метрологічної повірки приладу обліку.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( в редакції закону на дату проведення повірки) розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.2 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за показами згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, (надалі - Правила).

Відповідно до абз. 2 п. 10 Правил: справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до абз. 5 п.15 Правил: у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до п.3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

Відповідно до абз.3 п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Відповідно до абз. 4-7 п. 12 Правил плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Жодної несправності (поломки), в т.ч. такої, що не підлягає усуненню, засобу обліку теплової енергії, через який теплова енергія подається у квартиру, за весь період часу володіння позивачем цією квартирою виявлено не було; заміна лічильника не відбувалась, лічильник наявний, не втрачений.

Справність лічильника підтверджується результатами повірки, зафіксованими у Свідоцтві № 1253 від 17.10.2017 р. про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки: засіб вимірювальної техніки (теплолічильник єдиний ІггіедгаІ-У-МаХХ, зав.№ 180281, виробник ІМРОІМ, Німеччина).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (надапі - Закон про метрологію) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до абз.1 п. 15 Правил засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Відповідно до п. 72 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичні повірці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.06.2015 р. № 374, до такого переліку відносяться також теплолічильники.

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону про метрологію суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону про метрологію періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідно до пп. 6 п. 29. Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до пп. 4 п. 30 Правил, пп.10 п.4.1 Договору споживач зобов'язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу.

Відповідно до пп.4 п. 32 Правил, пп.4 п.4.4. Договору Виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до абз. 2 п. 4 ст. 17 Закону про метрологію відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро, тепло-, газо- і водопостачання.

Таким чином, чинне законодавство передбачає обов'язок виключно відповідача, а не позивача (у відносинах Позивача та Відповідача) контролювати міжповірочні інтервали, забезпечувати вчасне проведення повірок. Чинне законодавство також передбачає відповідальність виключно відповідача, а не позивача за своєчасне проведення періодичної повірки лічильника.

Більше того, аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що непроведення або несвоєчасне проведення повірки лічильника не може мати будь-яких негативних для позивача наслідків, у т.ч. нарахування відповідачем позивачу заборгованості у розмірі більшому, ніж відповідно до показів квартирного лічильника чи примушування позивача платити за послуги, які йому відповідачем не надавались та відповідно позивачем не споживались.

Відповідно до пп. 9 п. 29. Правил, пп.12. п.4.1 Договору споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання.

Відповідно до пп. 15 п. 30 Правил, пп.15 п.4.4 Договору Виконавець зобов'язаний звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт;

Відповідно до пп. 16 п. 30 Правил, пп.16 п.4.4 Договору Виконавець зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Факт ненадання відповідачем позивачу послуг з теплопостачання у квартирі з 01.03.2016 року підтверджується даними Акту від 01.11.2012 року, даними Акту № 74666 від 16.12.2014 p., даними Акту експлуатаційної перевірки квартирного вузла обліку № 74666 від 19.10.2017 p., в яких в графі «сумарна теплова енергія» вказано один і той самий показник - 2085. Це означає, що послуга з теплопостачання позивачем у квартирі не надавалась та не споживались.

Відповідно до абз.3 п. 18 Правил після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої' кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.

Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких підстав для нарахування Відповідачем Позивачу заборгованості за послуги теплопостачання у Квартирі протягом опалювального періоду 2016-2017 p.p. відповідно до показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії,

Відповідачем неправомірно здійснено нарахування оплати за послуги постачання теплової енергії у Квартирі за період з 01.11.2016 р. по 01.05.2017 р. згідно з показами загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії у розмірі 46 255,69 грн. (сорок шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 69 коп.) та неправомірно відмовлено у їх перерахунку відповідно до показів квартирного лічильника.

Щодо частини позовної вимоги про скасування заборгованості, що виникла з постачання теплової енергії, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1-2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, аналізуючи вказані норми права, позивач звертаючись до суду за власним розсудом обирає спосіб захисту. Відтак, позивачем обрано спосіб захисту - скасування заборгованості, а тому в силу ст. 81 ЦПК України, зобов'язаний був довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Попри те, із матеріалів справи та під час розгляду справи у суді стороною позивача не доведено, у зв'язку із чим скасувати повністю заборгованість, адже іншою частиною позовної вимоги просить здійснити перерахунок такої заборгованості.

У зв'язку із тим, що суд задовольнив частину позовної вимоги про здійснення перерахунку заборгованості, а відтак підстав для скасування заборгованості судом не встановлено, а тому у цій частині позовної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем судовий збір не сплачувався.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме: судового збору, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 240,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Зобов'язати Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 05506460) здійснити перерахунок заборгованості за централізоване опалення (теплову енергію (опалення)) власнику (мешканцю) квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) з урахуванням згідно з показниками за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Сихівський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рудаков І.П.