Ухвала суду № 77830137, 14.11.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 132/3968/18

УХВАЛА

14 листопада 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Калинівський районний суд Вінницької області, про зобов'язання виділити службове житло,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області з Апеляційного суду Вінницької області 09.11.2018 за підсудністю надійшла цивільна справа з вищезазначеною позовною заявою. Оскільки в даній справі відсутня заява про відкриття провадження, приймаючи дану цивільну справу, суду слід вирішити питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1

Одним із пунктів вищезазначеної позовної заяви є клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обгрунтування необхідності відстрочити сплату судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що він є внутрішньо переміщеною особою, що залишив все своє майно на тимчасово окупованій території, перемістився на підконтрольну Україні територію, де вимушений самостійно вирішувати свої побутові проблеми, пов'язані з облаштуванням на новому місці проживання, в зв'язку з чим нести значні матеріальні витрати на забезпечення своєї життєдіяльності, розмір яких перевищує отриманий за основним місцем роботи дохід.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Вимогами ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакцій чинній до 15 грудня 2017 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не було надано суду доказів наявності підстав, визначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до чинного законодавства посадовий оклад суддям місцевих судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, встановлюється в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, тобто з 01.01.2018 - 17620 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з однією позовною вимогою немайнового характеру, за розгляд якої відповідно до Закону України «Про судовий збір» слід сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн., що складає лише 4% від посадового окладу позивача. Тобто одноразова сплата судового збору в сумі 704,80 грн. не призведе до скрутного матеріального становища позивача.

Таким чином, відсутні визначені законом підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням положень ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» є підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п.53), відповідно до яких право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як визначено приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, враховуючи положення ч.4 ст.177 ЦПК України, сплата судового збору є передумовою відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та вже зазначалося вище, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору або підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, тому подана позовна заява не відповідає вимогам законодавства і вирішення питання про відкриття провадження по ній буде передчасним.

Відповідно до ст.185 ч.1 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами чинного законодавства, а саме: до позовної заяви додати документ про сплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на відповідний рахунок Вінницького районного суду Вінницької області.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.136, 177, 185 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Калинівський районний суд Вінницької області, про зобов'язання виділити службове житло - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. В іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бондаренко