Рішення № 77829353, 14.11.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5178/18

Провадження № 2 /331/1513/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря –Качан К.К.

представника позивача- Симонця А.О.

позивача- Олійник К.А.

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання права на приватизацію та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом , в якому просив визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зобов»язати відповідача здійснити приватизацію за відсутності довідок , які підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 27.05.1995 року по 17.03.2003 року на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона звернулася до відповідача з заявою про приватизацію квартири, однак їй було відмовлено , з огляду на те, що у неї відсутні документи, що підтверджують невикористання житлових чеків за спірний період. Беручи до уваги, що у спірний період позивачка проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, однак без реєстрації , вимушена звернутися до суду .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2018 року провадження по справі відкрито.

11 жовтня 2018 року відповідач надав відзив на позов , в якому просив ухвали рішення на розсуд суду на підставі доказів наявних у матеріалах справи та показань свідків , погодившись щодо наведених ОСОБА_2 обставин, щодо неможливості реалізувати права на приватизацію житла , у зв»язку з відсутністю чіткого правового регулювання взаємовідносин органу приватизації та громадянина при втраті або неможливості отримати необхідні документи.

У вступному слові позивачка та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на задоволенні позову .

Представник відповідача просила ухвалити рішення на розсуд суду , не навівши будь-яких заперечень на доводи позивача.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи , показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази , приходить до наступних висновків.

Так судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

22 грудня 1986 року ОСОБА_6 на сім»ю з двох осіб було надано ордер № 6389 серії АБ-1 на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

На теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані мати позивача ОСОБА_6 та позивачка ОСОБА_2.

В травня 2017 року мати позивачки ОСОБА_6 звернулася до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про приватизацію квартири, однак їй було відмовлено 10.05.2017 року з тих підстав, що до органу приватизації не було надано документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_2 у період з 27.05.1995 року по 17.03.2003 року .

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. За змістом ст.9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон № 2482-XXII). Відповідно до статті 1 Закону № 2482-ХХІІ приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Як встановлено статтею 2 Закону № 2482-ХХІІ до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно з ч. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХХІІ органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 17 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до п. 18 вказаного Положення громадянином до органу приватизації подаються:оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім'ї та займані приміщення;копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Як було встановлено в ході розгляду справи , позивачка ОСОБА_2 надала суду докази того, що вона у спірний період право на приватизацію не використала , що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.10.2018 року.

Крім того, відповідно до показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 , позивачка з моменту народження по теперішній час проживає з матір»ю ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_3, іншого місця проживання не мала .

Надані показання свідків узгоджуються також з довідками Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради , відповідно до яких мати позивача з 16.08.1990 року по теперішній час зареєстрована в спірному житловому приміщенні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено що позивач дійсно у спірний період проживала без реєстрації за адресою АДРЕСА_4 та житлові чеки у вказаний період не використовувала .

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання права на приватизацію та зобов»язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) право на приватизацію квартири АДРЕСА_5 та зобов»язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району ( місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 26 , код ЄДРПОУ 37573707) здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_5 за відсутності довідок , що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_2 у період з 27.05.1995 року по 17.03.2003 року на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 14 листопада 2018 року.

Суддя: О.Є. Жукова

14.11.2018