Постанова № 77828475, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4568/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бартош Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 (суддя І інстанції Кухар М.Д.), по справі № 820/4568/18

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо повернення позивачу документів про виконання рішення суду, яке гарантується державою, та бездіяльність, яка полягає в неприйнятті їх для погашення заборгованості за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду протиправними; зобов'язати відповідача прийняти для погашення заборгованості за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, які гарантуються державою, виконавчий лист №820/606/16, виданий Харківським окружним адміністративним судом 23.05.2016 року для примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року по справі №820/606/16; стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн, перерахувавши її на рахунок Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на неврахування судом першої інстанції приписів Законів України «Про виконавче провадження», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про запобігання корупції», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за результатами примусового виконання виконавчого листа №820/606/16 про примусове виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на користь позивача заборгованість у розмірі 21 601,14 грн та зобов'язання перерахувати зазначені кошти на транзитний рахунок Артемівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності та структурними підрозділами ДП «Оржонікідзевугілля» (СП «Шахта», «Булавинська», СП «Шахта «Ольховатська»), відповідачем листом від 21.05.2018 року № 19-1б/903-3487 повернуто даний виконавчий лист позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Законів України «Про виконавче провадження», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про запобігання корупції», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та зроблений висновок про правомірність підстав повернення позивачу виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що підставами для повернення виконавчого листа позивачу стали непоширення, на думку відповідача, дії Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на правовідносини з приводу виконання виконавчого листа позивача, оскільки дана установа має статус державної організації та державного органу.

Крім цього, відповідачем зазначається про незнаходження Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на казначейському обслуговуванні в Головному управлінні та його територіальних управліннях.

Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:державний орган;державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Абзацом 2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» зазначено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Пункт 9 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що боржником за виконавчим документом є Державне підприємство «Орджонікідзевугілля», яке є державним підприємством та, відповідно, підпадає під визначення поняття - боржник відповідно до умов Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» передбачає наявність відкритого рахунку в установі саме відповідача, як обов'язкової умови для здійснення стягнення саме даним підрозділом Державної казначейської служби.

Колегія суддів зауважує на тому, що невиконання даної умови відповідно до п.9 постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вважає можливим задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідач діяв у відповідності до вимог діючого законодавства.

Стосовно тверджень апеляційної скарги про виконання ними приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» та направлення виконавчого документа за місцезнаходженням боржника - м. Харків, вул. Космічна, 1, то колегія суддів зауважує на таке.

Пункт 24 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).

Частина 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» каже, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На підставі ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Виходячи із викладеного, колегія суддів зазначає про те, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не наділяє відповідача повноваженнями щодо виконання судових рішень, а лише каже про здійснення ними безспірного списання з рахунків такого державного органу, та в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що саме керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 по справі № 820/4568/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді Н.С. Бартош А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 14.11.2018.