Ухвала суду № 77827071, 16.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4589/17

Провадження № 1-кп/206/66/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Грицаюк Н.М.,

суддів: Кушнірчука Р.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі Сєдової А.О.,

за участю:

прокурора Таранової Н.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12017040680000869 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12017040680000869 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що0 6.09.2018 року. ОСОБА_3 було оголошено в розшук, оскільки остання ухилялась від явки до суду, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник – адвокат ОСОБА_2, думку якого підтримала обвинувачена ОСОБА_3, просили застосувати до останньої цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_4В, не мала на меті переховуватись від суду, вона переховувалась від свого співмешканця, який постійно її б’є, обвинувачена звернулась до органів поліції із заявою.але останні дієвих заходів до співмешканця не застосували.

Вислухавши думку учасників судового засідання суд прийшов до наступного.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3, будучі належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить написана власноруч розписка, в судові засідання призначені на 23.07.2018 року, 20.08.2018 року, 06.09.2018 року не з’явилась, жодних заяв чи клопотань від останньоїдо суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

Також колегія суддів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров’я обвинуваченої, міцність соціальних зв’язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в її родині утриманців, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи та проживання, репутацію обвинуваченої, майновий стан, а також об’єктивні дані переховування обвинуваченої від органів досудового розслідування та суду, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченої у встановленому законом порядку.

Застосування до цілодобового домашнього арешту, буде в недостатній мірі, слугувати забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти повторним спробам обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченій злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та дані про особу обвинуваченої, колегія суддів вважає необхідним застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та як наслідок відмовити обвинуваченій та її захиснику в задоволенні клопотання про застосування цілодобового домашнього арешту, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачена не позбавлена можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їй запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 на строк до шістдесяти днів, а саме до 13.12.2018 року включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Застосувати обвинуваченій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме до 13 грудня 2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.М. Грицаюк

Судді: Р.О. Кушнірчук

ОСОБА_1