Ухвала суду № 77826696, 14.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

14 листопада 2018 р.Справа № 1840/2513/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 1840/2513/18

за позовом Головного управління ДФС у Сумській області

до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 закрито провадження у справі № 1840/2513/18 за заявою Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу.

На зазначену ухвалу Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишено без руху через несплату судового збору та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Головним управлінням ДФС у Сумській області подано клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у задоволенні якого було відмовлено та повернуто апеляційну скаргу скаржнику ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018.

З апеляційною скаргою скаржник, з урахуванням ч. 9 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся повторно 04.10.2018.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого останній, посилаючись на ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 121 КАС України, зазначив, що Головне управління ДФС у Сумській області є бюджетною установою і повністю фінансується з Державного бюджету України, проте дане фінансування є обмеженим. При отриманні необхідного фінансування на оплату судового збору, Головним управлінням ДФС у Сумській області було сплачено необхідну суму коштів.

Суд, перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, скаржник послався на платіжне доручення № 1014 від 20.09.2018, згідно якого Головним управлінням ДФС у Сумській області було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6350,50 грн.

Як встановлено судовим розглядом, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 скаржнику було надано п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який обчислюється з дня отримання копії зазначеної ухвали, шляхом направлення квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору.

Ухвалу суду від 06.08.2018 про залишення без руху апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області отримано 09.08.2018, з огляду на зазначене, останнім днем для усунення недоліків було 14.08.2018.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З урахуванням наведеного, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене вище, а також те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися підставою поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №805/4554/17-а, від 05.11.2018 у справі № 810/1060/17.

Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

З урахуванням наведеного, державні органи, які діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов'язків.

У даному ж випадку, пропуск строку апеляційного оскарження спричинено невиконанням позивачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданої апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку у зв'язку із списанням органами Казначейства коштів на підставі виконавчих документів і, як наслідок, її поверненням заявнику, що, в контексті наведених положень законодавства не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі Верховного Суду від 01.08.2018 №815/2853/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що зупинення операцій з бюджетними коштами, обмеженість фінансування бюджетної установи не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 2, 44, 121, 242 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання Головному управлінню ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 1840/2513/18 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.І. Сіренко