Постанова № 77826548, 14.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Є.Д. Кравченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 р. Справа № 818/2290/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Бершова Г.Є.,

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2018, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.08.18 по справі № 818/2290/18

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Департаменту патрульної поліції від 18.05.2018 № 684 в частині притягнення заступника командира батальйону УПП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ, прийнятий у відношенні нього, є протиправним та таким, що порушує його права, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу Департаменту патрульної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП в Сумській області ДПП" від 18.05.2018 № 684 в частині притягнення заступника командира батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області капітана поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходить службу в органах Національної поліції України, з 01.03.2016 по теперішній час - в Департаменті патрульної поліції, з 10.01.2017 перебуває на посаді заступника командира батальйону управління патрульної поліції в Сумській області, що підтверджується послужним списком позивача (а.с. 25-30).

З метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки за фактом застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_4, що мало місце 13.05.2018, наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 14.05.2018 № 2130 призначено службове розслідування (а.с. 34).

За результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_4 під час спілкування з громадянином ОСОБА_5, що мало місце 13.05.2018 у м. Суми, було здійснено з порушенням вимог статей 6, 7, 8, пунктів 1, 2, 3, частини 1 статті 18, 29, 43, 43, 44 Закону України "Про національну поліцію". Разом з тим згідно з частиною 1 статті 8 Статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Згідно з пунктом 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи. У зв'язку з викладеним, комісією зроблено висновок про доцільність притягнення заступника командира батальйону управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с. 112-122).

Пунктом 4 наказу Департаменту патрульної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП в Сумській області ДПП" від 18.05.2018 № 684 за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.2.2, 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 заступнику командира батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області капітану поліції ОСОБА_2 оголошено догану (а.с. 123-124).

Позивач не погодився із таким наказом відповідача у його відношенні та оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий ним правомірно, з дотриманням вимог законодавства, у спосіб, встановлений законом, а тому він скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.

У відповідності до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно із статтею 1 цього Закону службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення, зокрема, догана.

За змістом статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Згідно з положеннями вказаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачені строки накладення дисциплінарних стягнень.

Згідно цієї статті дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виконання дисциплінарних стягнень передбачено статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відповідно до указаної статті дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Порядок проведення службового розслідування регламентується Наказом МВС від 12.03.2013 р. № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України».

Відповідно до п. 1.2. цього Порядку підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування, за наслідком якого вирішено накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Поряд з цим, проаналізувавши наведені вище норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, варто зазначити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. А такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Відповідно підпунктів 2.2.2, 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086, заступник командира батальйону: проводить роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобігає надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим адміністративним правопорушенням серед поліцейських патрульної поліції, своєчасно виявляє й усуває їх причини; проводить роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобігає надзвичайним подіям, правопорушенням серед особового складу.

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, керівник органу (підрозділу) поліції зобов'язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до обов'язків позивача відноситься контроль та забезпечення на належному рівні службової дисципліни серед підлеглих поліцейських патрульної поліції.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що до висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 2.2.2, 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, пункту 1 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що полягало у неналежній роботі щодо зміцнення службової дисципліни, відповідач дійшов на підставі того, що застосування фізичної сили інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та поліцейським цієї ж роти ОСОБА_4 під час спілкування з громадянином ОСОБА_5, що мало місце 13.05.2018 у м. Суми було здійснено з порушенням вимог статей 6, 7, 8, пунктів 1, 2, 3, частини 1 статті 18, 29, 43, 43, 44 Закону України "Про національну поліцію".

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно давали підстави для висновку про наявність вини саме позивача у вчиненні таких протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому, як свідчать встановлені службовим розслідуванням обставини, вказані вище дії працівників поліції, що призвели до порушення ними службової дисципліни, були вчинені не за дорученням чи під керівництвом позивача, без його безпосередньої участі.

Більш того, як свідчить графік несення служби керівним складом батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області за травень 2018 року (а.с. 13), позивач у день події, що мала місце 13.05.2018 за участю патрульних поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебував на вихідному дні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що будь-яких належних та допустимих доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв'язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивачем, в розрізі його функціональних обов'язків щодо факту вчинення незаконних дій працівників патрульної поліції матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Натомість, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що на виконання службових обов'язків, позивач проводив із особовим складом батальону цільовий інструктаж перед заступанням для несення служби, на якому доводив положення наказу МВС України №1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», а також проводив інструктаж про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що підтверджується відповідними журналами інструктажу, в яких містяться особисті підписи поліцейських, у тому числі і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( 136-140).

Під час проведення службового розслідування відповідачем не було належним чином встановлено обставини проступку, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями посадової особи та шкідливими наслідками порушень.

Також, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не врахував попередню службу позивача.

Так, із службової характеристики ОСОБА_2 встановлено, що він зарекомендував себе виключно з позитивного боку (а.с. 133). Станом на час винесення оскаржуваного наказу притягувався до дисциплінарної відповідальності лише 1 раз і діючих дисциплінарних стягнень не мав.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність факту порушення позивачем Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію", Посадової інструкції заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зазначає, що воно скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 по справі № 818/2290/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко