Постанова № 77826446, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4194/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника відповідача Павлюк В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018, суддя І інстанції Білова О.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 10.09.18 по справі № 820/4194/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін земельної частки (паю) розміром 6,37 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність від 14 березня 2018 року.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву від 14 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін земельної частки (паю) розміром 6,37 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року по справі № 624/722 за позивачем визнано право на земельну частку (пай) площею 6,37 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що призначалась позивачеві внаслідок паювання земель агрофірми «Лозівська». Позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Листом № Л-4025/0-3488/0/95/-І8 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, яку позивач вважає незаконною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року у справі № 820/4194/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність, оформлену листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2018 № Л-4025/0-3488/0/95-18.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 14 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності - відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, прийнятим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_3, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін земельної частки (паю) розміром 6,37 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля) у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність.

Разом із заявою позивачем надані копії: рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року по справі №624/722/17, листа відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадасіру у Харківській області № 415/113-17 від 30.10.2017, рішення Лозівської сільської ради від 26.01.2018 №361 «Про розгляд заяви щодо надання викопіювання на земельну частку (пай) відповідно до рішення суду», викопіювання з публічної кадастрової карти Харківської області Кегичівського району село Лозова, паспорту, картки фізичної особи - платника податків. (а.с.13)

Так, рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 по справі № 624/722/17 за позовом ОСОБА_3 Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа: Лозівська сільська рада Кегичівського району Харківської області, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 6.37 га умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка призначалась йому внаслідок паювання земель агрофірми «Лозівська». Зазначене рішення суду набрало законної сили 02.01.2018. (а.с.11-12)

Згідно рішення Лозівської сільської ради від 26.01.2018 №361 «Про розгляд заяви щодо надання викопіювання на земельну частку (пай) відповідно до рішення суду», відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 Земельного кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», розглянувши заяву гр. ОСОБА_3, проживаючого в селі Лозова Кегичівського району Харківської області, щодо надання викопіювання на земельну ділянку (пай) площею 6,37 га умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради, для товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку визнано рішенням Кегичівського районного суду (справа № 624/722/17), враховуючи рекомендації постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та земельних відносин, Лозівська сільська рада вирішила: враховуючи те, що відповідно до законодавства право на земельну частку (пай) посвідчує виданий районною державною адміністрацією правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай), що являє собою умовну частку сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах і місцезнаходження та межі якої є невизначеними, й те, що в сільській раді відсутній проект землеустрою щодо розподілу земель агрофірми «Лозівська», де міститься схема розташування земельних ділянок на місцевості, надати інформацію про місцезнаходження паю (викопіювання даної ділянки) для подальшого оформлення є неможливим, рекомендувати гр.ОСОБА_3 звернутись до Головного управління Держземагенства у Харківській області для оформлення права на земельну ділянку (пай) площею. 6,37 га умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради, для товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку визнано рішенням Кегичівського районного суду (справа № 624/722/17) та надати викопіювання земельної ділянки із земельного запасу, проінвентаризованої при проведенні інвентаризації земель державної власності, кадастровий номер НОМЕР_1. (а.с. 21)

Про відсутність проекту землеустрою щодо розподілу земель агрофірми «Лозівська» свідчать також відповіді Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 04.09.2017 №01/02-13 та Відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №325/113-17 від 13.09.2017 (а.с. 17,18)

Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, про що повідомлено листом від 24.04.2018 №Л-4025/0-3488/0/95-18. Мотивами відмови зазначено наступне: в резолютивній частині рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року не було конкретно покладено виконання рішення на одну із сторін по справі, а тим більше на Головне управління Держгеокадастру в Харківській області. Крім того, у вищезазначеному рішенні не зазначено конкретно, з яких земель (земель запасу, реформованого КСП, агрофірми «Лозівська» тощо) необхідно виділити земельну частку (пай), а відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. У зв'язку з чим Головне управління не набуло жодних обов'язків за рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 по справі № 624/722/17 та взагалі не приймало участі по вищезазначеній справі. Додатково вказано, що земельний масив, зазначений у графічних матеріалах, доданих до заяви, знаходиться у користуванні третіх осіб, а тому, відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, органів місцевого самоврядування передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Повідомлено, що відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування га центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. (а.с.14-15).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України) .

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою суб'єктом владних повноважень може бути прийнято лише два види рішення, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

При цьому, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є вичерпним.

Разом з тим, у своєму листі від 24.04.2018 №Л-4025/0-3488/0/95-18 відповідач посилався на відсутність обов'язку Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виконувати рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 по справі № 624/722/17 та на те, що земельний масив, зазначений у графічних матеріалах, доданих до заяви, знаходиться у користуванні третіх осіб.

Колегія суддів вказує, що відповідно до матеріалів справи позивач звернувся до відповідача в порядку, передбаченому ст. 123 ЗК України, а не як до боржника в порядку виконання саме рішення суду, в той час як рішення суду встановлює тільки розмір земельної ділянки, яку має право отримати позивач.

Крім того, жодних доказів того, що земельний масив, зазначений у графічних матеріалах, доданих до заяви, знаходиться у користуванні третіх осіб, відповідачем не надано.

Так, згідно наказу №3099-СГ від 12.11.2014, гр ОСОБА_5 надані в оренду для ведення фермерського господарства на 49 років дві земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області загальною площею 35,9328 га., в тому числі з кадастровим номером НОМЕР_1

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним розглядом, даний наказ не був реалізований, оскільки договір оренди з ОСОБА_5 не укладався та не реєструвався.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено законності підстав для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, тому такі підстави не можуть бути визнані такими, що відповідаю вимогам ч.3 ст.123 ЗК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року у справі № 820/4194/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 по справі №820/4194/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.О. Бондар Повний текст постанови складено 14.11.2018