
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 листопада 2018 року № 826/8244/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення на підставі довідки №43 від 06.02.2018 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу роботи з 13.01.1986 по 13.07.1989 у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостяях прирівняних до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати період роботи ОСОБА_1 З 13.01.1986 по 13.07.1989 згідно довідки №43 від 06.02.2018 до страхового стажу у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу роботи з 13.01.1986 по 13.07.1989 згідно довідки №43 від 06.02.2018 у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.03.2018.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що йому протиправно не враховано при нарахуванні та виплаті пенсії врахувати кратність стажу роботи у районах Крайньої Півночі у період з 13.01.1986 до 13.07.1989, з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік 6 місяців (коефіцієнт 1,5) як працівнику, що мав пільги, встановлені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018 відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження). Запропоновано відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив) та докази.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що пільги щодо застосування кратності при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії, розповсюджуються виключно на осіб, які укладали строкові трудові договори на 5,3 та 2 роки. Оскільки у позивачем не надано строковий трудовий договір з 13.01.1986 по 13.07.1989 відсутній не має підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу. В задоволені позовних вимог просив відмовити повністю.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Києва, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 04.11.2010.
ОСОБА_1 відповідно до копії довідки, що підтверджує стаж роботи, який дає право на дострокове призначення пенсії за віком № 43 від 06.02.2018, починаючи з 13.01.1986 (наказ №21-К від 13.01.1986) по 13.07.1989 (наказ №26-К від 24.04.1989), працювала повний робочий день на посаді начальника контрольно-ревізійної служби в Северо -Тюмнском объединение «Севертюменьавтотранс», що розташоване в місті Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області.
Також, у вказаній довідці зазначено, що на стаж позивача розповсюджується коефіцієнт в розмірі 1,5 для місцевості, прирівнюваної до районів Крайньої Півночі на підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Позивач 21.02.2018 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу роботи за період з 13.10.1986 по 13.07.1989 як для осіб, працюючих в місцевостях, прирівнюваних до районів Крайньої Півночі, що підтверджувалось довідкою №43 від 06.02.2018 та відповідними записами в трудовій книжці за номерами №19-23 та просила зарахувати до трудового стажу період роботи з 13.01.1986 по 13.07.1989 р. замість одного року один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Листом №552/08 від 06.03.2018 Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено ОСОБА_1, що обчислення стажу роботи на Крайній Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, врегульовано пунктом 110 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.1967, оскільки у позивача відсутній строковий договір на роботу в районах Крайньої Півночі їй відмовлено в зарахуванні даного стажу в півтора кратному обчислені.
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснено. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено, що тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, було встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 01.08.1945, «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 та «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967, а також Інструкцією про порядок надання пільг, затверджений постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960, постанови Ради Міністрів СРСР №148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пунктом «д» статті 5 цього Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, при умові укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з п'яти до трьох років.
Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС №520/П-28 від 16.12.1967, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача наявні записи №19-23 у період з 13.01.1986 по 17.07.1989: в записі №19 зазначено «Северо - тюменское территориальное объединение автомобильного транспорта «Севертюменьавтотранс» принята на должность и.о. Начальника контрольно - ревизорской службы т/о «Севертюменьавтотранс» на основание приказа №21-к от 13.01.1986, відповідно до запису №23 «Уволена по ст.31 КЗОТ РСФСР (собственное желание)» на основание приказа №26-к от 24.04.1989.
Довідка №43 від 06.02.2018, яка видана ОАО «Севертюменьавтотранс» підтверджує стаж роботи, який дає право на дострокове призначення страхової пенсії за віком та про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі.
Згідно з пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960, постанови Ради Міністрів Союзу РСР «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» №148 від 10.02.1960, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967.
Спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адмінстративного суду по справі №302/662/17-а (адміністративне провадження №К/9901/21403/18) від 03.07.2018.
Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала у неврахування при призначені пенсії стажу роботи позивача в спірний період роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні є протиправними.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності, щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостях, прийнятих до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 «Афанасьєв проти України» вказав, що спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути «ефективним» як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
В рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У рішенні у справі «Олсон проти Швеції» Європейський суд з прав людини сформулював вимогу чіткого визначення меж дискреційних повноважень, а саме: «Закон, яким надаються повноваження певним органам державної влади, має бути таким, щоб обсяг повноважень та спосіб їх застосування були зазначені з достатньою чіткістю та при цьому враховувалась легітимна мета того чи іншого вживаного заходу в тій чи іншій ситуації, щоб надати індивіду адекватний захист від свавільного втручання».
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.
З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення на підставі довідки №43 від 06.02.2018 перерахунок призначеної ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1). пенсії з урахуванням страхового стажу роботи з 13.01.1986 по 13.07.1989 у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостяях прирівняних до районів Крайньої Півночі;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати період роботи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 13.01.1986 по 13.07.1989 згідно довідки №43 від 06.02.2018 до страхового стажу у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу роботи з 13.01.1986 по 13.07.1989 згідно довідки №43 від 06.02.2018 у пільговому обчислені як для осіб, працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.03.2018.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Судове рішення № 77824326, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 13.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8244/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: