Вирок № 77823951, 12.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12018050770002509

№ 1-кп/263/810/2018

№263/14978/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.;

при секретарі Лопатнюк К.О.,

за участю прокурора Алакозова Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого монтажником «Техмашстрой», який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2018 з 19:25 год до 19:27 год, ОСОБА_1 діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні ТОВ «Сільпо-Фуд», який розташований по бул. Шевченко, 54 в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за його злочинними діями, шляхом вільного доступу, таємно, викрав майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: 14 великих, паперових, ламінованих пакетів, вартістю 31,10 грн за кожний, чим спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 295 грн 40 коп.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому, а саме: закінченому замаху на таємнє викрадення чужого майна (крадіжки), що кваліфікується за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, розкаявся.

25 жовтня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст.471 КПК України, укладена угода про примирення, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, ОСОБА_1 як обвинувачений, та ОСОБА_2, як представник потерпілого, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) грн. 00 коп.

Враховуючи те, що обвинувачений та представник потерпілого, досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст.468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.1 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_2 суду заявили, що вони цілком розуміють наслідки укладення мирової угоди.

З'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч.5 ст.474 КПК України). Потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п.2 ч.1 ст.473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для нього, як потерпілого, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Відповідно до ст.350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядається судом після того, як буде заслухана думка щодо нього інших учасників судового провадження.

В ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження за №12018050770002509 з обвинувальним актом щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та клопотання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілим та обвинуваченим, сторони підтримали заявлене, прокурор вважає, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 468-476, ч.3 ст.394, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

Угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4, укладену 25 жовтня 2018 року - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) грн. 00 коп.

Речові докази: 14 паперових пакетів, - передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - залишити у розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити, негайно, після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку та ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Суддя О.Л. Соловйов