Ухвала суду № 77823596, 14.11.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.11.2018

227/2671/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

слідчого судді - Левченка А.М.,

за участі

секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,

прокурора - Філімановського М.А.,

слідчого - Рекун О.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Рекун О.І., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050230000888 від 09.06.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився: м. Білозерське м. Добропілля Донецької області, українець, громадянин України, має середньо-технічну освіту, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром залежності від опіатів, первентину та каннабіоїдів, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий:

-11.03.2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1

ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75, 70 КК україни звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки.

-18.01.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1

ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 1020 грн.

-16.06.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1

ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 місяців арешту.

-31.08.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.2

ст. 309 КК України до покарання у вигляді у вигляді трьох років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання по вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.06.2017 року більш суворим за даним вироком остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. (вирок не набрав законної сили).

ВСТАНОВИВ

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 червня 2018 року, приблизно о 10:00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, не розподіляючи між собою ролі, на ґрунті заздалегідь виниклого наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, і звернення його на свою користь, з метою наживи прийшов до будинку № 16 розташованого по вулиці Спартака

м. Білозерське. Донецької обл., шляхом вільного доступу потрапив до першого під'їзду та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав металевий (чавунний) радіатор водяного опалення на 7 секцій, вартістю 410 грн. 00 коп., який належить комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника».

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника» матеріальну шкоду на загальну суму 410 грн.

Крім того, 7 червня 2018 року о 14:00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, не розподіляючи між собою ролі, на ґрунті заздалегідь виниклого наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, і звернення його на свою користь, з метою наживи прийшов до будинку № 25 розташованого по вулиці Пушкіна м. Білозерське. Донецької обл., шляхом вільного доступу потрапив до першого під'їзду та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав металевий (чавунний) радіатор водяного опалення на 7 секцій, загальною вартістю 410 грн. 00 коп., який належить комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника».

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника» матеріальну шкоду на загальну суму 410 грн.

Крім того, 8 червня 2018 року, приблизно о 05:00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, не розподіляючи між собою ролі, на ґрунті заздалегідь виниклого наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, і звернення його на свою користь, з метою наживи прийшов до будинку № 23 розташованого по вулиці Пушкіна м. Білозерське. Донецької обл., шляхом вільного доступу потрапив до першого під'їзду та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав металевий (чавунний) радіатор водяного опалення на 6 секцій, загальною вартістю 400 грн. 00 коп., який належить комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника».

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши комунальному підприємству «Білозерська служба єдиного замовника» матеріальну шкоду на загальну суму 400 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), скоєним повторно,за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України.

26.10.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України.

13.11.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Рекун О.І., погоджене з прокурором Костянтинівської місцеової прокуратури Філімановським М.А. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого

п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням обґрунтованості підозри, наявності ризику, а також враховуючи особу підозрюваного, прокурор просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав.

Підозрюваний вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав, від дачі пояснень відмовився, просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол огляду місця події від 08.06.2018 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 09.06.2018 року;

-протокол огляду предмету за участю ОСОБА_5 від 09.06.2018 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 12.06.2018 року;

-протокол огляду предмету за участю ОСОБА_7 від 12.06.2018 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 12.06.2018 року;

-протокол огляду предмету за участю ОСОБА_8 від 12.06.2018 року;

-висновок експерта від 14.09.2018 року № 2/20-786;

-протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 25.10.2018р.;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 25.10.2018 року;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 25.10.2018 року;

-повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.10.2018 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 26.10.2018 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 26.10.2018 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, суд керується Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О»Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 р. зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».

Детальніше цей термін роз'яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 р.: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aла; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.

Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 185 КК України. Так, ОСОБА_1 будучи особою засудженою до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі знову обвинувачується у ряд умисних корисливих злочинів, а саме: 13.02.2018, 14.02.2018, 15.02.2018 інкриміновано злочини передбачені ч.2 ст. 185 КК України та за вказаними фактами 29.03.2018 обвинувальний акт спрямовано до суду. 24.03.2018 інкриміновано злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України та за вказаним фактом 24.04.2018 обвинувальний акт спрямовано до суду. 10.04.2018 інкриміновано злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України та за вказаним фактом 18.05.2018 обвинувальний акт спрямовано до суду. 24.05.2018 інкриміновано злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України та за вказаним фактом 14.06.2018 обвинувальний акт спрямовано до суду. Крім того, 07.06.2018 та 08.06.2018 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Вказане свідчить про те, що після направлення обвинувальних актів до суду

ОСОБА_1 для себе певних висновків не зробив та подовжив систематично вчиняти кримінальні правопорушення.

З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; підозрюваний за місцем мешкання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром залежності від опіатів, первитину та каннабіоїдів, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимий.

Враховуючи викладені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт чи особисте зобов'язання не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки після направлення обвинувальних актів до суду ОСОБА_1 самостійно не припинив свою злочину діяльність, отже не має жодних підстав вважати, що він зможе припинити злочину діяльність без тримання його під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 376, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6), взявши його під варту із зали суду негайно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 14.11.2018 року по 12.01.2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн., яку необхідно внести на р\р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 12.01.2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Слідчий суддя А.М. Левченко