Вирок № 77823351, 14.11.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8777/18

(1-кп/199/608/18)

ВИРОК

іменем України

2018 року листопада місяця 14 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербина-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання - Єфременко А.І.,

номер кримінального провадження Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12018040630001815 від 25.09.2018, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпрі, із незакінченою повною освітою, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого у цивільному шлюбі, зареєстрованого і проживаючого у квартирі АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора - Троніної К.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Сухой А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро дане кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 20.09.2018, приблизно о 15:45 годині, перебуваючи в шостому під'їзді будинку АДРЕСА_1, де зустрів раніше знайому йому ОСОБА_3. Під час спілкування, ОСОБА_3 запросила ОСОБА_1 до своєї квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_1, зайшовши до квартири ОСОБА_3, попрохав останню викликати йому таксі, на що вона погодилась. Побачивши в руках ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» білого кольору, ОСОБА_1 визначив його як предмет свого злочинного посягання. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1, того ж дня, приблизно о 15:50 годині продовжуючи перебувати в приміщенні квартири АДРЕСА_1, дочекавшись поки ОСОБА_3 зайде до ванної кімнати, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, діючи умисно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що потерпіла відсутня, взяв з тумби, яка знаходилась в коридорі, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» білого кольору, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток, який згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №5448-18 від 17.10.2018 року становить 4749,05 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчиненого кримінального правопорушення і пояснив, що він дійсно 20.09.2018, приблизно о 15:45 годині, перебував в шостому під'їзді будинку АДРЕСА_1, де зустрів свою однокласницю ОСОБА_3, яка запросила його до квартири №204. Перебуваючи у квартирі ОСОБА_3 він попрохав її викликати йому таксі. Після того, як ОСОБА_3 зайшла до ванної кімнати, він взяв з тумби, яка знаходилась в коридорі, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» білого кольору, після чого цей мобільний телефон здав до ломбарду.

Просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім пояснень ОСОБА_1, із визнанням винуватості, його вина знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства та підтверджується письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, 21.09.2018 до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернулася ОСОБА_3 У своїй заяві, вона просила органи поліції вжити відповідні заходи до ОСОБА_1, який 20.09.2018 близько 15.45 із квартири АДРЕСА_1, таємно викрав належне їй майно на суму 6 000.00 гривень.

Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 11.10.2018, свідок ОСОБА_4, серед пред'явлених їй фотознімків, упізнала на фотознімку № 4 чоловіка, який, заклав до ломбарду мобільний телефон марки «Samsung J5». На фотознімку № 4 зображений ОСОБА_1

Відповідно до Договору про надання фінансового кредиту під заставу №2.82164\0 від 20.09.2018, ОСОБА_1 отримав фінансовий кредит в сумі 2200.00 гривень, предметом застави слугував мобільний телефон марки «Samsung J5».

Під час перегляду відеозапису наданого ломбардом «Імперіал» розташованого у будинку №60 по проспекту Слобожанському у м. Дніпро, було складено протокол, за змістом якого, 20.09.2018 о 16.44 на відеозапису встановлено, що в приміщенні ломбарду перебуває особа чоловічої статі, одягнена в жовту футболку і зелені шорти. Дана особа зайшла до ломбарду, підійшла до вікна і передала мобільний телефон, згодом ця особа вийшла без мобільного телефону. Після перегляду відеозапису, ОСОБА_1 пояснив, що на вказаних відеозаписах перебуває він, під час того коли він заклав мобільний телефон «Самсунг» до ломбарду.

Компакт-диск СD-R сірого кольору, на якому відображені події 20.09.2018 за участі ОСОБА_1, визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

За результатами Висновку експерта №5448-18 від 17.10.2018, ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung J5» модель SM-J510HZWDSEK білого кольору, станом на 20.09.2018, складала 4 749.05 гривень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як такі що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав та покаявся, добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду (про що свідчить її заява) , офіційно не працює, зі слів ОСОБА_1 він має на утриманні двох дітей цивільної дружини, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, за місцем проживання скарг не надходило. 07.07.2018 наказом №26-рс за п. «е» звільнений через службову невідповідність.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили суд призначити покарання у виді штрафу, позицію потерпілої, яка у своїй заяві просила призначити покарання на розсуд суду, також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Разом із наведеним суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1, без реального відбування покарання та враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м'яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, офіційного доходу (заробітку) не має, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу ОСОБА_1 виконано не буде.

Крім вказаного, призначення покарання у виді штрафу, про який просив, як прокурор так і обвинувачений зі своїм захисником, буде суперечить вимогам ст.65 КК України і не бути сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1, належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи (ЄДРПОУ 26238495, висновок експерта №5448-18 від 17.10.2018) в сумі 286.00 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи (ЄДРПОУ 26238495, висновок експерта №5448-18 від 17.10.2018) в сумі 286.00 гривень.

Речовий доказ:

- ДВД-диск з відеозаписом камер відеоспостереження ломбарду «Імперіал» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

14.11.2018