
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 листопада 2018 року № 826/5271/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Київгаз» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) та просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2017 року №0011764106;
присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз» судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0011764106 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки було перевищено делеговані йому повноваження та не було дотримано вимог чинного законодавства, були порушені законі права та інтереси позивача.
Крім того, відповідачем було безпідставно, неправомірно та необґрунтовано застосовано до платника податків відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом було порушено норми Конституції України та чинного законодавства, що призвело до ухвалення протиправних висновків та безпідставного нарахування штрафних санкцій, що підтверджується наступним.
Відповідною ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав суду відзив, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив та зазначив, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування, до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, зазначеною нормою чітко встановлено, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
29.11.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств нафтогазового комплексу управління податкового супроводження підприємств виробничої сфери Достоєвською-Ковалєвскьою Владиславою Миколаївною Офісу великих платників податків Держаної фіскальної служби України було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Публічним акціонерним товариством «Київгаз» (код ЄДРПОУ 03346331) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.
За результатами перевірки був складений Акт № 4537/28-10-41-06/03346331 від 29.11.2017 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних Публічного акціонерного товариства по газопостачанню «Київгаз» (код ЄДРПОУ 03346331) в єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2016 по 31.12.2016» (надалі - Акт),
За висновками акту камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:
- від 1 до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 206 570,84 грн.
- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 840,86 грн.
- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 1 319,94 грн.
- від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 189,74 грн.
Відповідно до акту № 4537/28-10-41-06/03346331 від 29.11.2017 його складено за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість позивача за січень-грудень 2016 року і в ньому зафіксовано порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладених.
Позивач звернувся з адміністративним (досудовим) оскарженням вищезазначеного податкового акту (вих.№ 3656/09 від 08.12.2017) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - ОВПП, відповідач) з проханням скасувати Акт № 4537/28-10-41-06/03346331 від 29.11.2017, яке рішенням ОВПП від 26.12.2017 № 66693/10/28-10-41-06 залишено без розгляду.
В подальшому на підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0011764106 про застосування до ПАТ «Київгаз» штрафу на загальну суму 21 297 грн. 15 коп. за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 30 14060100) згідно зі статтею 120-1 Кодексу, а саме:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 206 570 грн. 84 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 20 657 грн. 10 коп.;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 840 грн. 86 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 168 грн. 17 коп.;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1319 грн. 94 коп. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 395 грн. 98 коп.;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 189 грн. 74 коп. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 75 грн. 90 коп.
Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вищезазначеної податкової вимоги, позивач звернувся із відповідною скаргою (вих. № 3826-09 від 28.12.2017) до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0011764106, яке рішенням ДФС України від 15.03.2018 № 8848/6/9-99-11-03-01-25 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0011764106 - без змін.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0011764106 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом нормативною підставою для проведення камеральної перевірки визначено п. 75.1.1 ст. 75 та ст. 76 ПК України.
Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є одним із видів перевірок, що проводяться контролюючими органами виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тобто камеральна перевірка проводиться з приводу виявлення арифметичних та/або методологічних помилок (порушень) в частині подання/та оформлення звітності платником податків, до предмету якої не відноситься перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Тобто, з наведеного вбачається, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість у 2016 році.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги ПК України в частині проведення саме камеральної перевірки до спірних правовідносин, що призвело до прийняття останнім незаконного податкового повідомлення-рішення.
Встановлені главою 8 розділу II ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника
Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з податку на додану вартість, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з податку на додану вартість і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства (порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) позивача.
Таким чином, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган діяв не на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.
Що стосується посилання відповідача на Постановою Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №826/13930/16 суд до уваги не приймає, оскільки в справі №826/13930/16 позовні вимоги мотивовані неправомірністю проведення саме камерального контрольного заходу контролю, в той час як предмет перевірки виходить за межі камеральної перевірки, а також недотриманням відповідачем статті 58 Конституції України в частині застосування норм Податкового кодексу України до спірних правовідносин, які набрали чинності лише з 01 січня 2016року.
Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому відповідач доказів правомірності прийнятих ним рішень не надав.
З урахування наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.12.2017 року №0011764106є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позову задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0011764106.
3. Стягнути на користь ПАТ «Київгаз» (01103, м. Київ, вул Михайла Бойчука, 4-Б, Ідентифікаційний код 03346331) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул Дегтярівська, 11-г, код ЄДР 39440996).
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 77822945, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 12.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/5271/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: