Рішення № 77821855, 12.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2018 року № 826/5762/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Український страховий капітал"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003071406 від 22.01.2018,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.01.2018 № 0003071406, форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, код платежу 11020700, у розмірі 910 999, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017, за результатами якої було складено Акт №1617/26-15-14-06-02/23707357 від 29.12.2017, відповідно до якого встановлено, зокрема, порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 910 999, 00 грн., в тому числі за 2015 рік - на 910 999, 00 грн.

Позивач вважає висновки, що містяться в Акті перевірки та відображені в податковому повідомленні-рішенні безпідставними, оскільки протоколом № 242 від 25.12.2015 засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» прийнято рішення визнати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів» на загальну суму 5 061 106, 00 грн. безнадійною та провести списання безнадійної заборгованості. Збиток товариства у розмірі 5 061 106, 00 грн., спричинений виникненням безнадійної заборгованості покрити за рахунок нерозподіленого прибутку 2015 року.

У зв'язку з викладеним позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0003071406 від 22.01.2018 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 03.07.2018.

У судовому засіданні, що відбулося 03.07.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2018 закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.08.2018.

У зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, у судовому засіданні 16.08.2018 оголошено перерву до 23.10.2018.

23.10.2018 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

У зв'язку з викладеним, суд на підставі положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 (далі - Акт перевірки), яким встановлено, зокрема, порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 910 999 грн., в тому числі за 2015 рік - на 910 999 грн.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), зазначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 встановлено його заниження на загальну суму 5 061 106 грн., в т.ч. за 2015 рік - на 5 061 106 грн.

Також, в акті перевірки зафіксовано, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів» визнано банкрутом Постановою Господарського суду Харківської області від 22.07.2013, то і списання безнадійної дебіторської заборгованості повинно бути відображено у фінансовій звітності за 2013 рік.

Таким чином, списання безнадійної дебіторської заборгованості, віднесеної до складу інших операційних витрат, не враховується при визначенні оподатковуваного прибутку підприємства за 2015 рік, оскільки ці витрати не відповідають принципу нарахування у бухгалтерському обліку, що призвело до завищення інших операційних витрат у загальній сумі 5 061 106 грн., в т.ч. за 2015 рік - 5 061 106 грн.

Враховуючи вищевикладене, Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» порушено принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8, п. 27 МСБО 8, п. 4.50 Концептуальних основ фінансової звітності «Визнання витрат», в результаті чого завищено витрати та занижено фінансовий результат, що визначається відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на загальну суму 5 061 106 грн., в т.ч. за 2015 рік - 5 061 106 грн.

Не погоджуючись з висновком акту перевірки №1617/26-15-14-06-02/23707357 від 29.12.2017, суб'єктом перевірки було подано заперечення щодо нього.

За наслідками розгляду заперечень висновки акту перевірки №1617/26-15-14-06-02/23707357 від 29.12.2017 залишено без змін, а заперечення Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» - без задоволення та прийнято оскаржуване повідомлення-рішення № 0003071406 від 22.01.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, код платежу 11020700, у розмірі 910 999, 00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу № 015-1 від 29.01.2018 до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення, згідно з яким податкове повідомлення-рішення № 0003071406 від 22.01.2018 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Як встановлено судом, ГУ ДФС у м. Києві проводилася документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» дані якої свідчать про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 910 999 грн., в т.ч. за 2015 рік - на 910 999 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003071406 від 22.01.2018, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 910 999, 00 грн.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції чинній на дату прийняття рішення про списання безнадійної заборгованості) об'єктом оподаткування є прибуток із джерел походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.п. 139.2.1. п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Як передбачено п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Таким чином, дані положення Податкового кодексу України дають лише визначення поняття «безнадійна заборгованість» та встановлюють можливі підстави визнання заборгованості безнадійною та жодним чином не передбачають обов'язку позивача, у разі наявності лише рішення суду про визнання боржника банкрутом, списувати дебіторську заборгованість як безнадійну.

У своїх висновках ГУ ДФС у м. Києві посилається на позицію, викладену у листі Державної фіскальної служби України від 17.12.2015 № 27022/6/99-99-19-02-02-15, відповідно до якої достатньою умовою визнання заборгованості безнадійною є наявність постанови про визнання боржника банкрутом.

Така позиція відповідача є хибною, оскільки, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У випадках передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

В такому випадку постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом не є безумовною підставою для визначення заборгованості безнадійною та проведення її списання, оскільки, визнаючи боржника банкрутом суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та за рахунок наявного у боржника майна проводить погашення існуючої дебіторської заборгованості. Таким чином за умови проведення розрахунків з кредиторами за рахунок реалізованого в ліквідаційній процедурі майна боржника будуть змінюватися і показники бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності кредитора.

У зв'язку з викладеним, хоча заборгованість і має ознаки безнадійної, але у платника податку є впевненість, що вона може бути повернута у тому числі і за рахунок ліквідаційної маси боржника, то платник податку може зачекати із віднесенням цієї заборгованості до категорії безнадійної у своєму бухгалтерському обліку, адже якщо згодом відбудеться повернення заборгованості за рахунок продажу майна боржника, а вона вже визнана платником податків безнадійною і списана, то сума надходжень повинна включатися до прибутку підприємства, що очевидно є нелогічним, оскільки це фактично повернута заборгованість, а не прибуток.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 21.20.2015 у справі № 1570/7629/12 та від 13.09.2017 у справі № 826/14067/16.

Згідно Положення «Про облікову політику» Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» складає фінансову звітність відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як вбачається з позовної заяви, відповідно до облікової політики позивача, розділу 12 «Дебіторська заборгованість» визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективного відсотка, якщо строки погашення такої заборгованості перевищують один рік.

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка на думку керівництва достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, фактори, які товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Сума збитків визнається у прибутку чи збитку.

Якщо у наступному періоді сума збитку від зменшення корисності, зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Викладене вище свідчить про те, що згідно облікової політики позивача, для списання заборгованості необхідні об'єктиві свідчення, на основі аналізу ситуації з конкретним дебітором, про неможливість її повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, такими об'єктивними свідченнями для Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» стали: висновок суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1. про оцінку майна Банкрута на рівні 5 061 106, 00 грн. і на підставі якого позивачем було прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості на суму 8 724 894, 00 грн., а саме різниця між залишком заборгованості боржника у сумі 3 786 000, 00 грн. та визначеною ліквідатором вартістю його майна у сумі 5 061 106, 00 грн. за рахунок резервного капіталу Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал»; звіт ліквідатора від 10.02.2015 № 10/02-01, в якому зазначено, що при проведенні торгів, перші з яких не відбулися, майно боржника фактично було продано за суму 1 050 000, 00 грн. на других торгах.

Враховуючи, що сума від продажу майна боржника була скерована ліквідатором на погашення існуючої кредиторської заборгованості перед ПАТ «УкрСоцбанк», Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» було отримано остаточне підтвердження, що існуючу дебіторську заборгованість боржника перед позивачем погасити немає можливості у зв'язку з відсутністю будь-якого іншого майна, яке можна реалізувати в процесі ліквідаційної процедури, Публічним акціонерним товариством «Український страховий капітал» було прийнято рішення визнати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів» на загальну суму 5 061 106, 00 грн., безнадійною та провести її списання, а збиток позивача у розмірі 5 061 106, 00 грн., спричинений виникненням безнадійної заборгованості покрити за рахунок нерозподіленого прибутку 2015 року, що підтверджується Протоколом № 242 від 25.12.2015 засідання Наглядової ради.

Відтак, суд дійшов висновку, що списання безнадійної дебіторської заборгованості Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» відбулося відповідно до норм законодавства, а також з дотриманням вимог існуючих нормативних актів як самого позивача так і Державної фіскальної служби України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідач правомірності своїх дій та прийнятого рішення не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 9, 12, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 23707357) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 22.01.2018 № 0003071406.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 23707357) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 664 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 98 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур