Рішення № 77821804, 12.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2018 року № 826/5587/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління №24" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Вакуленко В.В., Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління №24" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області , Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Вакуленко В.В., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, винесений 23.03.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1021-04-15-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова №1021-04-15-19 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.04.2017 року є незаконною, прийнятою з порушенням прав позивача, а також з допущенням ряду порушень чинного законодавства України. Позивач стверджує про недотримання відповідачем процедур проведення позапланової перевірки (а саме: позапланова перевірка була проведена на підставах не передбачених діючим законодавством України; позапланова перевірка була проведена за відсутності представників суб'єкта містобудування).

Ухвалою суду від 27 квітня 2017 року провадження у справі №826/5587/17 відкрито, призначено судовий розгляд справи на 08 серпня 2017 року.

У судовому засіданні 08 серпня 2017 року до справи у якості співвідповідача залучено Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву.

В подальшому, у зв'язку зі зміною графіку слухань судових засідань, судове засідання призначено на 06.03.2018 року.

06.03.2018 року судове засідання призначено на 19 квітня 2018 року, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.

У судове засідання 19.04.2018 року прибув лише представник позивача, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Згідно наданих суду письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що оскаржувана постанова про застосування штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначив про дотримання ним порядку проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва. Така перевірка була проведена на підставі листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

На підставі ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01.03.2017 року за вхідним номером №1021-1.9/308 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області надійшов лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України з вимогою провести перевірку на об'єкті "Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштуванням вузла водообліку а території Червоночабанської сільської ради у Каланчацькому районі Херсонської області".

23.03.2017 на підставі вищевказаного листа та направлення для проведення позапланової перевірки від 02.03.2017 №60, головним інспектором будівельного нагляду Вакуленко В.В. із залученням начальника інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ОСОБА_2, у присутності директора ДП "Одеська об'єднана дирекція будівництва водогосподарчих об'єктів" ОСОБА_3, уповноваженої особи ДП "Одеська об'єднана дирекція будівництва водогосподарчих об'єктів" ОСОБА_4, головного інженера проекту, розробленого Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Укрпівденіпроводгосп" ОСОБА_5, головного інженера ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог, державних стандартів і правил на об'єкті "Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштуванням вузла водообліку а території Червоночабанської сільської ради у Каланчацькому районі Херсонської області".

За результатами перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.03.2017, в якому визначено наступні порушення:

- замовником будівництва ДП "ООДБВО" допущено виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштуванням вузла водообліку а території Червоночабанської сільської ради у Каланчацькому районі Херсонської області без отримання права на їх виконання, чим порушено ч.1 ст.34 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- генеральним підрядником ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" виконуються будівельні роботи об'єкті будівництва капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштування вузла водообліку на території Червоночабанської сільської ради у Каланчацькому районі без права на їх виконинання, що є порушенням ч.1 ст.34 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" неналежним чином здійснюється ведення виконавчої документації на об'єкті, що є порушенням п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" (станом на 01.01.2017 набув чинності ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", неналежне ведення виконавчої документації є порушенням п.4.7, 4.8 та розділу 8);

- ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" під час будівництва було допущено порушення ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві".

- ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" під час будівництва було допущено відхилення від затверджених проектних рішень, чим порушено ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

23.03.2017 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Вакуленко В.В. складено припис про усунення відхилень від затверджених проектних рішень та порушень вимог державних будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті з 24.03.2017 та привести виконавчу документацію у відповідність до вимог чинного законодавства у термін до 24.06.2017.

На підставі Акта перевірки від 23.03.2017, 14.04.2017 відповідачем прийнято постанову №1021-04-15-19 відповідно до якої ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 72 000 (сімдесят дві тисячі) гривень.

Позивач, вважаючи зазначені рішення протиправними, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені нормами Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (далі по тексту - Закон №687-XIV).

Згідно статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування є Закон України від 16.11.1992 року №2780-ХІІ "Про основи містобудування", Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 3038-VI).

Частинами 1 та 3статті 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

У відповідності до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, шляхом здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, викладено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі по тексту - Порядок №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до пункту 2 Порядку №553 здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів даної справи, підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, а саме - лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України з вимогою провести перевірку на об'єкті "Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштуванням вузла водообліку а території Червоночабанської сільської ради у Каланчацькому районі Херсонської області".

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України - постійно діючий орган при Службі безпеки України.

Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України входить до складу підрозділів Центрального управління Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України.

Відтак, всупереч твердженню позивача про безпідставність призначення та проведення позапланової перевірки ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24", суд зазначає, що у відповідності до вищезазначеного, такою підставою послужив лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що проведення перевірки ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було доручено головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Вакуленку В.В.

Вказаною посадовою особою у спірних правовідносинах було проведено перевірку, оформлену актами від 23.03.2017р., складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнято оскаржувану постанову, відповідно до якої ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" визнано винним у вчиненні правопорушень у сфері містобудівної діяльності та застосовано до нього штрафну санкцію, а саме - накладено штраф у сумі 72 000 грн.

Разом з цим суд зазначає, що чинне законодавство не наділяє інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області повноваженнями на вчинення зазначених дій та прийняття вказаних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, контроль за дотриманням суб'єктами господарювання у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Натомість контроль за дотриманням уповноваженими органами з питань архітектури та містобудування особами публічного права, здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, передбаченомупостановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698.

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Суд зауважує, що позивач є суб'єктом приватного права та не належать до об'єктів нагляду, контроль за діяльністю яких здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для державного архітектурно-будівельного нагляду.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 41 Закону №3038-VI справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядає відповідно до закону орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол.

Пунктом 20 Порядку №553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Таким чином, інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі не наділені повноваженнями розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовувати до суб'єктів господарювання штрафи, передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Отже, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Вакуленко В.В. не мав повноважень розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки такі заходи належать до компетенції архітектурно-будівельного контролю, а не нагляду.

Окрім того, суд зазначає, що Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, ПрАТ "Спеціалізоване монтажне управління №24" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.8 ч.3 ст., та накладено штраф у сумі 72 000 грн.

Однак, вирішуючи даний спір суд враховує, що до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудування несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Державним підприємством "Одеська об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів" в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту і називається в подальшому "Замовник", з однієї сторони, та ПАТ "СМУ №24" в особі голови правління ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту і називається у подальшому "Генеральний підрядник", з другої сторони уклали Договір №1 від 19 жовтня 2015 року на виконання капітального ремонту, а саме по об'єкту: Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштування вузла водо обліку".

Відповідно до п. 1.1 цього Договору Генпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати капітальний ремонт по об'єкту: "Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштування вузла водо обліку", за рахунок державного бюджету, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов'язується прийняти закінчення роботи по капітальному ремонту об'єкта: "Будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі у Херсонській області з облаштування вузла водо обліку".

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач в розумінні статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не є замовником будівництва, а відтак, і не відноситься до кола суб'єктів містобудівної діяльності, до яких, за вчинення правопорушень у сфері містобудівної діяльності, можуть бути застосовані штрафні санкції.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права та законні інтереси позивача, які підлягають відновленню у судовому порядку шляхом скасування Припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, винесений 23.03.2017 року, а також Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1021-04-15-19.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись вимогами статей 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління №24" (03110, м. Київ, вул Соломянська, 18-а, код ЄДР 04715664) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, винесений 23.03.2017 року;

3. Визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1021-04-15-19.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління №24" (03110, м. Київ, вул Соломянська, 18-а, код ЄДР 04715664) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України 01133, м. Київ, пл. Лесі Українки, 26, код ЄДР 37471912) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя В.І. Келеберда