Рішення № 77821760, 14.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2770/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо повернення висновку про виплату грошової допомоги з додатками та зобов'язати ДФС України повторно прийняти документи щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).

Ухвалою від 16.08.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 03.09.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 11.10.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1, зазначивши, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання обґрунтування позовних вимог до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 23.10.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача у справі Головне управління ДФС у Хмельницькій області на належного відповідача Державну фіскальну службу України.

Ухвалою від 13.11.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом сторін.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідно до закону України "Про міліцію" має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказав, що звернувся до Головного управління ДФС в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності. Листом 14.06.2018 №15274/10/22-01-04-73 Головне управління ДФС в Хмельницькій області повідомило, що ДФС України повернуло без розгляду матеріали про виплату одноразової грошової допомоги. Вважає протиправною бездіяльність ДФС України щодо повернення цих матеріалів без розгляду, у зв'язку з чим, звернувся до суду з цим позовом.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише при наявності кошторисних призначень на такі цілі. Вказав, що ІІ група інвалідності позивачу встановлена 13.11.2017, тобто через два роки після втрати чинності закону України "Про міліцію". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIIІ зміни до статті 356 Податкового кодексу України не внесені, тому, виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не встановлена. Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Дослідивши докази, які є у справі, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Позивач - ОСОБА_1 наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.04.2016 №100-о звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області за підпунктом "б" пункту 63 (через хворобу) з 12.04.2016.

Відповідно до довідки Хмельницької обласної МСЕК серії АВ №0024324 з 13.11.2017 позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС).

02.02.2018 позивач відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію", Порядку №850 звернувся до Головного управління ДФС У Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Головне управління ДФС в Хмельницькій області склало висновок про призначення одноразової грошової допомоги та листом від 14.02.2018 №3975/8/22-01-04-73 направило його до ДФС України.

Листом від 14.03.2018 №7406/7/99-99-04-04-02-17 ДФС України повернуло без розгляду матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ДФС України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги без розгляду, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Діяльність податкової міліції регулюється розділом ХVІІІ Податкового кодексу України.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 закону України "Про міліцію" та законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до частини 6 статті 23 закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, статтею 23 закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 в зв'язку з набранням чинності законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності закону України "Про Національну поліцію".

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі та з підстав, визначених законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності закону України "Про Національну поліцію".

За змістом статті 23 закону України "Про міліцію" порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання статті 23 закону України "Про міліцію", Кабінет Міністрів України постановою від 12.05.2007 №707 затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок №707). Вказана постанова опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №89 та набрала чинності 23.05.2007.

Згідно з пунктом 2 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

У зв'язку з прийняттям закону України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції. Постанова опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №203 та набрала чинності 31.10.2015.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Отже, на час установлення позивачу II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки (№707 і №850), які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок №850 прийнятий у зв'язку із внесенням законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03.10.1997 №4-зп зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджений Порядок №850, встановлено, що особам, які до набрання чинності законом України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

У відповідності до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право 13.11.2017, тобто після 12.03.2015, тому, розмір допомоги має бути визначений у відповідності з нормами Порядку №850.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у позивача, як працівника податкової міліції, права на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Порядком №850, оскільки:

у відповідності до статті 356 Податкового кодексу України на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 закону України "Про міліцію";

право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності закону України "Про Національну поліцію" (абзац 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень закону України "Про Національну поліцію");

на виконання статті 23 закону України "Про міліцію" в редакції закону України від 13.02.2015 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850.

Порядок №850, прийнятий пізніше ніж Порядок №707, і визначає процедуру та розміри призначення на виплати одноразової допомоги у зв'язку з установленням групи інвалідності після 12.03.2015, передбаченої статтею 23 закону України "Про міліцію". Відсутність у Порядку №850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової поліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням групи інвалідності Порядком №850.

У рішенні по справі "Будченко проти України" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, позивач, як працівник податкової поліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком №850.

В той же час, пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 10 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Тобто, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги до МВС, в не до ДФС України.

Повноваження щодо призначення та виплати одноразової грошової у зв'язку з встановлення групи інвалідності та її виплати працівникам податкової міліції відповідно до Порядку №850 належать МВС.

ДФС України відповідно до вимог Порядку №850 не є органом який приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні такої одноразової грошової допомоги.

Тому, ДФС України, отримавши від Головного управління ДФС в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, правомірно повернуло ці матеріали без розгляду, оскільки не має правових підстав для їх розгляду і прийняття рішення щодо призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Оскільки, ДФС України правомірно повернуло позивачу матеріали про призначення одноразової грошової допомоги, тому, підстави для зобов'язання ДФС України повторно прийняти ці матеріали відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію" та Порядку №850 відсутні.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду, відповідач довів правомірність своїх дій, тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судовий збір у справі відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Судовий збір у справі з відповідача не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053 , код ЄДРПОУ - 39292197)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук