Рішення № 77821553, 08.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2018 р. № 520/8558/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі- Алавердян Е.А.

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представники відповідачів - не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144,м. Харків,61121, код ЄДРПОУ25864181), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б,м. Харків,61170, код ЄДРПОУ22682655), Управління виконавчої дирекції Фонду соц.страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління викон.дирекції Фонду соц.страхування України в Харківській обл. (просп. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ41433726) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, оформлене протоколом №87 від 11.07.2018 року про припинення виплати всіх видів соціальних допомог та про призупинення дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.08.2018 року; скасувати постанову начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 17.07.2018 року НОМЕР_2 про припинення страхових ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2018 року; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць; судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради в судове засідання не прибув, але надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в судове засідання не прибув, але надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в судове засідання не прибув, але надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 є громадянином України, пенсіонером та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, позивач отримує страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із настанням страхового випадку.

За висновком МСЕК від 07.07.1994 року ОСОБА_2 встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 25% безстроково.

У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради було видано відповідну довідку №0000367874 від 17.10.2017 року.

Позивач перебуває на обліку УПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також перебуває на обліку у Харківському міському відділені Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та отримує страхові виплати.

Однак, з 01.08.2018 року відповідач 2 припинив виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, з підстав, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

З 01.08.2018 року відповідач 3 припинив страхові виплати на підставі протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №87 від 11.07.2018 року у зв'язку із не підтвердженням місця проживання.

Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 14.09.2018 року Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на своєму засіданні 11.07.2018 року (протокол №87) на підставі акту обстеження було прийнято рішення про припинення виплати всіх видів соціальних допомог позивачу.

З 11.07.2018 р. дію довідки ВІЮ позивача призупинено за ознакою «Не підтверджено місце фактичного проживання».

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов. за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІУ.

Статтею 8 Закону № 1058-ІУ передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-ІУ визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Ураховуючи те, що відповідно до ч. З ст. 4 Закону № 1058-ІУ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з Форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІУ визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду або за рішенням суду.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІУ, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

З 01.08.2018 року відповідач 2 припинив виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, з підстав, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

Водночас Законом № 1058-ІУ не передбачено такої підстави, як скасування довідки внутрішньо переміщеної особи та/або або припинення або призупинення виплати пенсії, як отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, га інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

У цих рішеннях Конституційного Суду України та Свропейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини.

Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства.

Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Як свідчить аналіз положень Закону № 1058-1V, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

За змістом конституційних норм. Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-1V зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Отже, не підтвердження фактичного місця проживання (відсутність за місцем проживання/перебування понад 60 днів) не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

У цьому випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від пенсіонера на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без законних на те підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-ІУ, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Також суд вказує, що в силу положень ст. 12 Закону №1706-УІІ підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинень терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 41 виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Жодним положенням вказаного Закону не передбачено випадків зупинення дії довідки.

Як встановлено судом, Наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району ХМР про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи позивача не приймалось.

За таких обставин можна стверджувати, що дії щодо прийняття рішення про припинення виплати всіх видів соціальних допомог є протиправним.

На підставі наведеного, позовні вимоги є законними, а тому підлягають задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, оформлене протоколом №87 від 11.07.2018 року про припинення виплати всіх видів соціальних допомог та про призупинення дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ: 22682655) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.08.2018 року.

Скасувати постанову начальника Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 17.07.2018 року НОМЕР_2 про припинення страхових ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) та зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду у повному обсязі складено 14 листопада 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.