Рішення № 77820726, 14.11.2018, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/654/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Вюненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради

до відповідача ОСОБА_1 відділення "Союз Українок"

про стягнення в сумі 9 016 грн. 02 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 відділення "Союз Українок" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 9 016 грн. 02 коп.

Короткий зміст позовних вимог позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради та ОСОБА_1 відділенням "Союз Українок" утворилися договірні відносини відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № б/н від 02 вересня 1996 року (зі змінами внесеними додатковими договорами), (далі - договір). Однак, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання відповідно до вищевказаного договору виконує не належним чином, в частині своєчасної оплати вартості орендної плати та відшкодування витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку, крім того, покликаючись на пункт 4.5. договору позивач нарахував відповідачу пеню. В результаті вказаних обставин, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 9 016 грн. 02 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору чи проти здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, суд зазначає, що ухвалу господарського суду від 11 жовтня 2018 року про порушення провадження у справі повернуто відділенням поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання". До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1. Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом. Відповідно до п. 99 Постанови КМУ від 5 березня 2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З долученого до матеріалів справи конверта, у якому відповідачу направлялася копія ухвали суду від 11 жовтня 2018 року про порушення провадження у справі, вбачається, що даний лист до суду повернуто установою зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" на відділенні. З указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду (ухвала від 11 жовтня 2018 року) відповідачем та повернення її до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність. Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання у справі

Будь-яких заяв чи клопотань до суду від учасників процесу не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду від 11 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/654/18 за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради до відповідача ОСОБА_1 відділення "Союз Українок" про стягнення в сумі 9 016 грн. 02 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано сторонам подати суду позивачу : будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 відділенням "Союз Українок" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № б/н від 02 вересня 1996 року (зі змінами внесеними додатковими договорами від 28 березня 2000 року, 29 жовтня 2007 року та 30 квітня 2010 року). Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області віл 27 лютого 2018 року у справі № 918/883/17, внесено змін до вищевказаного договору оренди нежитлового приміщення, шляхом викладення його у новій редакції.

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою м. Рівне вул. Симона Петлюри, 1 загальною площею 54,2 кв.м (надалі - майно), а саме приміщення третього поверху площею 34,2 кв м та місця загального користування третього поверху площею 8,6 кв м, та першого поверху 11,4 кв м. Приміщення перебувають на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради. Вартість 1 кв м майна (визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна) станом на 31 червня 2017 року складає 6 583 грн. 76 коп.

Пунктом 4 договору визначено, що орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням ОСОБА_1 міської ради і встановлюється в сумі 949 грн. 00 коп. в місяць. Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 6.2.4. договору, обов'язком орендаря є своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Крім того, відповідно до п. 6.2.15. договору орендар зобов'язується відшкодувати витрати на виготовлення звіту про незалежну оцінку в сумі 710 грн. 00 коп. впродовж місяця з моменту підписання даного договору.

На виконання вищевказаного договору оренди нежитлового приміщення, позивачем надано в оренду відповідачу нежитлове приміщення яке є предметом вищевказаного договору. Враховуючи вказані обставини, позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання по договору оренди нежитлового приміщення.

В свою чергу, взяті на себе договірні зобов'язання відповідач не виконав належним чином, а саме не своєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату та не виконав взяте на себе зобов'язання по оплаті за виготовлення звіту про незалежну оцінку майна. У зв'язку із чим виникла заборгованість по орендній платі в сумі 7 625 грн. 26 коп. та заборгованість по відшкодуванні витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку майна в сумі 710 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію № 38-593 від 15 червня 2018 року, з вимогою терміново погасити заборгованість. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Докази відхилені судом

Докази надані сторонами для суду не відхилялися.

Оцінка аргументів сторін і висновок суду

В позовній заяві від 10 жовтня 2018 року позивач звернувся із позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з останнього суму в розмірі 9 016 грн. 02 коп., за невчасне виконання свого обов'язку по оплаті орендованого майна.

Матеріалами справи стверджено, що взяті на себе зобов’язання за вказаним договором управлінням комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради виконало в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд вбачає, за своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є договірні правовідносинами з надання в строкове платне користування нежитлового приміщення в оренду, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому орендодавцем нежитлового приміщення в оренду товару, виник обов'язок своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Отже, з зазначених норм права вбачається, що обов’язок здійснювати орендну плату виник у відповідача з моменту підписання договору оренди нежитлового приміщення, який зазначався вище по тексту.

Отже, на момент розгляду справи і з наявних в матеріалах справи доказів суд вбачає, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 27 березня 2018 року по 01 жовтня 2018 року складає 7 625 грн. 26 коп.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів оплати основної суми боргу, а матеріали справи містять докази, які вказують на обов'язок відповідача оплатити для позивача суму орендної плати в розмірі 7 625 грн. 26 коп.

Відтак, суд позов в частині стягнення 7 625 грн. 26 коп. основної суми боргу задовольняє, як обґрунтований та доведений.

Також, матеріалами справи стверджено, що відповідно до п. 6.2.15. договору, відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання по оплаті виготовленого звіту про незалежну оцінку майна в сумі 710 грн. 00 коп. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення як обґрунтовані та законні.

Крім того, через неналежне виконання обов'язку, щодо оплати оренди, з порушенням строків оплати, позивач нарахував відповідачу на підставі п. 4.5. договору пеню в сумі 680 грн. 76 коп.

Врахувавши вищенаведене, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що нарахування позивачем пені в розмірі 680 грн. 76 коп. є законними обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За умовами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до п.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд констатує, що спір про стягнення заборгованості з орендної плати відноситься до юрисдикції господарського суду. Позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Керуючись положенням ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 1 762 грн. 00 коп.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 відділення "Союз Українок" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1, код. 22575362) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259563) - 7 625 (сім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 26 коп. заборгованості по орендній платі, - 710 (сімсот десять) грн. 00 коп. витрат на проведення незалежної оцінки майна, - 680 (шістсот вісімдесят) грн. 76 коп. пені та - 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в порядку встановленому ст. ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14 листопада 2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-а);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1).