Вирок № 7782053, 08.02.2010, Ковпаківський районний суд м. Суми

копія справа № 1-164/10

ВИРОК

іменем України

08 лютого 2010 року Ковпаківський районний суд м. Сум в особі судді Князєва В.Б., при секретарі Сема О.В., з участю прокурора Сухоставець О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово безробітного, зареєстрованого за адресою: м. Суми, прос. Шевченка, 1/53, проживаючого без реєстрації за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, 31/44, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

01.04.2009 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1, маючи злочинний намір, направлений на заволодіння шахрайським шляхом чужого майна, прийшов до раніше знайомої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: м. Суми, прос. ШевченкоАДРЕСА_1, з якою він перебував в товариських відносинах.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння шахрайським шляхом чужого майна, діючи умисно, самостійно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, попросив у ОСОБА_2 належний їй мобільний телефон «Самсунг Е 950», нібито для здійснення телефонного дзвінка. На що ОСОБА_2 погодилася і на прохання ОСОБА_1 дістала з належного їй мобільного телефону сім-карту, віддала вказаний мобільний телефон ОСОБА_1 та, довіряючи йому і розраховуючи на його порядність, будучи впевненою, що останній поверне їй мобільний телефон, пішла до кухні.

Скориставшись відсутністю власниці мобільного телефону, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння шахрайським шляхом чужого майна, разом з мобільним телефоном ОСОБА_2 вийшов з вищевказаного будинку та на таксі доїхав до центру м. Суми. Таким чином ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_2 «Самсунг Е 950», в якому знаходилася флеш карта на 1 Гб, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 1097 грн. В подальшому ОСОБА_1 розпорядився чужим майном на свій розсуд.

15.05.2009 року близько 09 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля ресторану «Кристал», розташованого по проспекту Шевченко м. Сум, зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у якого попросив належний йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що останній дав свою згоду. Після телефонного дзвінка ОСОБА_1 віддав ОСОБА_3 його мобільний телефон, після чого останній пішов до магазину «Пан-Електро», який розташований за адресою: м. Суми, прос. Шевченко, 21, де працює продавцем, про що повідомив ОСОБА_1

В той момент коли ОСОБА_3 пішов, у ОСОБА_1, який зрозумів, що між ним та ОСОБА_3 виникли довірливі відносини, виник злочинний намір, направлений на заволодіння шахрайським шляхом мобільного телефону ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння шахрайським шляхом чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, повторно прийшов до вказаного магазину, де працює ОСОБА_3 Перебуваючи у вказаному магазині, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи повторно, попросив у ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон «Нокіа 73 МЕ» з метою зателефонувати, не маючи при цьому наміру повертати вказане майно власнику, на що останній дав свою згоду та, цілком довіряючи ОСОБА_1, віддав йому свій вищевказаний мобільний телефон. Після чого ОСОБА_1 вийшов з вказаного магазину разом з мобільним телефоном ОСОБА_3 та, упевнившись, що останній не йде за ним, з місця вчинення злочину зник. Таким чином ОСОБА_1 повторно заволодів шляхом зловживання довірою мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_3 «Нокіа 73 МЕ», сім-картою «МТС», яка цінності для потерпілого не представляє, на рахунку якої було 20 грн., та флеш картою на 2 Гб, чим завдав йому матеріальних збитків на суму 1816 грн. В подальшому ОСОБА_1 розпорядився чужим майном на свій розсуд.

В середині серпня 2009 року близько 11 год. ОСОБА_1 викликав автомобіль таксі «Волга-Волга», д. н. ВМ 0567 АЕ, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. На підставі виникнувших між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 усних договірних відносин з приводу надання послуг у вигляді проїзду на автомобілі таксі по місту Суми для вирішення власних потреб, ОСОБА_1 поїхав на дачні ділянки, які розташовані в районі Баранівка м. Сум. Після того, перебуваючи у вищевказаному автомобілі, в районі Баранівка м. Сум у ОСОБА_1 виник злочинний намір направлений на заволодіння шляхом обману грошових коштів ОСОБА_4 та, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 попросив останнього відвезти його на вул. Засумська м. Сум. Доїхавши до вул. Засумська м. Сум, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, взяв свій мобільний телефон та почав імітувати розмову з бабусею, даючи мимоволі зрозуміти ОСОБА_4, що його бабусі потрібні ліки, таким чином ввів останнього в оману. Після того ОСОБА_1 попросив ОСОБА_4 зупинитися біля магазину «Сад-Огород», який розташований за адресою: м. Суми, вул. Засумська, щоб нібито зайти до аптеки, при цьому достовірно знаючи, що у даному магазині аптечного відділу не має. Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння чужого майна, шляхом обману, попросив у водія таксі ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 грн., пояснивши останньому, що у нього не вистачає грошей на ліки та розрахується з ним коли ОСОБА_4 відвезе його додому, де він візьме гроші. ОСОБА_4, повірив ОСОБА_1 та будуючи введеним в оману, добровільно віддав йому гроші в сумі 100 грн. Отримавши гроші, ОСОБА_1 пішов до вказаного магазину, імітуючи придбання ліків та продовжуючи вводити в оману ОСОБА_4, через декілька хвилин повернувся до автомобіля таксі. Після цього ОСОБА_1, для того щоб довести свій злочинний намір до кінця попросив ОСОБА_4 відвезти його за адресою: м. Суми, проспект Шевченко, 3, де попросив останнього зупинитися на місці, яке вказав, для того щоб через двір вказаного будинку зникнути непоміченим з місця вчинення злочину. Коли ОСОБА_4 виконав прохання ОСОБА_1, останній з місця вчинення злочину зник, не оплативши послуги таксі за усним договором.

Таким чином ОСОБА_1 повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 в сумі 100 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному при вказаних вище обставинах визнав повністю та підтвердив суду, що дійсно він скоїв шахрайство відносно трьох людей.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 встановлена досить повно та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, так як він скоїв шахрайство, кваліфікуючою ознакою яких є повторність.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання.

Підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину визнав повністю, у вчиненому розкаюється, шкода потерпілим відшкодована, за місцем проживання характеризується посередньо. ОСОБА_1 ніде не працює.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, а не у виді штрафу, виправних робіт чи позбавлення волі.

Речові докази по справі: мобільний телефон, а. с. 56, суд вважає необхідним залишити потерпілій.

Арешт, накладений на майно, а. с. 147-148, суд вважає необхідним зняти після набрання вироком законної сили.

Суд вважає необхідним стягнути з підсудного витрати по проведенню експертиз в розмірі 338 грн. 04 коп.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не змінювати, залишити взяття під варту. Направити засудженого до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання зарахувати час попереднього ув’язнення під вартою з 21 вересня 2009 року й по день прибуття засудженого до місця відбування покарання, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Речові докази по справі: мобільний телефон, а. с. 56 - залишити потерпілій.

Арешт, накладений на майно, а. с. 147-148, зняти після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 338 грн . 04 коп. витрат по проведенню експертиз на рахунок Управління Держказначейства України в ОУ НБУ МФО 837013, код 25574892, розрахунковий рахунок 31256272210011, “плата за криміналістичну експертизу для НДЕКЦ при УМВС”.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, через Ковпаківський районний суд м. Сум.

Суддя: (підпис) ОСОБА_6

Вірно:

Суддя: В.Б. Князєв