Рішення № 77820244, 07.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2018 р.

Справа № 910/8150/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС"

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк

"Приватбанк"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" (надалі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (надалі – відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" безпідставно не передає позивачу, як поручителю за договором №4А13453И/П від 16.11.2016 р., копії кредитних договорів №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р.

Ухвалою суду від 25.06.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" залишено без руху, зобов'язано позивача у дев'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

03.07.2018 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 09.07.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.08.2018 р.

Протокольною ухвалою від 08.08.2018 р. відкладено підготовче засідання на 05.09.2018 р.

10.08.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує з підстав відсутності порушення, оспорення чи невизнання будь-яких прав позивача.

Протокольною ухвалою від 05.09.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.10.2018 р.

Протокольною ухвалою від 10.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.11.2018 р.

У судовому засіданні 07.11.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 07.11.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (кредитор) було укладено договір поруки №4А13453И/П, предметом якого згідно з п.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінвест" (боржник) своїх зобов'язань за кредитними договорами №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р., а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.

За умовами п.2 вказаного договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

У п. 3 договору поруки №4А13453И/П від 16.11.2016 р. визначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Згідно з п. п. 5, 6 договору №4А13453И/П від 16.11.2016 р., у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов’язання. Поручитель зобов’язаний виконати обов’язок. Зазначений у письмовій вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у п.5 договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов’язань за договором (п. 11 договору).

Договір №4А13453И/П від 16.11.2016 р. було укладено сторонами із застуванням електронного цифрового підпису у відповідності до угоди від 09.09.2016 р., укладеної сторонами (п. 17 договору).

Зобов’язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" передати позивачу належним чином засвідчені копії кредитних договорів №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р.

Порука, як спосіб забезпечення зобов'язань врегульована нормами параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

За приписами ч. 1 ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Пунктом 10 договору поруки №4А13453И/П від 16.11.2016 р. передбачено, що кредитор зобов’язаний у випадку виконання поручителем обов’язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 робочих днів банку з моменту виконання обов’язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов’язки боржника за кредитним договором.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як зазначає позивач, згідно із платіжними дорученнями №11 від 17.11.2016 р. на суму 41 631 968,78 грн., №12 від 17.11.2016 р. на суму 133 408 511,03 грн., №13 від 17.11.2016 р. на суму 16 789 642,42 грн., №14 від 17.11.2016 р. на суму 187 538 510,46 грн. перераховано відповідачу кошти у якості виконання зобов’язань по кредитним договорам №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р.

Таким чином, позивач стверджує про виконання всіх зобов’язань боржника за кредитними договорами №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р. у повному обсязі.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, позивач, звертаючись до суду з даним позовом має довести обставини, на які посилається у позові щодо виконання замість боржника зобов’язань з погашення всієї заборгованості по кредитним договорам №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В той же час, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що станом на 17.11.2016 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінвест" за кредитним договором №4А13453И від 25.07.2013р. становила 41 631 968,78 грн., за кредитним договором № 4А13632И від 08.10.2013 р. – 133 408 511,03 грн., за кредитним договором № 4А14192И від 17.02.2014 р. – 16 789 642,42 грн., за кредитним договором № 4А14405И від 24.12.2014 р. – 187 538 510,46 грн.

За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження дійсного розміру заборгованості за кредитними договорами №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р. та того, що позивачем було в повному обсязі погашено заборгованість боржника за вказаними договорами, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем виконання зобов’язання боржника за вказаними кредитними договорами у повному обсязі.

При цьому, зі змісту приписів частин першої та другої статті 556 ЦК України можна прийти до висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі №6-932цс15.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається у позові та про необґрунтованість заявленого позивачем позову.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, викладених у позові, та порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог про зобов’язання відповідача передати позивачу копій кредитних договорів №4А13453И від 25.07.2013р., № 4А13632И від 08.10.2013 р., № 4А14192И від 17.02.2014 р. та № 4А14405И від 24.12.2014 р., які засвідчують обов’язок боржника та всі інші документи, якими забезпечувались кредитні договори, у зв’язку з чим у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Аналогічна правова позицію неодноразово висловлювалась і Верховним судом, зокрема, у постановах від 04.04.2018 р. у справі №910/14024/17, від 1104.2018 р. у справі №910/15439/17, від 04.04.2018 р. у справі №910/14034/17, від 10.04.2018 р. у справі №910/14513/17, від 17.04.2018 р. у справі №910/13651/17.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити дії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.11.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна