Рішення № 77820100, 01.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 р. Справа № 818/2389/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/2389/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі – позивач, ТОВ «СМНВО») звернулось з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач, ДФС) в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню в інтегрованій картці позивача з податку на прибуток пені у загальному розмірі 3 529 757, 25 грн. на суму погашеного у 2017 році податкового боргу;

- зобов’язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки позивача з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 3 529 757, 25 грн., нарахованої на суму погашеного у 2017 році податкового боргу.

Позовні вимоги ТОВ «СМНВО» обґрунтовує наступним. Під час проведення звірки стану розрахунків з податку на прибуток приватних підприємств за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника податків», позивачем було виявлено, що в інтегрованій картці з податку на прибуток підприємств ДФС здійснило нарахування пені на суму погашеного у 2017 році податкового боргу з порушенням вимог ст. 129 Податкового кодексу України. Зокрема, пеня нараховувалась відповідачем від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання та без урахування зміненого з 01.01.2017 розміру фінансової відповідальності платника. Крім того, до платіжних документів контролюючим органом помилково були віднесені уточнюючі податкові декларації на суму зменшення податкових зобов’язань попереднього звітного періоду у розмірі 1 496 953, 00 грн. Внаслідок таких дій, ДФС зайво було нараховано пені на загальну суму 3 529 757, 25 грн.

На переконання позивача, вказані дії відповідача щодо нарахування пені є протиправними, оскільки відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла з 01.01.2017, нарахування пені має розпочинатись після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання та закінчуватись у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань. Тобто, пеня має нараховуватись лише на суми погашеного податкового боргу, а не відкоригованого, і при її нарахуванні має застосовуватись те законодавство, яке діяло на момент погашення боргу.

З вищезазначених підстав, ТОВ «СМНВО» вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 22.06.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 818/2389/18, підготовче засідання призначено на 25.07.2018 о 10 год 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Так, 06.07.2018 від ДФС надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та призначення наступного засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, вул. Мар’їнська, 18 Б-3 (а.с. 95). Також, 19.07.2018 надійшов відзив (а.с. 98-99), у якому відповідач зазначив, що в 2015 році у ТОВ «СМНВО» виник податковий борг по податку на прибуток підприємств внаслідок не сплати узгоджених податкових зобов’язань, визначених платником податків згідно з податковими деклараціями. Вказаний податковий борг, у 2017 році був зменшений за рахунок сплачених грошових коштів та за рахунок подання уточнюючої декларації. У зв’язку з цим, ДФС нарахувало пеню на всю суму зменшеного податкового боргу (як за рахунок сплати коштів, так і за рахунок подання уточнюючої декларації) відповідно до приписів ст. 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового боргу.

Наведені обставини, на переконання ДФС, свідчать про правомірність дій по нарахуванню пені, у зв’язку з чим, позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 25.07.2018 клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та участь у наступному засіданні в режимі відеоконференції задоволено, підготовче засідання відкладено на 10.09.2018 о 10 год. 00 хв., Харківському окружному адміністративному суду доручено забезпечити проведення відеоконференції за адресою: м. Харків, вул. Мар’їнська, 18 Б-3.

Втім, 27.07.2018 від ДФС надійшло клопотання про призначення підготовчого засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Театральний, 1 або в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20 (а.с. 112). Ухвалою суду від 30.07.2018 в задоволенні клопотання відмовлено у зв’язку з відсутністю технічної можливості проведення відеконференції за вказаними адресами.

Ухвалою суду від 10.09.2018, занесеною до протоколу, за клопотанням відповідача, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 18.09.2018.

Ухвалами суду від 13.09.2018, у зв’язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання відкладено на 05.10.2018 о 10 год. 00 хв., Харківському окружному адміністративному суду доручено забезпечити проведення відеоконференції за адресою: м. Харків, вул. Мар’їнська, 18 Б-3.

Ухвалою суду від 05.10.2018, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.10.2018 об 11 год. 00 хв. Також, Ухвалою суду від 05.10.2018 Харківському окружному адміністративному суду доручено забезпечити проведення 17.10.2018 об 11 год. 00 хв. відеоконференції за адресою: м. Харків, вул. Мар’їнська, 18 Б-3.

Ухвалою суду від 17.10.2018, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 01.11.2018 для надання додаткових доказів. Також, Ухвалою суду від 17.10.2018 Харківському окружному адміністративному суду доручено забезпечити проведення 01.11.2018 о 10 год. 00 хв. відеоконференції за адресою: м. Харків, вул. Мар’їнська, 18 Б-3.

В судовому засіданні 01.11.2018, представник ТОВ «СМНВО» позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ДФС в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об’єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності та є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Так, 24 лютого 2015 року позивачем була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (а.с. 40-44), у складі якої здійснений розрахунок авансових внесків з податку на прибуток, які підлягали сплаті у наступному дванадцятимісячному періоді, тобто у березні – грудні 2015 року та січні – лютому 2016 року. Сума таких авансових внесків склала по 3 757 375, 00 грн. щомісяця.

У визначені податковим законодавством строки, вказані податкові зобов’язання ТОВ «СМНВО» сплачені не були, у зв’язку з чим, виник податковий борг, часткове погашення якого, згідно з платіжними дорученнями та виписками про рух коштів (а.с. 50-84), здійснено позивачем у 2017 році.

Також, 09.11.2017 ТОВ «СМНВО» подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (а.с. 26-30), відповідно до якої сума нарахованого податку за основною декларацією була зменшена.

На суму погашеного за рахунок грошових коштів податкового боргу по податку на прибуток, а також на суму зменшеного у зв’язку з поданням уточнюючої декларації податкового зобов’язання по цьому податку, ДФС була нарахована пеня, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (а.с. 100-101).

Отже, стверджуючи про правомірність своїх дій щодо нарахування пені, ДФС зазначає на тому, що податковий борг по податку на прибуток виник у 2015 році, у зв’язку з чим, до правил нарахування пені мають застосовуватись норми Податкового кодексу України, які діяли на той час. Також, відповідач вказує на те, що нарахування пені має здійснюватися на всі суми погашеного податкового боргу, як за рахунок грошових коштів, так і в інших випадках, в тому числі за рахунок його зменшення у зв’язку з поданням уточнюючої декларації.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними доводами ДФС, з наступних підстав.

На виконання ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент подання податкової декларації з податку на прибуток), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковою декларацією, розрахунком, є документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання (п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент подання податкової декларації з податку на прибуток), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він, згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Не сплачена платником податків у встановлений строк сума узгодженого грошового зобов'язання, є податковим боргом, погашенням якого вважається зменшення його абсолютного значення, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Джерела погашення податкового боргу визначені п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України. До таких джерел відносяться: будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майно, випуск цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків може бути будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток, так само як і податкова декларація з цього податку, є звітним документом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, тобто, документом, який визначає суму податкового зобов’язання, у зв’язку з чим такий документ не може бути джерелом погашення податкового боргу. Тобто, подання платником податків уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, не є погашенням податкового боргу, а є визначенням суми податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету.

Згідно з п. 111.1, 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Фінансова відповідальність встановлюється та застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп.129.13 п. 129.1, п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу та подання уточнюючої декларації), при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Закінчується нарахування пені, або у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; або у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; або у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); або при прийнятті рішення щодо скасування чи списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

В той же час, підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового боргу, було встановлено, що при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

На переконання суду, оскільки порушення строку сплати податкового зобов’язання є триваючим порушенням, фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати боргу (припинення порушення), а не на дату визначення (декларування) грошового зобов'язання. Так, вказаними нормами, що регулюють порядок нарахування пені (як в редакції на момент виникнення податкового, так і станом на день його погашення), чітко визначені момент, з якого починається нарахування пені та момент, коли таке нарахування закінчується. З аналізу цих норм, суд робить висновок, що нарахування пені здійснюється на суму сплаченого та/або погашеного податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Провести обчислення пені за порушення строків сплати грошового зобов'язання можливо лише тоді, коли відбувається його сплата. Саме сплата боргу є кінцевим та визначальним моментом, з яким законодавець пов’язує можливість нарахування пені.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що нарахування пені здійснено з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, як то визначено приписами статті 129 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового боргу. При цьому, нарахування пені здійснено, як на суму погашеного податкового боргу за рахунок грошових коштів, так і на суми зменшеного податкового зобов’язання у зв’язку з поданням уточнюючих декларацій.

Втім, такі дії відповідача суперечать приписам податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, як уже зазначалось, по-перше, уточнююча податкова декларації з податку на прибуток не є джерелом погашення податкового боргу, а є звітним документом, який визначає суму податкового зобов’язання; а по-друге, нарахування пені має здійснюватися згідно з нормами, які діяли на момент погашення податкового боргу, тобто, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

При цьому, посилання ДФС на пункт 2 глави 7 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, суд не може прийняти до уваги, з наступних підстав.

Зазначена норма визначає, що у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах. Тобто, у згаданій нормі мова йде про погашення існуючого податкового боргу за рахунок від’ємного значення податкових зобов’язань, які виникли у наступних періодах. У цій же справі, ТОВ «СМНВО» шляхом подання уточнюючої податкової декларації виправляло помилки та коригувало суму існуючого податкового зобов’язання за певний період, а не подавало податкову декларацію (в тому числі уточнюючу) за наступні періоди з від’ємним значенням, за рахунок якого можна було б погасити існуючий податковий борг.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 165-166) сума зайво нарахованої ДФС пені, а саме: на суми погашеного податкового боргу з податку на прибуток з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, по 90 календарний день настання такого строку, а також на суми зменшеного податкового зобов’язання у зв’язку з поданням уточнюючої податкової декларації, складає 3 529 757, 25 грн. Належних та допустимих доказів того, що сума зайво нарахованої пені є іншою, ніж визначена позивачем, відповідач суду не надав, у зв’язку з чим, суд приймає до уваги ту суму, яка визначена ТОВ «СМНВО».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що дії ДФС по нарахуванню пені на суму погашеного у 2017 році податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 3 529 757, 25 грн., не відповідають критеріям, встановленим с. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача 17.10.2018 подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн. (а.с. 147-148). В якості підтвердження фактичного здійснення вказаних витрат, ТОВ «СМНВО» надані: додаткова угода № 2 від 03.05.2018 до договору про надання правової допомоги від 03.03.2018 (а.с. 149-150), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 151), рахунок на оплату послуг від 10.10.2018 (а.с. 152), акт про надання послуг від 26.10.2018 (а.с. 169), плановий розрахунок вартості юридичних послуг (а.с. 170), розрахунок розміру вартості юридичних послуг (а.с. 171), докази сплати вартості послуг (а.с. 172-175).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку, незважаючи на значну суму безпідставно нарахованої пені, сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини – не новими у судовій практиці. Також, не значними є і час, витрачений представником на надання послуг, та обсяг цих послуг. Наведені обставини свідчать про неспівмірність розміру сплачених послуг, у зв’язку з чим, беручи до уваги заперечення відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000, 00 грн. та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, за подання позовної заяви ТОВ «СМНВО», згідно з платіжним дорученням № 1077 від 04.05.2018, сплатило судовий звір у розмірі 3 524, 00 грн. Тобто, вказана сума судового збору, також підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код 39440996) по нарахуванню в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013028) з податку на прибуток пені у загальному розмірі 3 529 757, 25 грн. на суму погашеного у 2017 році податкового боргу.

Зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код 39440996) відкоригувати дані інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013028) з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 3 529 757, 25 грн., нарахованої на суму погашеного у 2017 році податкового боргу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013028) судові витрати на оплату судового збору в сумі 3 524, 00 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та витрати на пролфесійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 (п’ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 12.11.2018.

Суддя С.В. Воловик