Рішення № 77819851, 09.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/4142/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Західтранс» до начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Малого приватного підприємства «Західтранс» до начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарських штрафів від 05.06.2018 року №037331, №037332, №037333, №037334, №037335, №037340, №037340, №037341, №037342, №037343, №037344, №037345, №037346, №037348, №037349, №037350, №037351, №037352, №037353, №037354, №037355, №037356, №037357, №037358, №037359, №037363, №037364, №037365, №037366, №037367.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарських штрафів №037331, №037332, №037333, №037334, №037335, №037340, №037340, №037341, №037342, №037343, №037344, №037345, №037346, №037348, №037349, №037350, №037351, №037352, №037353, №037354, №037355, №037356, №037357, №037358, №037359, №037363, №037364, №037365, №037366, №037367 від 05.06.2018 року до позивача застосовано адміністративного-господарські штрафи.

Позивач зазначає, що підставою винесення вищевказаних постанов слугував акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №052285/900 від 05.05.2018 року, складений посадовими особами – державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

Позивач з постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, винесеними Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області не погоджується та вважає їх протиправними.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

01.10.2018 року від представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву. У відзиві вказано, що під час здійснення заходів державного контролю 05.05.2018 року на а/д М-06 Київ-Чоп 503 км+300м державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб VOLVO FH 4x2T, реєстраційний номер НОМЕР_1 та запропоновано водію надати документи, передбачені вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт» і Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, документи на вантаж міжнародного зразка CMR та документи, які підтверджують діяльність водія протягом 28 днів у зворотному напрямку до часу перевірки. Однак, водієм документи, що підтверджують його роботу не були надані для перевірки, у зв’язку із чим державними інспекторами складено акт про відсутність тахограм за період 28 днів. Більше того, представник відповідача у відзиві наголошує, що будь-якого підтвердження того факту, що транспортний засіб VOLVO FH 4x2T, реєстраційний номер НОМЕР_1 обладнаний цифровим тохографом водієм не було надано. За наведених підстав представник відповідача зазначає, що перевірка була здійснена правомірно, а спірні постанови винесені на законних підставах, тому відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні 09.10.2018 року представник позивача надав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року було витребувано у позивача оскаржувані постанови, а у відповідача – матеріали перевірки додержання МПП «Західтранс» вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та матеріали адміністративного оскарження підприємством постанов від 05.06.2018 року.

На виконання вимог ухвали від 09.10.2018 року представниками сторін були надані суду документи, що витребовувалися.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та наданих поясненнях в судовому засіданні, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 стверджував, що жодних тахокарт контролюючий орган не витребовував, лише оглянув його водійське посвідчення.

Свідок ОСОБА_4 (державний інспектор Управління Укртрансбезпеки у Львівській області) зазначив, що в ході перевірки транспортного засобу VOLVO FH 4x2T, реєстраційний номер НОМЕР_1 водію необхідно було подати документи щодо здійснення керування транспортними засобами, разом із документами часу праці і відпочинку (тахокарти), однак водій відмовився такі надавати і до огляду транспортного засобу не допустив, що не дає можливості зробити висновок про наявність такого.

Дослідивши доводи позову, відзиву на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

05.05.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на підставі направлення на перевірку від 02.05.2018 року №005093 було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході перевірки транспортного засобу марки VOLVO FH 4x2T, номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, було виявлено та зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.05.2018 року №052285/900 факт порушення здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків обліку робочого часу та відпочинку. В акті зафіксовано, що водій транспортного засобу, який належить МПП «Західтранс» з актом перевірки ознайомився, від підпису та надання письмових пояснень відмовився.

Доказів оскарження вказаних порушень сторонами у справі не надано.

Про час і місце розгляду справи про порушення, позивача було повідомлено та викликано на 05.06.2018 року, що підтверджується повідомленням від 10.05.2018 року №4047/05-29/18.

Листом від 01.06.2018 року за №143 позивач надіслав на адресу Управління видрук діяльності з 05.04.2018 року по 05.05.2018 року щодо справи №1900 від 05.05.2018 року водія транспортного засобу, який здійснював міжнародне перевезення по маршруту Україна-Угорщина.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо позивача винесено наступні постанови від 05.06.2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу: №037331, №037332, №037333, №037334, №037335, №037340, №037340, №037341, №037342, №037343, №037344, №037345, №037346, №037348, №037349, №037350, №037351, №037352, №037353, №037354, №037355, №037356, №037357, №037358, №037359, №037363, №037364, №037365, №037366, №037367, за кожне порушення. Постановами накладено на позивача штрафи за порушення абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за відсутність у водія тахокарт за 07, 08, 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30 квітня 2018 року, за 01, 02, 03, 04, 05 травня 2018 року. За кожний вказаний день порушення на позивача накладене стягнення у розмірі 680,00 грн., що разом, за усіма вказаними постановами, складає 19720,00 грн.

Вважаючи вищевказані постанови такими, що винесені з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо їх змісту та процедури складання, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Щодо спірних рішень суб’єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв’язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийнятих постанов, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-підприємцями, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон України «Про автомобільний транспорт»).

Згідно ст.53 Закон України «Про автомобільний транспорт», при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення

пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Частиною восьмою статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов’язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

В силу ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов’язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов’язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 24.06.2010 року №385 (далі - Інструкція) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам’яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР, - «калібрування»;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема:

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов’язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії зобов’язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки водієм в порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, Закону України «Про автомобільний транспорт», Інструкції не було надано щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за 07, 08, 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30 квітня 2018 року, за 01, 02, 03, 04, 05 травня 2018 року.

Законодавець чітко встановив обов’язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти у визначеній кількості, а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія. Однак, позивачем не дотримано вказаних умов.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач не наводить доказів на спростування суті виявленого при перевірці порушення, а лише посилається на певні недоліки процедури розгляду справи про порушення на автомобільному транспорті.

Посилання позивача на ту обставину, що при перевірці інспекторами не досліджено усіх документів, наданих водієм транспортного засобу, то суд такі до уваги не приймає, позаяк перевірка саме правильності оформлення вказаних документів до повноважень інспектора не входить, оскільки існує законодавча заборона втручання у господарську діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, а тому судом не перевіряється.

Не заслуговують на увагу посилання представника позивача на те, що контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію незалежно від кількості днів, за які у водія виявлена відсутність тахокарт, оскільки відповідно до ч.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Окрім цього, позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Таким чином, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме, здійснював міжнародні автомобільні перевезення без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів, а тому до нього правомірно на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовані санкції у вигляді штрафу на загальну суму 19720,00 грн.

Долучені до матеріалів справи докази щодо наявності вмонтованого у транспортний засіб тахографу не були подані контролюючому органу при його зупинці. Крім того, в ході дослідження долучених позивачем до матеріалів справи видрукуваних листків праці і відпочинку водія транспортного засобу VOLVO ОСОБА_3, судом з’ясовано, що вони не містять відомостей саме про час праці чи відпочинку 05.05.2018 року, 04.05.2018 року, 03.05.2018 року. Цих відомостей не було повідомлено під час адміністративного оскарження постанов відповідача.

В даному випадку, суд приходить до переконання, що під час здійснення перевезень на підставі подорожнього листа від 27.04.2018 року у водія були відсутні тахокарти. Окрім того, такий лист не пред’являвся і контролюючому органу. В подорожньому листі від 27.04.2018 року значиться виїзд з гаража - 30.04.2018 року і повернення - 05.05.2018 року. Тобто, на момент перевірки водій мав би надати таку інформацію для огляду, в залежності від виду тахографа, вмонтованого у транспортний засіб.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Отже, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Малого приватного підприємства «Західтранс» до начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2018 року.