Рішення № 77819821, 14.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2045/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01.01.2018 максимального розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання ГУ ПФ України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум з 01.01.2018, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення та у відповідності до довідки Волинського обласного військового комісаріату №ХА13519 від 09.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Збройних сил України з 1996 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач звільнений у запас збройних сил України згідно наказу командира в/ч А-0995 від 29.04.1996. На момент звільнення позивача його вислуга в пільговому обчисленні складала 42 роки, а тому позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно з пунктом “а” частини 1 статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У квітні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, зменшивши її основний розмір до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.

Призначення і перерахунок пенсії є різними за змістом і механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку уже призначеної пенсії.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що ОСОБА_1 згідно пенсійної справи ХА -13519 обласного військового комісаріату про призначення пенсії від 29.08.1996 була застосована норма частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції чинній на час виходу позивача на пенсію), що визначала розмір 85% відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії за 42 роки у пільговому обчисленні вислуги, при звільненні “у запас”, відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 02.05.1996 з застосуванням обмеження склав 85% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, ОСОБА_1 при першому призначенні пенсії у 1996 році було встановлено пенсію у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, а не 90%, як стверджує позивач, що підтверджується також розрахунком на пенсію Міністерства оборони про призначення пенсії ОСОБА_1 від 29.08.1996.

З часу призначення пенсії позивачу (з травня 1996 року) неодноразово здійснювались перерахунки його пенсії з більшого грошового забезпечення, при цьому застосовувалась редакція статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (чинна на дату перерахунку). У шести перерахунках пенсії позивачу з 1996 року по 2002 рік застосовувалась норма 85% відповідних сум грошового забезпечення, у наступних шістнадцяти перерахунках з 2003 року по 2008 рік включно застосовувалась норма 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Вказує на те, що чинна редакція статті 13 вказаного Закону, яка встановлює максимальний розмір пенсії 70%, застосовується як при призначенні пенсії так і при здійсненні її перерахунку. Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні” від 27.03.2014 року №1166 в установленому законом порядку неконституційним не визнаний. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних сил України з 1996 року, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія позивачу за вислугу років призначена з 02.05.1996.

Згідно з розрахунком на пенсію Міністерства оборони про призначення пенсії ОСОБА_1 від 29.08.1996, останній перебував на посаді «старший бортовий авіаційний технік-інструктор» та наказом командуючого військово-повітряними силами України від 27.03.1996 №066 звільнений з 01.05.1996 зі служби в запас за віком згідно пункту «б» статті 65 постанови Кабінету Міністрів УРСР “Про затвердження положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР” від 29.07.1991 №114. Як слідує з вищевказаного висновку пенсія ОСОБА_1 за вислугу років (42 роки) призначена у розмірі 85% грошового забезпечення.

Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років, станом на квітень 2018 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 90% грошового забезпечення (вислуга років 42) (а.с.17).

09.03.2018 Військовий комісаріат Волинського ОВК видав довідку №ХА 13519 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до постанови КМ України від 21.02.2018 №103 грошове забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 (день з якого змінено грошове забезпечення особам, які проходять військову службу) за посадою старший бортавіатехнік становить 7 620,00 грн. (з урахуванням посадового окладу у розмірі 3810,00 грн., окладу за військовим званням “капітан” у розмірі 1270,00 грн., надбавки за вислугу років (50%) у розмірі 2540,00 грн.) (а.с.22).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” 11.04.2018 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2019 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Військового комісаріату Волинського ОВК від 09.03.2018 №ХА 13519. Загальний розмір перерахованої пенсії складає 6230,68 грн. (а.с.18).

Позивач 05.09.2018 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії та проведення її виплати з врахуванням встановленого розміру 90% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2018.

14.09.2018 відповідач листом повідомив, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною на даний час редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Листом від 14.09.2018 №1070/Б/01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Вказаний перерахунок здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70 % (максимальний) (а.с.15).

Вважаючи такі дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 зазначив, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Даний висновок стосується практичного застосування положень частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому враховується судом під час розгляду даної справи.

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ).

Закон України №2262-ХІІ (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ.

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Досліджуючи доводи позивача про протиправність дій відповідача за наслідками проведення перерахунку пенсії, суд виходить із таких нормативно-правових норм.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту “а” статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Частина друга статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зазнавала змін в частині встановлення максимального розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме:

- редакція згідно з Законом України від 25.03.1996 № 103/96-ВР: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

- редакція згідно з Законом України від 04.07.2002 № 51-IV: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

- редакція згідно з Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

- редакція згідно з Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

- редакція згідно з Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам, які проходили службу в збройних силах України має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17; провадження №К/9901/9950/18), від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (провадження №К/9901/2058/17) і від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а (провадження №К/9901/1120/18).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 позивачу з травня 1996 року було призначено пенсію за вислугу років, основний розмір якої становив 85% грошового забезпечення (вислуга років 42).

Як вбачається з таблиці про перерахунок пенсії за вислугу років з 1996 року по 2002 рік здійснено перерахунки пенсії позивача, основний розмір пенсії становив 85 % відповідних суми грошового забезпечення (вислуга років 42).

Як вбачається з таблиць про перерахунок пенсії за вислугу років з 2003 року по 2018 рік здійснено перерахунок пенсії позивача, основний розмір пенсії становив 90% від суми грошового забезпечення (а.с.25,26,24).

Разом з тим, у квітні 2018 року відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постанови Кабінету Міністрів України №704 було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Військового комісаріату Волинського ОВК від 09.03.2018 №ХА 13519.

Таким чином, судом встановлено, що, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у квітні 2018 року з 01.01.2018, відповідач обмежив її розмір до 70% відповідної суми грошового забезпечення.

На думку суду, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 мав бути проведений з розрахунку 85% грошового забезпечення, оскільки застосування відповідачем наведеної вище норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, на переконання суду, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, при вирішені даного спору застосуванню підлягають також положення частини першої статті 6 КАС України, в якій зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку до 70 % діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Тому такі його дії є протиправними. При цьому, помилковими є доводи позивача, що пенсія йому була призначена у розмірі 90 %, оскільки, як уже зазначалося вище, при призначенні пенсії її розмір становив 85 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній станом на 29.08.1996 (на день призначення пенсії), про що свідчать матеріали справи.

Виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, з метою належного способу захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу з 01.01.2018 року у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення, що визначене у довідці Військового комісаріату Волинського ОВК від 09.03.2018 №ХА 13519.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (45603, Волинська область, м. Луцьк-20, с. Струмівка, вул. Липинського, 10, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 01 січня 2018 року у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум), що визначене у довідці Військового комісаріату Волинського обласного військового комісаріату від 09 березня 2018 року №ХА 13519.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук