Рішення № 77819586, 13.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року № 810/1933/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М. розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Сферокон» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлен-рішень,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сферокон" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2018 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини з ТОВ «Гвело», ТОВ «ЕладаТрейд», ТОВ «Креатив Профі» мали реальний характер, товар придбано у контрагентів та оплачено позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності.

Позивач не погоджується із нарахованими штрафними санкціями та зі збільшеним грошовим зобов’язанням із податку на додану вартість та вважає податкові повідомлення-рішення від 18.01.2018 №0001131412 та №0001121412 протиправними та такими, що суперечать нормам Конституції України та Податкового кодексу України, а тому просить їх скасувати.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти його задоволення з тих підстав, що аналіз фінансово-господарської діяльності позивача та його контрагентів відповідно до наявної інформації вказує на здійснення нереальних (безтоварних) операцій у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення такої діяльності у контрагентів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Сферокон» є юридичною особою, має статус платника податків.

Основним видом діяльності підприємства є: Код КВЕД 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сферокон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками ТОВ «Гвело» за грудень 2016 року, ТОВ «ЕладаТрейд» за грудень 2016 року, ТОВ «Креатив Профі» за березень 2017 року, за наслідками якої складено Акт від 28.12.2017 № 1060/10-36-14-12/39292857.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44 п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 751891, 40 грн., в тому числі за грудень 2016 року – 472406,0 грн., за березень 2017 року – 279485,40 грн. та завищення суми від’ємного значення (рядок 21 Декларації) податку на додану вартість за грудень 2016 року – 82150.0 грн., за березень 2017 року – 4716,0 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 № НОМЕР_2, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 86 866, 00 грн. за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України і зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 №0001121412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку додану вартість на 939 864, 00 грн. за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Вважаючи оскаржуваня податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як слідує з матеріалів справи, висновки податкового органу про порушення ТОВ «Сферокон» вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що ТОВ «Сферкон» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ «Гвело» за грудень 2016 року, ТОВ «ЕладаТрейд» за грудень 2016 року, ТОВ «Креатив Профі» за березень 2017 року, а також складено первинні документи всупереч ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1 і п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995року № 168/74.

Так, між ТОВ «Елада Трейд» (Постачальник) та ТОВ «Сферкон» (Покупець) укладено договір поставки від 05.12.2016 № 01-12/2016 (далі – Договір поставки).

Згідно Договору поставки Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця металопрокат в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних, що є невід’ємними частинами цього Договору.

Сторонами було досягнуто домовленості, згідно якої Постачальником 05.12.2016 здійснено поставку пластикових листів у кількості 9863 шт. за загальною вартістю 686464, 80 грн., що підтверджується Договором №01-12/2016 від 5.12.2016 року, Видатковою накладною №РН-0000001 від 05.12.2016, Рахунком-фактурою №СФ-00000001 від 05.12.2016, Договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 01.08.2016, Рахунком на оплату послуг перевізника №54 від 05.12.2016, Актом виконаних робіт від 05.12.2016.

Оплата товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Елада Трейд» згідно Платіжного доручення від 22.12.2016 № 683.

У подальшому ТОВ «Сферокон» у своїй господарській діяльності використав товар, отриманий від ТОВ «Елада Трейд», що підтверджується фінансовим звітом ТОВ «Сферокон», договорами поставки за періоди з січня по вересень 2017, договором оренди приміщення, в якому зберігався поставлений товар.

При прийнятті рішення у даній справі судом також враховується, що вказані документи надавались позивачем до перевірки, що підтверджується змістом Акту.

Також з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Сферокон» (Замовник) та ТОВ «Гвело» (Підрядник) укладено договір про надання послуг від 05.12.2016 № 02-12/2016 (далі – Договір підряду).

Згідно Договору підряду Підрядник зобов’язується на свій ризик та за завданням Замовника виконати, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити визначені види робіт/послуг в обсягах та за ціною, що наводяться в Додатках до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору підряду від 05.12.2016 № 02-12/2016, Підрядник зобов’язується виконати роботи Замовнику відповідно до Специфікації в термін до 03.01.2017 року.

ТОВ «Сферокон» та ТОВ «Гвело» підписали акт здачі-приймання (надання послуг) № ОУ-000087 від 12.12.2016 року, яким зафіксовано прийняття наданих послуг щодо фрезерування листового полістиролу для ТОВ «Сферокон» на суму 2 640 876 грн. 00 коп.

Оплата послуг здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Гвело» згідно Платіжних доручень № 687 від 23.12.2016, № 705 від 29.12.2016, № 26 від 17.01.2017, № 34 від 20.01.2017.

Фактичне виконання послуг підтверджується Договором підряду, Додатком №1 до договору №02-12/16 від 05.12.2016, Дизайн-макетом, який є додатком до договору №02-12/16 від 05.12.2016, Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 12.12.2016, Рахунком-фактурою від 12.12.2016, Договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 01.08.2016, Рахунком на оплату послуг перевізника №57 від 12.12.2016, Актом виконаних робіт від 12.12.2016.

Підтвердженням використання ТОВ «Сферокон» в його господарській діяльності отриманих від ТОВ «Гвело» послуг за договором № 02-12/2016 від 05.12.2016 є фінансовий звіт ТОВ «Cферокон», договори про продаж товарів за періоди з січня по вересень 2017 року, договір оренди приміщення, в якому зберігався поставлений товар, які підтверджують факт продажу товарів ТОВ «Сферокон».

Дані документи також були надані позивачем до перевірки, що підтверджується Актом перевірки.

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Сферокон» (Замовник) та ТОВ «Креатив Профі» (Підрядник) укладено Договір від 01.02.2017 № 01/02/2017 про надання послуг з фрезерування листового полістиролу.

Відповідно до умов цього Договору Підрядник зобов’язується на свій ризик та за завданням Замовника виконати, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити визначені види Робіт.

Відповідно до Додатку №1 до Договору підряду від 01.02.2017 № 01/02/2017 Підрядник зобов’язаний виконати роботи відповідно до Специфікації в термін до 31.03.2017 .

Надання послуг ТОВ «Креатив Профі» для ТОВ «Сферкон» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Договором №01/02/17 від 01.02.2017 року, Додатком №1 до договору №01/02/17 від 01.02.2017 року, Дизайн-макетом (додаток до договору №01/02/17 від 01.02.2017 року), Актом здачі- приймання №ОУ-0000001 від 15.03.2017 року, Рахунком-фактурою №СФ-0000054 від 15.03.2017 року, Договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 01.08.2016 року, Рахунком на оплату послуг перевізника №26 від 20.03.2017 року, Актом виконаних робіт від 20.03.2017.

Оплата послуг здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Креатив Профі» згідно Платіжного доручення № 131 від 16.03.2017.

Крім цього, між ТОВ «Креатив Профі» (Постачальник) та ТОВ «Сферокон» (Покупець) укладено Договір поставки від 01.03.2017 № 01/03/2017.

Згідно Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця пластикові листи в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних, що є невід’ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Сторонами було досягнуто домовленості, згідно якої Постачальником 05.12.2016 здійснено поставку пластикових листів у кількості 6135 шт. загальною вартістю 426996, 00 грн., що підтверджується доказами, а саме: Договором №01/03/17 від 01.03.2017 року, Видатковою накладною №РН-0000101 від 16.03.2017 року, Рахунком-фактурою №СФ-0000101 від 16.03.2017 року, Договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 01.08.2016 року, Рахунком на оплату послуг перевізника №26 від 20.03.2017 року, Актом виконаних робіт від 14.03.2017 року.

Оплата товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Креатив Профі» згідно Платіжного доручення від 29.03.2017 року № 138.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі – Закон № 996) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що податковий орган ні в Акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, однак, не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків право на формування витрат та доходів не можуть ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах від 23.02.2012 у справі №К/9991/40332/11 та від 23.04.2012 у справі №К/9991/26905/12.

Таким чином, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ «Елада Трейд», ТОВ «Гвело», ТОВ «Креатив Профі» у зв’язку з відсутністю підтвердження факту реального одержання (купівлі) відповідного задокументованого обсягу товаро-матеріальних цінностей від інших продавців, відсутність технічних і технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій (поставку пластикових листів ПС, надання послуг з фрезерування пластику і полістиролу), оскільки дане твердження не знайшло підтвердження, а ґрунтується виключно на підставі суб’єктивної думки інспектора, воно не містить посилання на експертні висновки спеціалістів та не може бути підставою відповідальності позивача за порушення податкового законодавства.

Не заслуговує уваги твердження відповідача й про те, що ТОВ «ЕладаТрейд» не здійснило реєстрацію податкових накладних на придбання пластикових листів, а також відсутність підтвердження факту реального одержання (купівлі) ТМЦ від інших продавців у досліджуваному та попередніх періодах , а тому це свідчить про нереальність одержання (купівлі) вказаного товару по ланцюгу.

У цьому контексті суд звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України).

При цьому, згідно з ч.2 ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України ТОВ «Сферокон» вело облік своїх доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, у період, що перевірявся, на підставі належним чином оформлених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, позивач в розумінні ст.38 ПК України виконав свій податковий обов'язок по сплаті в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності, подання податкової звітності та відображення всіх операцій в податковому обліку своїми контрагентами, перевіряти наявність персоналу, складів, транспорту, обладнання тощо, а також не наділене повноваженнями щодо контролю за господарською діяльністю контрагента, тобто діє принцип персональної відповідальності.

Щодо твердження відповідача про невідповідність відомостей, що вказані у товарно-транспортній накладній № 051216 від 05.12.2016, суд зазначає, що статті 48 і 50 Закону № 996 визначають перелік документів, на підставі яких виконують автомобільні вантажні перевезення. Зокрема, це є договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом, який укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Згідно п. 11.1 Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Разом з тим, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов‘язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому, товарно-транспортна накладна може підтвердити лише господарську операцію з перевезення, а не поставки.

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні до перевірки на надавались, а тому не були покладені в основу оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 15 400 грн., 96 коп. (платіжне доручення від 16.04.2018 № 179).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 15 400 грн., 96 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 18.01.2018 року №0001121412 та №0001131412.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферокон» (ідентифікаційний номер: 39292857, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 2-Е, Броварського району, Київської області, 7451) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у розмірі 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.