Ухвала суду № 77819419, 13.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

13 листопада 2018 року Справа № 280/4751/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Магістральна, 245)

до Спеціалізованого орендного управління № 22 (70530, Запорізька область, смт. Комишуваха),

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – позивач) до Спеціалізованого орендного управління № 22 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 7 681,90 грн., нараховані за періоди з травня 2018 року по жовтень (включно) 2018 року на користь Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для покриття заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1762,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 7 681,90 грн., у зв’язку з чим позивач зобов’язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивачем не надано підтвердження сплати судового збору, у той же час у прохальній частині позову позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти ОСОБА_4” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на вимоги ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Звертаючись до суду із клопотанням щодо звільнення від сплати судового збору, позивач взагалі не надав суду достатньо доказів в обгрунтування майнового стану управління, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутності достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 1 762,00 грн. судового збору на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Пологівському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за даним позовом.

Позовну заяву Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Спеціалізованого орендного управління № 22 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 1 762,00 грн. судового збору на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко