Рішення № 77818982, 05.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 листопада 2018 р. Справа № 0240/2933/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницька Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії. Однак, на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 №103 позивачу пенсія виплачується з підвищенням її на 50% щомісячно. На думку позивача, таке зменшення протиправним, оскільки право на отримання перерахованої пенсії визначається безпосередньо законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами та призводить до звуження прав позивача на отримання належних йому сум. Крім того, позивач зазначає, що під час здійснення перерахунку відповідач протиправно не врахував надбавки за службу в умовах режимних обмежень, за виконання особи важливих завдань та премію. У зв'язку з цим, просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зокрема, зазначає, що пeрерaxунoк пенсії було проведено з дотриманні вимог чинного законодавства, що у відповідності до ч. 4 ст. 63 Закону №2262 раніше призначених пенсій особам, які мають право на їх отримані. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб ”, яка набрала чинності 24.02.2018 року, якою врегульовано проведення перерахунку та виплати пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Крім того, відповідач наголошує, що відповідно до ст. 10 Закону №2262 на органи Пенсійного фонду України покладенні функції з призначення та виплати пенсій, а функції визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій виходить за межі їх компетенції. Визначення підстав та порядок встановлення розмірів грошового забезпечення належить до виключної компетенції силових міністерств та відомств. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління ПФУ 30.03.2007 №3-1 та зареєстровано в Мін'юсті 15.02.2007 року за № 135/13402. Відповідно в п.12 зазначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформляється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсію за місцем проживання.

Функція контролю за своєчасним і правильним оформленням документів для призначення або перерахунку пенсії та надсилання їх до органів, що призначають чи перераховують пенсії належать до компетенції Вінницького обласного військового комісаріату. В довідці від 26.03.2018 року не зазначено надбавки за виконання особливо важливих завдань. Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням 70% грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. Підсумок перерахованої пенсії (з надбавками) склав7947,28грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 4878,55 грн. та підвищення 3068,73 грн.

Не погоджуючись з вказаним перерахунком, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Згідно з ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ст.24 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закону № 2262-ХІІ).

Порядок, умови та розміри перерахунку призначених пенсій врегульовано розділом ХІІI зазначеного закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, в редакції від 01.01.2017 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З наведеного вбачається, умови, порядок та розміри перерахунку усіх призначених пенсій, встановлюються Кабінетом Міністрів України, що передбачено Законом № 2262-ХІІ.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято Постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.

Отже, зазначеною Постановою підвищене грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що є підставою для перерахунку вже призначених пенсій, що також передбачено Законом № 2262-ХІІ.

З метою виконання Постанови №704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова № 103), якою встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" визначено чіткий перелік видів грошового забезпечення, які повинні бути враховані під час проведення перерахунку, тобто з урахуванням трьох складових, а саме: розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби.

Зазначеною Постановою №103 не передбачено врахування надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за кваліфікацію, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та інші види надбавок.

Суд погоджується з доводами Позивача про те, що Закон №2262-ХІІ спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення.

Так, згідно з преамбулою, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Згідно з ч. 3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, за своїм змістом стаття 43 Закону № 2262-ХІІ, встановлює відповідні норми для обчислення пенсій військовослужбовцям при їх призначенні, що вбачається з ч.1 зазначеної статті.

Спірні правовідносини виникли внаслідок перерахунку вже призначеної пенсії Позивачу, тому положення ст.43 Закону № 2262-ХІІ у цих правовідносинах не підлягають застосуванню.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, що також передбачено Законом № 2262-ХІІ.

Як встановлено судом, Вінницьким обласним військовим комісаріатом головному управлінню Пенсійного фонду надано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за нормами, чинними на 01.03.2018 рок.

Згідно з п. 2,3 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк, з моменту надходження зазначеного повідомлення, складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з п.5 цього Порядку, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Так, на виконання Постанови №103, на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату та відповідно до Порядку №45, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 01.04.2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу, виходячи із зазначеного у довідці розміру грошового забезпечення за відповідною посадою.

Крім того, як встановлено судом, за результатом перерахунку позивачу пенсії, вона була збільшена з 4878,55 грн. до 7947,28 грн., що не потребує застосування ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в частині збереження розміру раніше призначеної пенсії позивача.

Таким чином, відповідач не вчиняв дії щодо неврахування надбавок на підставі власного рішення, а здійснив перерахунок на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату, відповідно до Порядку № 45.

Враховуючи дотримання норм Закону № 2262-ХІІ, якими встановлений порядок, умови та розміри перерахунку пенсій, суд не вбачає невідповідності рівня державних гарантій права на соціальний захист - Конституції України, рівноправності застрахованих осіб, єдиного підходу до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців принципам пропорційності та справедливості, про порушення яких зазначає позивач.

На підставі викладеного, позовна вимога позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області області щодо неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 45% посадового окладу; щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 83610,13 грн.; індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 797,80 грн.; грошової допомоги для оздоровлення в загальному розмірі 18537,05 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 18537,05 грн.; премії в загальному розмірі 7038,90 грн.; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в загальному розмірі 130238,15 грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно обґрунтувань позову щодо неправомірності виплати Відповідачем пенсії з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії, а також посилань на те, що позивач мав законні сподівання отримати пенсію з урахуванням 100% донарахованих сум підвищення після її перерахунку, починаючи з 01.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб передбачено чіткий порядок виплати сум підвищення перерахованих пенсій, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26.12.2011 року №20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

У рішенні від 02.03.1991 року №2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення відповідно до п.3 ст.116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

У рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 року № 3рп/2012 зробив висновок, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі Ейрі проти Ірландії, також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12.10.2004 року.

Відповідач є органом виконавчої влади, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України має право діяти лише у межах, передбачених діючим законодавством України.

Таким чином, підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині виплати пенсії з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії також відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у справі №К/800/4242/13 та Верховним Судом у справі К/9901/10401/18 у постанові від 26.06.2018.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги спростовуються наведеними матеріалами справи. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволенню не підлягають.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21021, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

відповідач - Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя підпис ОСОБА_2

Копія вірна Суддя: Секретар: