Рішення № 77817773, 12.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2040/6829/18

Провадження по справі № 2-а/635/155/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив скасувати постанову відповідача № 56350528 від 30 липня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень за невиконання без поважних причин рішення суду.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року у справі № 635/7311/18 позивача зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня2006 року №268» та довідки №100/28198 від 29 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду позивачем в травні 2018 року добровільно проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 01 січня 2016 року. З 01 січня 2018 року по теперішній час пенсія виплачується ОСОБА_5 в розмірі, обчисленому відповідно до рішення суду. Виплата різниці з урахуванням виплачених сум за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року буде здійснена позивачем в порядку, визначеному постановою КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року.

Позивач повідомив державного виконавця про те, які саме дії були виконані ним на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року по справі № 635/7311/18.

Проте 30 липня 2018 року державний виконавець безпідставно виніс постанову про накладання штрафу на позивача за невиконання в повному обсязі рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року по справі № 635/7311/18.

З оскаржуваною постановою позивач не згоден, оскільки рішення суду не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року зазначений адміністративний позов передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до п.3 ч.1 ст.205 КАС України, неявка в судове засідання належним чином повідомленого про судове засідання позивача не є перешкодою для розгляду справи за його відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. 12 листопада 2018 року на адресу суду від старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що на виконанні у ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження №56350528 з виконання виконавчого листа №635/7311/17, виданого 27 квітня 2018 року Харківським районним судом Харківської області про зобов’язання ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_5 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня 2006 року №268» та довідки №100/28198 від 29 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області з 01 січня 2016 року. 08 травня 2018 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 08 червня 2018 року на адресу відповідача надійшов лист з ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в Харківській області №13240-14/20 від 11 травня 2018 року, згідно якого на виконання рішення Харківського районного суду від 22 березня 2018 року по справі №635/7311/17 ОСОБА_5 добровільно проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Виплата в різниці пенсії, яка склала 4237,77 гривень буде здійснено в порядку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». 19 липня 2018 року державним виконавцем направлена вимога до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про надання інформації щодо проведеного перерахунку пенсії стягувачу на підставі рішення суду, та про повідомлення щодо виплати заборгованості про проведеному перерахунку пенсії за період з 01 січня 2016 року по теперішній час із зазначенням загального розміру заборгованості. 30 липня 2018 року на вимогу державного виконавця від ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло повідомлення, що на виконання рішення Харківського районного суду від 22 березня 2018 року по справі №635/7311/17 ОСОБА_5 добровільно проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Виплата різниці пенсії, яка склала 3507,12 гривень за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року буде здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». 30 липня 2018 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконується рішення суду стосовно виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у відповідності до проведеного перерахунку. Стосовно посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідач зазначив, що ця постанова була офіційно оприлюднена 24 лютого 2018 року в Урядовому кур’єрі за №39, а відтак за загальним правилом та ст.58 Конституції України не має зворотної дій у часі. Відповідач зазначив, що відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, базою для перерахунку пенсій є виключно складові оплати праці діючого поліцейського за аналогічні (прирівняною) посадою без збереження тих складових грошового забезпечення працівників МВС України, котрі раніше брались до розрахунку при обчисленні розміру пенсії у зв’язку з виходом у відставку, крім того, перерахунок має бути проведений без конкретизації дати (тобто можливий протягом усього 2018 року), але станом на 01 січня 2018 року. Обов’язок здійснення платежів на погашення утворених різниць в пенсії виникає у органів Пенсійного фонду України лише з 01 січня 2019 року, проте не раніше від виділення коштів на їх фінансування. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, відповідач вважвє, що у спірних правовідносинах з 24 лютого 2018 року має місце втручання у право особи на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Крім того, відповідач зазначив, що відкладення не проведених з вини Держави платежів на період 2019-2020 років і поставлення цих платежів остаточно у залежності від наявності відповідного фінансування, неможливо визнати законним, легітимним та пропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном. Норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не можуть змінювати правового регулювання тих правовідносин, котрі вже склались у часі до моменту набрання законної сили згаданим актом права і слугувати виправданням допущеному територіальним органом Пенсійного фонду України зволіканню у формі бездіяльності при вирішенні питання про проведення перерахунку пенсії. У спірних правовідносинах позивач повинен був провести перерахунок пенсії заявника до 24 лютого 2018 року, однак цього не зробив. Відтак, норми Постанови №103 можуть поширювати дію на випадки подання пенсіонерами заяв про перерахунок пенсій або надходження від органів проходження служби матеріалів для перерахунку пенсій, що мали місце вже після 24 лютого 2018 року. Приписи Постанови №103 не узгоджуються з положеннями ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом до 24 лютого 2018 року), адже запроваджують інший, значно гірший для громадянина порядок проведення перерахунку. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити в задоволенні вищевказаного позову, розгляд справи провести без участі представника відповідача на підставі наданого письмового відзиву.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явилися всі учасники справи, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року у справі № 635/7311/18 зобов’язано ОСОБА_4 Управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_5 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року ,Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанов КМУ №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня2006 року №268» та довідки №100/28198 від 29 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, з 01 січня 2016 року.

27 квітня 2018 року Харківським районним судом Харківської області виданий виконавчий лист № 635/7311/17.

08 травня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській областіприйнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56350528 про примусове виконання виконавчого листа №635/7311/17, виданого Харківським районним судом Харківської області 27 квітня 2018 року.

Копія зазначеної постанови отримана ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Листом від 11 травня 2018 року за вих.№ 13240-14/20 ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, що на виконання рішення суду ОСОБА_5 добровільно проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Виплату різниці в пенсії, яка склала 4237,77 грн., з урахуванням раніше виплачених сум, буде здійснено в порядку відповідно до постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Як вбачається із довідки ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04 травня 2018 року розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_5М перераховано з 01 січня 2016 року, підстава перерахунку – рішення суду. Загальний розмір пенсії, нарахованої за рішенням суду, складає 4008,10 грн.

19 липня 2018 року до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлена вимога відповідача щодо необхідності виконання рішення суду у повному обсязі та зобов’язано боржника у 5-ти денний термін з дня отримання вимоги надати державному виконавцю інформацію щодо виконання рішення суду та попереджено по наслідки невиконання відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 25 липня 2018 року за вих.№ 20170-14/20 ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, що на виконання рішення суду ОСОБА_5 04 травня 2018 року добровільно проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Виплату різниці в пенсії, яка склала 3507,12 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум, буде здійснено в порядку відповідно до постанови КМУ № 130 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З 01 січня 2018 року по теперішній час пенсія ОСОБА_5 виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до рішення суду.

30 липня 2018 року головним державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7 винесено постанову серії ВП №5635052 про накладання на ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Харківській області за невиконання в повному обсязі рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року у справі 635/7311/17 штрафу у розмірі 5 100 грн. 00 коп.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю винесення постанови про накладення штрафу, звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений ст. 14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як встановлено ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Так, згідно ч. 1 вказаної статті Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, входячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд дійшов висновку, що накладення на боржника штрафу може бути вчинено державним виконавцем виключено у разі невиконання рішення суду саме без поважних причин.

Разом з тим, судом встановлено, що 11 травня 2018 року та 25 липня 2018 року ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, що на виконання рішення суду ОСОБА_5 04 травня 2018 року, тобто до відкриття виконавчого провадження, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. З 01 січня 2018 року по теперішній час пенсія виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до рішення суду. Виплату різниці в пенсії, яка склала 3507,12 грн., за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум, буде здійснено позивачем в порядку відповідно до постанови КМУ № 130 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Пунктом 3 постанови КМУ № 130 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визначено, що підлягають перерахуванню з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада

2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня

2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року — щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Судом встановлено, що позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 01 січня 2016 року, з 01 січня 2018 року по теперішній час пенсія виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до рішення суду. При цьому позивач повідомив державного виконавця про те, які саме дії були виконані згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2018 року та щодо подальшої виплати різниці в пенсії, яка склала 3507,12 грн., за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум, в порядку відповідно до постанови КМУ № 130 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, підстав вважати, що позивач не виконує рішення суду без поважних причин немає.

При цьому слід зазначити, що згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 22 листопада 2016 року у справі №21-1907а16, невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30 червня, 20 жовтня 2015 року та 2 лютого 2016 року (справи NN 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15 відповідно).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Суд вважає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість прийнятої ним постанови. Доводи відповідача не спростовують висновків суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд, вважає заявлені позовні вимоги щодо скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд у справі щодо їх оскарження на підставі ч.2 ст.2 КАС України перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду була прийнята без врахування всіх обставин справи.

Так, зокрема, державний виконавець взагалі не зазначив в оскаржуваній постанові яка саме частина рішення суду не виконана, та які частини рішення суду підлягають виконанню, що свідчить про її невмотивованість та незаконність.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених у справі обставин, з метою ефективного захисту прав, інтересів позивача від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, виходячи із положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову також з підстав її невмотивованості.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області від 30 липня 2018 року ВП № 56350528 про накладення на ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром;

Відповідач ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 34859512, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд.26.

Суддя Т.В. Бобко