Ухвала суду № 77817742, 31.10.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1116/18

Провадження № 6/492/78/18

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Варгаракі С.М., за участю секретаря судового засідання Богдан А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області цивільну справу за заявою Арцизького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Арцизьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі за текстом - Арцизьке об’єднане УПФУ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання посилаючись на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області (далі - УПФУ в Арцизькому районі) як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та у зв’язку з утворенням заборгованості 18 лютого 2013 року була виписана вимога про сплату недоїмки № Ф-246-У на суму 4572,42 грн. Так як зазначена сума не була сплачена добровільно, то заявник звернувся до органу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вищезазначеної вимоги та стягнення заборгованості в примусовому порядку, однак виконавчий документ повернуто заявнику так як поданий не стягувачем. У зв’язку з утворенням Арцизького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області шляхом злиття управлінь Пенсійного фонду України заявник просить замінити стягувача у зазначеному виконавчому провадженні з Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на Арцизьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, а також поновити пропущений строк для подання зазначеного рішення до державної служби у зв’язку з поданням заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Представник Арцизького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в судове засідання не з’явилася, але надала суду клопотання про розгляд заяви без її участі, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник Арцизького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з’явився.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимоги про сплату недоїмки № Ф-246-У від 18.02.2013 р. у сумі 4572,42 грн., УПФУ в Арцизькому районі звернулося до Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Арцизький районний ВДВС) про примусове виконання зазначеної вимоги.

На підставі вимоги про сплату недоїмки № Ф-246-У від 18.02.2013 р., виданої УПФУ в Арцизькому районі, постановою державного виконавця від 26.06.2017 р. було повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 4, 5).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання вимоги заявника про сплату недоїмки, а не виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 21.12.2016р. «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України»шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, УПФУ в Арцизькому районі ліквідовано шляхом злиття УПФУ в Тарутинському районі Одеської області, УПФУ в Арцизькому районі Одеської області та утворено Арцизьке об'єднане УАФУ, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2017р. (а.с. 6).

У зв'язку з цим, 28.08.2017 року заявник повторно звернувся до начальника Арцизького районного ВДВС із заявою про порушення виконавчого провадження, однак згідно листа № 29-43/7549, виданого Арцизьким районним ВДВС 11.09.2017р., заявнику рекомендовано звернутися до суду із заявою про заміну стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Також, слід зазначити, що згідно положень ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» у порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону виконавчого провадження лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України можна дійти висновку, що суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за вимогою Арцизького об’єднаного УПФУ, який є правонаступником УПФУ в Арцизькому районі, у порядку адміністративного судочинства.

Згідно положень ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» у порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону виконавчого провадження лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимоги про сплату недоїмки № Ф-246-У від 18.02.2013 р. у сумі 4572,42 грн. УПФУ в Арцизькому районі звернулося до Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області про примусове виконання зазначеної вимоги.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання вимоги про сплату недоїмки, а не виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства.

Суд прийшов до висновку, що у випадку заміни сторони (юридичної особи) у вимозі про сплату недоїмки, яке пред'явлено до державної виконавчої служби, заявник, відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України, має звернутись до адміністративного суду з письмовою заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Вирішення такого спору належить до виключної компетенції адміністративного суду.

Згідно з ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

В силу ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства між собою - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Визначення юрисдикційності скарги (заяви) залежить від установлення судами таких обставин: чи вказана скарга є реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб'єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах,зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 3 вищезазначеного Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється державною виконавчою службою, у пунктах 1, 11, 2 частини першої вказано виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; а в пункті 6 частини першої цієї статті згадані й постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Тому необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до статті 3 зазначеного Закону.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно зважати, що ЦПК України, Господарський процесуальний кодекс України та КАС України мають розділи «Судовий контроль за виконанням судових рішень», у яких передбачено розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання відповідного судового рішення.

При визначенні юрисдикційності справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження.

Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому КАС України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року, у справі № 324/1018/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що заявник звернувся до державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату недоїмки, а не виконавчого листа, виданого судом при розгляді цивільної справи, суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі за заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Також, в силу ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд вважає за необхідне повідомити заявникові, що розгляд поданої до суду зазначеної заяви здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, провадження по справі за заявою Арцизького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання підлягає закриттю так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 13, 247, 255, 256, 258-259, 431, 433, 442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за заявою Арцизького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання - закрити.

Повідомити заявникові, що розгляд заяви здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 30 жовтня 2018 року.

Суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_2