Рішення № 77815528, 12.11.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/513/18

Пров. №2-а/766/715/18

12 листопада 2018 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючого – судді Ус О.В.,

секретар Неменко Ю.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката ОСОБА_2,

представника УПП у м.Херсоні ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі судових засідань міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в м. Херсоні ОСОБА_4, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В :

10.01.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БР № 863310 від 04.01.2018 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.01.2018 р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.1 ПДР за ч.5 ст. 122 КУпАП. Вказав, що зупинка була вимушеною, оскільки 04.01.2018 р. о 11-50 год. він у м.Херсоні, повертаючи з вулиці Ушакова на вулицю Радянську (нині – ОСОБА_5) заїхав на паркову, пропускаючи транспортні засоби, які рухалися йому на зустріч для уникнення зіткнення. Про це він говорив працівникам патрульної поліції, але вони, в порушення вимог ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не склали, обставини не з’ясували, місце правопорушення, напрямок руху транспортного засобу зазначені невірно, факт порушення заснований на припущеннях, не зазначено чи було зафіксовано правопорушення в автоматичному режимі, об’єктивна сторона не зазначена, справа розглянута за місцем вчинення правопорушення, а постанова винесена без розгляду адміністративної справи, йому не надали можливості ознайомитися з правами, підготуватися до розгляду справи.

Провадження у справі відкрито 11.01.2018 року суддею Херсонського міського суду Херсонської області Гавриловим Д.В., розгляд справи призначений на 12.04.2018 р.

15.02.2018р. від Управління патрульної поліції в м.Херсоні Департаменту Патрульної поліції до суду надійшов диск з відео файлом № 20180104205142000177, як доказ вчинення правопорушення.

22.05.2018р. від Управління Патрульної Поліції у м.Херсоні Департаменту Патрульної поліції до суду надійшли копія постанови серії БР № 863310 від 04.01.2018 р., копія пояснень ОСОБА_1 від 04.01.2018р., копія рапорту ОСОБА_6 від 04.01.2018 р., DVD-R Диск з відео файлом № 04012018 від 04.01.2018 р.

За розпорядженням керівника апарату суду № 01-09/1336/18 від 26.09.2018 р. справа передана на повторний автоматизований розподіл, яким визначено головуючого суддю Ус О.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.10.2018р. справа прийнята до провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження на 23.10.2018р., яке було відкладено за заявою представника відповідача на 12 листопада 2018 р.

За приписами ч.8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився – про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважність причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, внаслідок чого суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутність за приписами ч.3 ст. 268 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, вважала, що суд повинний взагалі закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки пройшло 3 місяця на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просила прийняти до уваги покази свідка ОСОБА_7, що був допитаний в судовому засіданні 06.06.2018 р. суддею Гавриловим Д.В., в провадженні якого перебувала справа та не приймати до уваги відеозапис з нагрудної камери, оскільки про її застосування не було відомо позивачеві та про це не зазначено у постанові, він є «шматком» та неповним. Також просила долучити до матеріалів справи довідку, яка свідчить, що позивач багатодітний батько і це не було прийнято до уваги поліцейськими. Позивач підтримав виступ свого представника та додав, що він пропускав інший транспортний засіб, здійснював зупинку, а не стоянку, поліцейські не надали доказів про наявність у них сертифікованих засобів вимірювання.

Представник УПП у м.Херсоні вважав позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, зазначив, що позивач при спілкування з поліцейськими фактично визнав, що зупинився на місце для інвалідів, а відповідно до рапорту поліцейського коли вони під’їхали на місце – його взагалі не було в машині. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом з метою всебічного встановлення обставин справи задоволено клопотання сторони позивача про долучення до матеріалів довідки про статус багатодітної сім’ї позивача, проти задоволення якого не заперечував представник третьої особи.

Також суд ухвалив з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи на підставі ч.6 ст. 7 КАС України за аналогією ч.1 ст. 215 КАС України задовольнити клопотання представника позивача та відтворити досліджені в судовому засіданні 06.06.2018 р. показання свідка ОСОБА_7, проти чого заперечував представник третьої особи. Суд вважає, що оскільки розгляд справи цієї категорії віднесений до термінових адміністративних справ, а справа не розглянута тривалий час через закінчення повноважень у попереднього складу суду, позивачем не забезпечена явка свідка, відкладення розгляду справи на невизначений термін для пошуку свідка з метою його повторного допиту не буде відповідати завданню та основним засадам адміністративного судочинства. Крім того, свідок перед допитом був попереджений про кримінальну відповідальність, підписав присягу свідка та був допитаний повноважним складом суду.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, доповнення позивача, вступне слово представника третьої особи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04 січня 2018 року інспектором 1 роти УПП в Херсонській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесено постанову серії БР №863310 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої встановлено, що 04.01.2018 року о 11-50 год. в м. Херсоні, вул. Ушакова, 37, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Мазда 3 державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на місці, яке позначено дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Інваліди», чим порушив п. 8.1 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП. Вирішено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн. (арк. справи 10, 26).

З пояснень ОСОБА_1 УПП у м.Херсоні ДПП вбачається, що 04.01.2018 року о 11-50 год. керуючи автомобілем Мазда, державний номер НОМЕР_1 по вул. Радянській біля міської ради здійснив зупинку на місці з відміткою «Зупинка для інвалідів» для того, щоб пропустити зустрічний транспортний засіб з метою уникнення затору в центрі міста. Двигун не заглушав, з автомобілю не виходив. З правопорушенням не згодний (арк. справи 27).

За рапортом поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Херсонській області ОСОБА_8 від 04.01.2018 р. встановлено, що 04.01.2018 р. патрулюючи у складі екіпажу «Яхта 402», спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_9, лейтенантом поліції ОСОБА_4, рухаючись за маршрутом по проспекту Ушакова перед будівлею 37 приблизно о 11-40 год. було виявлено автомобіль марки Хонда Акорд, чорного кольору, який був припаркований на вулиці ОСОБА_5 на місці для парковки транспортних засобів позначених дорожнім знаком 5.38 (місце для стоянки), з табличкою 7.17 «Інваліди» та додатковою інформаційною стрілкою, що вказувала ліворуч та надписом на табличці «Перші три місця». Крім того, було виявлено автомобіль Мазда 3 червоного кольору, який на момент під’їзду екіпажу був без водія, державний номерний знак НОМЕР_1. Обидва автомобілі знаходились на місцях керування позначеними дорожньою розміткою 1.30, що позначає місце стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів. Через 2-3 хвилини з моменту спілкування з водієм автомобіля Мазда 3 червоного кольору, підійшов чоловік, який виявився водієм вказаного автомобіля, на першу вимогу лейтенанта ОСОБА_4 надати водійське посвідчення не відреагував та вів себе зухвало, вказував на те, що йому не було вільного місця для того щоб припаркуватись, крім того, машину залишив лише на 3-5 хвилин, своєї провини не визнав, хоч і не мав посвідчення інваліда (арк. справи 28-29).

06.06.2018 р. свідок ОСОБА_10, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України та приведений до присяги (арк. справи 31), допитаний в судовому засіданні з розгляду цієї справи попереднім складом суду під головуванням судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.А. Свідок суду пояснив, що він запам’ятав, що коли, керуючи своїм транспортним засобом він їхав з вулиці Ушакова по вулиці Радянській у напрямку ОСОБА_11, то йому назустріч рухався транспортний засіб Мазда мінівен червоного кольору, за кермом якого був позивач, який через незручність проїзду пропустив його заїхав на паркову біля виконкому праворуч. Запам’ятав він цей випадок через яскраву машину та за порядність водія на дорозі. Він особисто не зупинявся та поїхав, що було далі йому невідомо.

В судовому засіданні переглянуто відеофайл № 04012018 з нагрудної камери поліцейського, де чітко зафіксовано транспортний засіб позивача, що стоїть на місці, яке позначено дорожнім знаком 5.38 під табличкою 7.17 та дорожньою розміткою 1.30. На відео позивач, обурений пред’явленням до нього претензій поліцейськими та зазначає, що він «зрозумів би, якщо він що-небудь порушив, дійсно утворив аварійну ситуацію, перекрив рух, питань не було, але 5 хвилин зупинки у дозволеному місці», а на зауваження про те, що це місце є недозволеним говорить про те, що «п’яти інвалідів не має в Херсоні». Запис розпочатий о 11-51 год. 04.01.2018 р. переривання запису до кінця файлу не має.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Знак 5.38 "Місце для стоянки" застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Табличка 7.17 "Особи з інвалідністю" означає, що дія знаку 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог цих Правил. Табличка розміщується безпосередньо під знаками, з якими вона застосовується. Розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".

Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, дослідивши докази у їх сукупності, приймаючи до уваги власноручні пояснення ОСОБА_1 від 04.02.2018р. приходить до висновку про наявність факту зупинки транспортного засобу позивача на місці, де дозволена лише зупинка транспортних засобів інвалідів чи тих, що їх перевозять. Позивач, заїжджаючи на паркувальне місце змінив повністю свій напрямок руху, здійснив поворот праворуч, а не зупинився по ходу руху транспортного засобу, а тому погодитися з тим, що зупинка була вимушеною не можливо. Покази допитаного в судовому засіданні 06.06.2018 р. свідка протирічать поясненням позивача, оскільки свідок стверджує, що позивач рухався йому назустріч, в той час як напрямок їх руху співпадає – з вулиці Ушакова по вулиці Радянській. Враховуючи зазначене суд критично ставиться до твердження про вимушену стоянку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ "Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Таким чином аргументи сторони позивача щодо обов’язковості складення протоколу про адміністративне правопорушення не заслуговують уваги.

На справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 статті 258 КУпАП - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.

При цьому, положення ст.ст. 278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.

Прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Суд не приймає аргументи щодо невірного зазначення місця правопорушення та місця розгляду справи як Херсон, вулиця Ушакова, 37, оскільки місце вчинення правопорушення є прилеглою території до міськвиконкому будівля якого праворуч межує з вулицею Ряднською, а ліворуч з вулицею Декабристів, при цьому будівля має чітко визначену адресу лише по вулиці Ушакова, 37.

Доводи позивача про те, що постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, не приймаються, оскільки бланк постанови співпадає з затвердженою формою (додаток 6), має всі реквізити та є номерним бланком.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Оскільки зупинка транспортного засобу на місце, що позначено відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю підтверджена відеозаписом з нагрудної камери, заперечення позивача були заслухані інспектором поліції та викладені позивачем письмово, покази свідка та пояснення позивача не підтверджують факту саме вимушеної стоянки, складення протоколу про адміністративне правопорушення в конкретній справі не передбачене, розгляд справи проведений у відповідності до вимог законодавства за місцем вчинення правопорушення яким є прилегла до будівлі № 37 по вулиці Ушакова у м.Херсоні територія, суд приходить до висновку про правомірність дій інспектора поліції щодо складення постанови.

Інспектором застосований мінімальний штраф, передбачений санкцією статті 122 ч.5 КУпАП.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним та скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому. Суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Суд, в даному випадку, не розглядає справу про адміністративне правопорушення, не виносить рішення за результатами розгляду цієї справи, не вирішує питання про застосування стягнення за вчинене правопорушення, а, як було зазначено вище, лише перевіряє законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах.

Разом з тим, за своїм змістом стаття 286 КАС України передбачає можливість зміни заходу стягнення на легше за наявності відповідних для цього обставин в межах статті, проте не передбачає повноважень суду, який розглядає публічно-правовий спір, звільняти особу від відповідальності за наявності безпосередньої вини за вчинення правопорушення у зв’язку з його малозначністю.

Тобто, надана позивачем довідка № 04/09 від 22.01.2018 р .УПСЗН Дніпровської районної у м.Херсоні ради про те, що він є членом багатодітної сім’ї не може бути прийнята до уваги, оскільки до нього застосоване найменш суворе покарання, передбачене чинним законодавством.

З наведених вище підстав, суд також не має повноважень закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності на що вказувала адвокат позивача.

Таким чином, суд встановивши обставини справи та, перевіривши їх належними та допустимими доказами, приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП є доведеним, а дії інспектора патрульної поліції щодо складення відносно позивача постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності правомірними.

З огляду на наведене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 12 листопада 2018 року.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в м. Херсоні ОСОБА_4 (місцезнаходження: м.Херсон, вул. Сенявіна, 128, не є юридичною особою), третя особа: Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: м.Київ, вул. Ф.Ернеста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_12