Вирок № 77812744, 13.11.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2719/18

Номер провадження 1-кп/623/263/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Герцова О.М.

за участю секретаря судового засідання: Бобриш М.С.

за участю прокурора: Квітчатого К.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000561 від 07 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 16 червня 2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 190, статті 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 28 грудня 2009 року Апеляційним судом Харківської області за частиною 3 статті 186, частиною 2 статті 296, статті 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 02 листопада 2015 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 23 дні,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2018 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля квартири АДРЕСА_3, побачив ОСОБА_3, у якої на шиї помітив золотий ланцюжок з хрестиком, після чого у нього раптово виник умисел на заволодіння даним золотим ланцюжком з хрестиком.

Далі ОСОБА_2, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, зірвав з шиї ОСОБА_3 частину золотого ланцюжка, виготовленого із золота 585 проби, вагою 9,44 грам, вартістю 10856 гривень, тим самим відкрито викрав майно потерпілої, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму та заподіявши потерпілій, внаслідок застосованого для зриву золотого ланцюжка фізичного зусилля, тілесні ушкодження у вигляді садна на задньо-лівій поверхні шиї, які згідно з висновком судової медичної експертизи №163-ІЗ/18 від 13 червня 2018 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 21 липня 2018року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 знаходився в квартирі АДРЕСА_1, з дозволу власниці квартири ОСОБА_4 Під час знаходження у вказаній квартирі у ОСОБА_2 раптово виник прямий умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, після чого, з метою реалізації свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_4, яка в цей час стояла в коридорі вказаної квартири, а саме, наблизившись до потерпілої, схопив останню обома руками за шию та почав душити, після чого, затягнув її до спальної кімнати вказаної квартири, кинув на підлогу та продовжив здавлювати шию потерпілої обома руками, тим самим застосував до ОСОБА_4 насильство, яке не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя і здоров'я та в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого, заподіявши при цьому, згідно з висновком судової медичної експертизи №204 - ІЗ/18 від 24 липня 2018 року, тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя та носу, правої щоки у лівій та правій поднижньощелепних ділянках, саден на задній поверхні лівого ліктьового суглоба, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, після чого заволодів грошовими коштами в сумі 400 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях - злочинах, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 187 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся.

Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за частиною 2 статті 186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, за частиною 1 статті 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом поглинання призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, за частиною 1 статті 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_2 не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, раніше судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк неможливе та становить дуже високу небезпеку для суспільства, є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_2, відповідно до статті 12 КК України віднесені: частина 2 статті 186 КК України - до тяжкого злочину, частина 1 статті 187 КК України - до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілих відсутні вимоги до нього, однак при цьому він має непогашені судимості за вчинення, в тому числі, і тяжких злочинів, знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, не одружений, характеризується за місцем проживання негативно, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_2 має бути призначене покарання саме у вигляді позбавлення волі у відповідності до норм статті 70 КК України.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, відсутнє офіційне працевлаштування, негативна репутація, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 02 серпня 2018 року до 13 листопада 2018 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.

Судові витрати згідно частини другої статті 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 2860 гривень 00 копійок, що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області та судової товарознавчої експертизи в сумі 300 гривень, що проводилась судовим експертом ОСОБА_5, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 червня 2018 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70, частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 187 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів і призначити покарання:

- за частиною 2 статті 186 КК України - 4 (ЧОТИРИ) роки позбавлення волі;

- за частиною 1 статті 187 КК України - 4 (ЧОТИРИ) роки 6 (ШІСТЬ) місяців позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (ЧОТИРЬОХ) років 6 (ШЕСТИ) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 02 серпня 2018 року по 13 листопада 2018 року в строк покарання.

Початок строку відбування покарання рахувати з 02 серпня 2018 року.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи №1885/18 від 22 червня 2018 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 (рахунок НОМЕР_3), номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи №628 від 11 липня 2018 року в розмірі 1144 гривень 00 копійок, за проведення судової дактилоскопічної експертизи №1173 від 21 липня 2018 року в розмірі 1716 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998, УК Слобідськ/м. Харків).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 червня 2018 року на два фрагменти золотого ланцюжка та хрестик.

Речові докази: два фрагменти золотого ланцюжка та хрестик повернути потерпілій ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов