Вирок № 77812032, 08.11.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/578/2018

Справа № 428/13095/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Гринченка Д.В.,

захисника Макаренко Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370002039 від 22.07.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Улля, Охотської області, Хабаровського краю, росіянина, громадянина України, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не має, не працює, має середню технічну освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2018 року о 21 години 07 хвилин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем VOLKSWAGEN LT-46, в кузові червоного кольору, реєстраційний номер (далі р.н.) НОМЕР_1 зупинив транспортний засіб по вул. Курчатова м. Сєвєродонецька, з порушенням п.п. в) п.15.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме: порушення правил зупинки та стоянки. У зв'язку з чим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» працівники Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП) - поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) капрал поліції ОСОБА_3, який ніс службу у складі екіпажу Цейлон № 140 на службовому автомобілі Toyota Prius, р.н.НОМЕР_2 разом із поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП капралом поліції ОСОБА_4 підійшли до зазначеного транспортного засобу та попросили ОСОБА_2 надати документи.

Перебуваючи поблизу вказаного транспортного засобу, працівником патрульної поліції ОСОБА_3 роз'яснено водію - ОСОБА_2, що ведеться відео фіксація, а також те, що ним порушено вимоги п.п. в) п.15.9 ПДР, за що останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст.122 КУпАП - порушення правил зупинки та стоянки) після чого, працівниками поліції, відповідно до вимог п. 2.4 ПДР перевірено наявність у водія документів, а саме: посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В ході перевірки документів, ОСОБА_4, роз'яснив обставини вчинення адміністративного правопорушення, та ознайомив ОСОБА_2, із правами, перед розглядом адміністративної справи.

Після чого повідомив, що буде розглянуто адміністративну справу щодо порушення ПДР ОСОБА_2. У цей час, о 21 годині 18 хвилин, у ОСОБА_2, виник злочинний умисел, направлений на пропозицію надати працівнику УПП - тобто службовій особі, неправомірну вигоду у сумі 200 гривень, за непритягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення. Реалізуючи який, ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував неправомірну вигоду ОСОБА_4 у розмірі 200 грн.

На що ОСОБА_4, повідомив про те, що це є наданням посадовій особі неправомірної вигоди-«хабаря» та сказав ОСОБА_2, прибрати грошові кошти.

Незважаючи на відмову працівника поліції ОСОБА_4 від отримання неправомірної вигоди, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі - працівнику УПП ОСОБА_4, за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до службового автомобіля Toyota Prius, р.н. НОМЕР_2 та через відчинене вікно вкинув до салону автомобіля грошові кошти у сумі 200 гривень, купюрами номіналом по 100 гривен, тобто реалізував свій злочинний умисел.

Після чого, поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП ОСОБА_4 усвідомлюючи, що дії ОСОБА_2 очевидно свідчить про надання неправомірної вигоди, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_2, викликав слідчо - оперативну групу для фіксації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2., що було зроблено. По приїзду слідчо оперативної групи, слідчим СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Сіволожською В.В., проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 200 гривень, двома купюрами, номіналом по 100 гривень.

16.10.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гринченком Д.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Макаренко Г.С., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов'язується: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Гринченко Д.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Макаренко Г.С. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України - як пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 16 жовтня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гринченком Д.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 1, частиною першою статей 222, 229, 239 1, 239 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 1, 364 1, 365 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема, грошові кошти у сумі 200 гривень - дві купюри НБУ номіналом по 100 гривень серії АЄ 5470709, ЗА 5692359, є предметом злочину. За таких обставин, в частині цього речового доказу, слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 жовтня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Гринченком Денисом Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Макаренко Г.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370002039 від 22.07.2018 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень: отримувач - УК у м. Сєвєродонецьк, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37944909, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО):899998, номер рахунку: 31114106012080, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: оптичні носії (2 диски формату DVD-R ) з відеозаписом з камер нагрудного реєстратора співробітників УПП в Луганській області, долучені до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах провадження.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: дві купюри НБУ номіналом по 100 гривень серії АЄ 5470709, ЗА 5692359, які передані на зберігання згідно акту прийому-передачі 20180926СОР003 від 26.09.2018 р. КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова