Постанова № 77811981, 30.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10500/18

Провадження №3/428/1859/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Подрябінкіної М.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Департамента патрульної поліції Управління патрульної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – НОМЕР_1, не працюючого, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2018, о 03 годині 00 хвилин, в м. Сєвєродонецьку водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Lexus», моделі LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул. Курчатова, однак відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про день, час та розгляд адміністративної справи був повідомленим належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення відділу поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта», але про причину неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «ОСОБА_2 проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також належним чином повідомлення про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Сєвєродонецькому міському суді, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з’явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не зважаючи на неодноразові повідомлення про виклик, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що такі дії учасника процесу направлені на затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов’язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з п. 1 ст. 6 ОСОБА_3 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_3) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 142444 від 11.08.2018 обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно пояснень яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у їх присутності на пропозицію працівників поліції на місці зупинення транспортного засобу за допомогою технічних засобів, а також у медичному закладі.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 100 від 03.02.2016, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 18.08.2018 працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення у присутності двох свідків у зв’язку з його відмовою від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку.

Також, з відеозапису вбачається, що на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп’яніння на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_3 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_3) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп'яніння на місці затримання, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п. п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів).

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у спеціальному медичному закладі у присутності двох свідків.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1, виходячи з того, що останній відповідно до довідки інспектора відділу АП патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався.

Згідно довідки інспектора відділу АП патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії ВАЕ № 190468 категорії «А1,А,В1,В».

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а саме обставин, що згідно ст. 34-35 КУпАП пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що останньому слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків.

Керуючись ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя Т. О. Комплєктова