Ухвала суду № 77811747, 07.11.2018, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 435/8780/13-ц

Провадження №2-в/433/46/18

У Х В А Л А

Іменем України

07.11.2018 року Троїцький районний суд Луганської області області в складі:

головуючого судді – Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

прокурора – Сафонової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке питання, ініційоване суддею Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Усиком Г.І. про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2018 року до Троїцького районного суду Луганської області з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли копії матеріалів касаційного провадження у цивільній справі №435/8780/13-ц за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Згідно копії ухвали суду від 27 червня 2018 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 12 травня 2014 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі, однак в частині витребування матеріалів справи ухвала суду виконана не була у зв’язку з тим, що Жовтневий районний суд м.Луганська знаходиться на території проведення антитерористичної операції.

23 липня 2015 року Троїцький районний суд Луганської області на запит Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав відповідь, згідно якої надіслання справи №435/8780/13-ц є неможливим, оскільки вказана справа із Жовтневого районного суду м.Луганська до Троїцького районного суду Луганської області не передавалась.

У травні 2018 року до Верховного суду передано касаційну скаргу заступника прокурора Луганської області на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 14.02.2014 року та на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 10.04.2014 року, однак відсутність матеріалів судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти відновлення втраченого судового провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась. Про місце, дату та час судового засідання повідомлялась завчасно, належним чином, шляхом розміщення повістки про виклик на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомила.

Згідно ст.488, 489 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом. Втрачене провадження може бути відновлене за заявою учасників справи або за ініціативою суду.

Частиною 3 ст. 493 ЦПК України передбачено, що розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Відповідно до вимог статті 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно ч.1,2 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку із проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України № 405/2014, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», а також розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ», у зв’язку із проведенням на території міста Луганська антитерористичної операції, справи підсудні Жовтневому районному суду міста Луганська, юридично були передані Троїцькому районному суду Луганської області.

Згідно інформації Троїцького районного суду Луганської області від 11.10.2018 року, цивільна справа № 435/8780/13-ц за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності до Троїцького районного суду Луганської області з Жовтневого районного суду міста Луганська не передавалась (а.с.18).

До матеріалів касаційного провадження були додані копія рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 14 лютого 2014 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з прокуратури Луганської області на користь позивача 1500 грн моральної шкоди; а також копія ухвали Апеляційного суду Луганської області від 10.04.2014 року, згідно якої рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 14.02.2014 року було залишене без змін (а.с.5-8).

За таких обставин суд приходить до висновку, що зібрані матеріали справи є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №435/8780/13-ц в частині рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 14 лютого 2014 року, а також в частині тексту ухвали Апеляційного суду Луганської області від 10 квітня 2014 року і вважає, що відновлення повних текстів рішень суду буде відповідати заявленій меті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 488-495 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі №435/8780/13-ц за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності в частині:

1) рішення Жовтневого районного суду м.Луганськ від 14 лютого 2014 року:

«Справа № 435/8780/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі: головуючого - судді Татарінової О.А.

гри секретарі - Ушаковій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, Прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19.11.2012 р. була залишена без змін постанова Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2012 р., якою встановлено, що прокурор Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3 допустив незаконну бездіяльність при розгляді її заяви про вчинення злочину судовим експертом ТОВ експертно-юридичне бюро «Гривна плюс» ОСОБА_4 за ст.ст. 384, 385 КК України. Після набрання чинності вищевказаною постановою прокурор продовжує порушувати її права та діюче законодавство, до теперішнього часу не виконав постанову Жовтневого райсуду м. Луганська від 25.09.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19.11.2012 року. Вона є інвалідом другої групи безстроково, з вини прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3, вона змушена переносити моральні страждання, які полягають у порушенні нормальних життєвих планів, втраті особистого часу, знаходженні у стані стресу внаслідок того, що прокурор не захищає її права, вона відчуває себе беззахисною перед свавіллям цього державного чиновника, відчуває приниження внаслідок відкритого та цинічного знущання над нею як над безпорадною жінкою похилого віку. Вважає, що компенсація моральної шкоди у розмірі 50000 грн. є достатньою для справедливого відновлення своїх прав. Просить суд стягнути з відповідачів на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 гривень.

В судовому засіданні позивачка заявлені нею позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.

Представник відповідача прокурора Жовтневого району м. Луганська та прокуратури Луганської області вважала позов таким, що не підлягає задоволенню. Вважає, що згідно ч. 3 ст. 254 КАС України, перебіг строку для виконання вимог постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2012 року закінчився 19.11.2012 року, тобто після постановлення Апеляційним судом Луганської області відповідної ухвали. З 20.11.2012 року набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України, згідно якого передбачений інший порядок розгляду заяв про злочин, тому постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2012 року в частині зобов’язання провести перевірку за заявою ОСОБА_1 у відповідності до ст. 216 КПК України спрямовано до Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 25.01.2013 року. Законом прямо не передбачається строк для виконання вимог постанов суду про визнання бездіяльності незаконною, також у постанові суду не вказано строк для усунення порушення. Вважає, що прокурором вжиті заходи щодо усунення зазначеного порушення у розумні строки. Крім того, виходячи зі змісту Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», неналежний розгляд заяви про скоєння злочину, не є підставою для виникнення права на відшкодування позивачці моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2012 року скарга ОСОБА_1 на дії прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3 була задоволена - визнана протиправною бездіяльність прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3 у відношенні невиконання вимог ст. 97 КПК України; зобов’язано прокурора провести перевірку заяви ОСОБА_1 від 20.02.2012 року про притягнення судового експерта ТОВ експертно-юридичне бюро «Гривна-плюс» ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 384, 385 КК України в порядку ст. 97 КПК України, у зв’язку з чим за підсумками перевірки зобов’язано прокурора винести відповідну постанову (а.с. 6).

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19.11.2012 року постанова ЖОВТНЕВОГО районного суду м. Луганська від 25.09.2012 року була залишена без змін (а.с. 4-5).

Підставою для відшкодування завданої шкоди є відповідна правова норма, яка передбачає умови та порядок її відшкодування.

Виходячи з положень ст. 121 Конституції України, ст. ст 1, 3, 4, 5, 7, 13 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури складають єдину відокремлену централізовану систему державних органів, на які покладено функції нагляду за додержанням і правильним застосування законів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. З ст. 121 Конституції України, ст. ст. 12, 30 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи свої повноваження щодо нагляду за виконанням законів органами дізнання, досудового слідства, прокурор зобов'язаний, зокрема, перевіряти виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень громадян про вчинені злочини.

Судом установлено, що правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу бездіяльністю посадових осіб прокуратури у зв'язку з незабезпеченням нагляду за діями працівників досудового слідства і прокуратури та невжиття органами прокуратури заходів щодо розгляду у встановленому законом -(Кримінальним процесуальним кодексом України порядку заяви позивача від 20 лютого 2012 року.

Факт неправомірної бездіяльності прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3 постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.09.2012 року, яка набрала чинності, зв'язку з чим відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України цей факт не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в чч. 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових правовідносинах.

Таким чином, завдана позивачу ОСОБА_1 моральна шкода підлягає відшкодування підставі п. 6 ст. 1176, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України прокуратурою Луганської області, з вини працівника якої при виконанні ним своїх трудових обов’язків позивачу завдано цю шкоду.

Беручи до уваги,що позивач є інвалідом 2 групи , глибину душевних хвилювань позивача суд вважає, що належний розмір грошового відшкодування заподіяної позивачу мораль (немайнової) шкоди буде складати 1500 грн.

Однак суд вважає посилання позивачки на ст. 1174 ЦК України безпідставним, оскільки у вказаній статті містяться правила відшкодування шкоди, завданої посадовими або службовими особами органа державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місце самоврядування, які віднесені до категорії посадових осіб Законом України «Про державну служу" та Законом України «Про органи місцевого самоврядування», до кола яких прокурор Жовтневого району м. Луганська та прокуратура Луганської області не відноситься.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в тій частині, що 20.11.2012 набув чинності новий КПК України, прокурором вжиті заходи щодо усунення зазначеного порушення у розумні строки, Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадяни незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», неналежний розгляд заяви про скоєння злочину, не є підставою для виникнення права на відшкодування позивачці моральної шкоди, оскільки представником відповідача помилково визначена дана норма закон) спірних правовідносин, факт порушення прав позивачки, встановлений постановою суду, не підлягає доказуванню відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України.

На підставі ст. 121 Конституції України, ст. ст 1, 3, 4, 5, 7, 12,13,30 Закону України «Про прокуратуру», 6 ст. 1176, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, Прокурора Жовтневого району м.Луганська Попова ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності задовольнити частково.

Стягнути з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1500 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному опрядку до Апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Луганська.

Суддя»;

2) ухвали Апеляційного суду Луганської області від 10 квітня 2014 року:

«Справа №435/8780/13-ц

Провадження №22ц/782/977/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Заіки В.В.

суддів: Медведєва А.М., Лозко Ю.П.

при секретарі : Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу Прокуратури Жовтневого району м. Луганська на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, Прокурора Жовтневого району м. Луганська Попова ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та понесених витрат внаслідок неправомірної бездіяльності,-

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Прокуратури Луганської області, Прокурора Жовтневого району м. Луганська Попова ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 листопада 2012 року була залишена без змін постанова Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2012 року, якою встановлено, що прокурор Жовтневого району м. Луганська допустив незаконну бездіяльність при розгляді її заяви про вчинення злочину судовим експертом ТОВ експертно-юридичне бюро «Гривня плюс» ОСОБА_4 за ст.ст. 385, 384 КК України. Після набрання чинності вказаної постанови прокурор продовжує порушувати її права та діюче законодавство. Вона є інвалідом другої групи безстроково, з вини прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3, вона змушена переносити моральні страждання. Вважає, що компенсація моральної шкоди у розмірі 50000 грн. є достатньою для справедливого відновлення своїх прав. Просила стягнути з прокурора Жовтневого району м. Луганська ОСОБА_3 та Прокуратури Луганської області моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася Прокуратура Жовтневого району м. Луганська, в якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 року, постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Судова колегія не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Статтею 1176 ЦК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Частиною шостою вказаної статті визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в наслідок іншої дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду, ніж передбачені ч. 1-5 ст. 1176 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах.

За таких обставин суд при вирішенні спору обґрунтовано керувався положеннями п.6 ст. 1176, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, що фактично апелянтом не оскаржується.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на те, що на його думку позивач не довів наявність спричинення йому моральної шкоди з вини відповідача.

З такими доводами судова колегія не погоджується виходячи з наступного.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2012 року визнано противоправною бездіяльність прокурора Жовтневого району м. Луганська стосовно невиконання ним вимог ст. 97 КПК України та зобов’язано його вчинити певні дії щодо усунення вказаних порушень.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 листопада 2012 року вказана постанова залишена без змін.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 28 лютого 2012 року ОСОБА_1 неодноразова зверталася за захистом свого права до Прокуратури Жовтневого району м. Луганська, однак внаслідок бездіяльності відповідача рішення щодо її заяви було прийнято лише 28 січня 2013 року, про що свідчить повідомлення про початок досудового розслідування. (а.с.61).

За таких обставин доводи позивача про те, що вона була змушена тривалий час приймати додаткові фізичні та психологічні зусилля для поновлення свого порушеного права, що спричиняло їй моральні страждання судова колегія вважає обґрунтованими, а тому суд мав підстави для часткового задоволення її вимог.

Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст. 303, 307, 308, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Жовтневого району м. Луганська відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її складення до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.І.Суський